Рішення № 105435812, 27.07.2022, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

27 липня 2022 року Справа № 926/2032/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Герман Я.І. розглянувши справу №926/2032/22

За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" (58009, м.Чернівці, вул. Винниченка, буд 9-А)

До Державного підприємства "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" (59330, Чернівецька обл., смт. Неполоківці, вул. Магістральна, буд. 43)

Про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 149912,12 грн

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 149912,12 грн, з яких: 139934,71 грн заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, 4256,10 грн пеня, 760,55 грн 3 % річних, 4960,76 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01 січня 2016 року між Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" та Державним підприємством "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" укладено договір розподілу природного газу, шляхом надання відповідачем підписаної заяви-приєднання № 094200QL48GP016 до умов договору розподілу природного газу. Позивачем умови договору виконанні надано послуги з розподілу природного газу на суму 139934,71 грн., а відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг у розмірі, в строки та в порядку визначеному договором, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 139934,71 грн та нарахування останньому пені в сумі 4256,10 грн, 3% річних в сумі 760,55 грн та інфляційних витрат в сумі 4960,76 грн, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

06.06.2022 року матеріали позовної заяви зареєстровані відділом документального та інформаційного забезпечення суду за вх.№2032.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/2032/22 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 06.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 29.06.2022 року.

Ухвалами суду від 29.06.2022 року та від 14.07.2022 року у зв`язку з нез`явленням відповідача розгляд справи по суті відкладено, чергове судове засідання призначено на 27.07.2022 року на 10 год.00 хв.

У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою, яка почалась 27.07.2022 року о 9 год.43 хв., сторони звернулись з письмовими клопотаннями (вх.2800, вх.2805) про проведення судового засідання без їх участі, при цьому, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити в свою чергу відповідач подав заяву про визнання позову.

Згідно із вимогами п.1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всіх або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

При цьому, у відповідності до вимог ч.6 вищевказаної статті суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Аналогічна правова норма викладена і в ч.5 статті ст.191 ГПК України.

Згідно з ч.1 ст.191 ГПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві.

Відповідно з ч. 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що позов визнаний представником відповідача, який наділений таким правом, що підтверджено довіреністю № 1 від 07.07.2022 року, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує інтересів інших осіб, а відтак заява про визнання позову підлягає задоволенню.

З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника сторін та за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.01.2016 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" (оператор ГРМ, позивач) та Державним підприємством "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" (споживач, відповідач) було укладено типовий договір на розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим) №094200QL48GP016 шляхом підписання заяви-приєднання (далі - договір).

Із положень зазначеної заяви випливає, що споживач ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності, приєднавшись до умов Договору.

Згідно з персоніфікованими даними заяви-приєднання №094200QL48GP016 від 01.01.2016 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), споживачеві за Типовим договором ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" як суб`єкту ринку природного газу присвоєно персональний ЕІС-код № 56XO00G00QL4800G, а облік постачання (розподілу) природного газу на об`єкті споживача за адресою: смт. Неполоківці, вул. Магістральна, буд. 43.

Пунктом 12.2. укладеного між сторонами договору передбачено: якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків для яких цим Договором встановлений інших термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.

З урахуванням вищенаведеного, на сторін даного договору поширюються Типові умови договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498 (зі змінами та доповненнями, які набули чинності після підписання договору та є чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.4 глави 3 розділу VI кодекс ГРМ, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до абз.10, п.1.4 розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

За п.п.1.1.,1.2. Типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

За умовами пункту 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. договору розподілу, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим договором; обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

За умовами пункту 2.3 договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1. Типового договору).

За п. 5.2. договору, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим договором.

Згідно з пунктом 5.4. договору, порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

На виконання Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП постановою від 07.10.2019 № 2080 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем (Постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 із змінами і доповненнями), Типового договору розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 із змінами), Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП № 236 від 25.02.2016 із змінами). Зазначеними змінами для споживачів з 01.01.2020 року запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу.

Згідно з п.6.1. Типового договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3. договору визначено, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Пунктом 6.4 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За приписами абз. 4 п. 6.5., п. п. 6.6.,6.8 договору, споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання оператором ГРМ рахунку на оплату. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Конкретизуючи фактичні обставини наявного спору, суд зазначає, що згідно з договором, у період травень 2021 - квітень 2022 року оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта.

Загальна вартість наданих послуг за травень 2021 - квітень 2022 року становила 139934,71 грн.

Позивач листами №24.09.21р-58003.1-Сл-4853-0921, 08.12.21р-58003.1-Сл-6764-1221, 22.04.21р-58003.1-Сл-2044-0422 надіслав відповідачу примірники підписаних та скріплених печаткою з його боку Актів наданих послуг від 31.05.2021р, 30.06.2021р., 31.07.2021р., 31.08.2021р., 30.09.2021р., 91.10.2021р., 30.11.2021р., 31.12.2021р., 31.01.2022., 28.02.2022р., 31.03.2022р., 30.04.2022р. на суму 139934,71 грн.

Вказані акти наданих послуг відповідач не підписав, оплату не провів, що стало підставою для звернення АТ "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" з позовом у даній справі про стягнення з відповідача вартості послуг з розподілу природного газу в сумі - 139934,71 грн. За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 4256,10 грн, 3% річних у сумі 7602,55 грн та витрати зумовлені інфляційними процесами в сумі 4960,76 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 від 06.11.2015 року, постановою НКРЕП № 2498 від 30.09.2015 року Про затвердження Типового договору розподілу природного газу із змінами та доповненнями, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тощо.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" є оператором ГРМ.

Згідно з умовами Кодексу ГРМ, оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

За змістом пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Умовами пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Як регламентовано статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Вказана законодавча норма серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Як було зазначено вище у відповідності до вимог пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Спірні відносини між сторонами виникли на підставі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 2080 від 07.10.2019 року змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року.

Типовий договір розподілу природного газу є публічним (стаття 633 Цивільного кодексу України) та договором приєднання (стаття 634 Цивільного кодексу України). Умови Типового договору є однаковими для всіх споживачів України.

Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.

Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Розділом VI Типового договору розподілу природного газу врегульовано порядок розрахунків та визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Визначення газового року наведено в пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, зокрема, ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Згідно пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як за умовами договору (п. 6.8), так і положеннями пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу актів надання послуг за спірний період, однак, останній, як стверджує позивач, не повернув йому підписані примірники цих актів та не оплатив їх. Доказів зворотнього суду відповідачем не надано.

Також судом враховано відсутність у матеріалах справи доказів направлення відповідачем позивачу вмотивованої відмови від підписання актів наданих послуг за травень 2021 року квітень 2022 року або доказів звернення щодо розірвання договору розподілу природного газу, як це передбачено пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Типовий договір розподілу природного газу, який укладений між позивачем та відповідачем на підставі заяви-приєднання № №094200QL48GP016 від 01 січня 2016 року не було розірвано. Жодних додаткових угод про розірвання Типового договору розподілу природного газу, що укладений на підставі заяви-приєднання № №094200QL48GP016 від 01.01.2016 року між позивачем та відповідачем не укладалось.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати вартість послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, оскільки Типовий договір розподілу природного газу між сторонами був діючим, жодні зміни в частині об`єктів відповідача не вносились, а самі об`єкти залишились під`єднаними до газорозподільної системи, а також з огляду на наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Судом встановлено, що Акти наданих послуг за період з травня 2021 року по квітень 2022 року за договором розподілу направлялися споживачу, однак відповідач їх позивачу не повернув.

Частинами 1, 2 ст.193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено, згідно з п.6.6 типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За наведеного, беручи до уваги, відсутність доказів розірвання договору розподілу природного газу та доказів фізичного від`єднання відповідача, у останнього виник обов`язок із оплати послуг з розподілу природного газу за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у розмірі 139934,71 грн, у зв`язку з чим позивач правомірно та обґрунтовано нараховував відповідачу вартість наданих послуг з розподілу природного газу, яка підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4256,10 грн пені, 760,55 грн 3% річних та 4960,76 грн інфляційних.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до вимог п.8.2. договору розподілу природного газу, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм та погоджених сторонами умов договору щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач на суму заборгованості в розмірі 139934,71 грн нарахував відповідачу за період з 11.06.2021 року по 30.04.2022 року пеню в сумі 4256,10 грн, 760,55 грн - 3% річних та 4960,76 грн інфляційних.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, 3% річних і інфляційних, судом встановлено, що вказані нарахування пені в сумі 4256,10 грн, 3% річних в сумі 760,55 грн та інфляційних в сумі 4960,76 грн проведені арифметично вірно та у відповідності з умовами договору і приписами чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаних вище обставин у своїй сукупності, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідачем позовні вимог визнані, суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 46, 73-79, 86, 129, 191, 222, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" (58009, м.Чернівці, вул. Винниченка, буд 9-А, код 03336166) до Державного підприємства "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" (59330, Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Неполоківці, вул. Магістральна, буд. 43, код 00957152) про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 149912,12 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" (59330, Чернівецька область, Чернівецький район, смт. Неполоківці, вул. Магістральна, буд. 43, код 00957152) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" (58009, м.Чернівці, вул. Винниченка, буд 9-А, код 03336166) заборгованість в сумі 149912,12 грн, з яких: 139934,71 грн заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, 4256,10 грн пеня, 760,55 грн 3 % річних, 4960,76 грн інфляційні втрати та судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресую: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2022 року

Суддя С.М. Гушилик