Рішення № 105435631, 20.07.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2022 м. ХарківСправа № 922/347/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.,

розглянувши в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/347/22

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (код 30401456, вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01601/адреса для листування: вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01021, тел.: +38(044)280-12-68, +38(044)254-30-10; E-mail: info@ukragroleasing.com.ua);

до відповідача Приватного підприємства "Агро" (код 31148898, вул. Степова, 3, с. Катеринівка, Лозівський р-н, Харківська обл., 64662, тел.: +38(050)730-09-85; E-mail: agrobliz2017@gmail.com);

про стягнення заборгованості по договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 в сумі 35000,58 грн,

за участі представників учасників справи:

позивача - Деркач А.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з використанням власних технічних засобів));

відповідача - не прибув;

ВСТАНОВИВ:

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 35000,58 грн, з яких: 27363,19 грн - сума основного боргу; 1191,96 грн - сума пені; 712,31 грн - інфляційні; 1885,17 грн - 25% річних; 3847,95 грн - штраф, а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань по договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 в частині внесення лізингових платежів у строки та розмірах згідно з Графіком сплати лізингових платежів, який є Додатком № 2 до зазначеного договору. Позивач посилається на те, що лізингові платежі за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року сплачені відповідачем з порушенням строків, передбачених умовами договору фінансового лізингу, а лізингові платежі за період з вересня 2021 року по січень 2022 року відповідачем не сплачені взагалі, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 19.01.2022 складає 27363,19 грн, тому позивач просить стягнути з відповідача 27363,19 грн основного боргу. Крім того, у зв`язку з простроченням сплати лізингових платежів позивач просить стягнути з відповідача: пеню, нараховану на прострочені суми лізингових платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, в сумі 1191,96 грн; відсотки у розмірі 25% річних від прострочених сум лізингових платежів на підставі п. 8.3 Договору в сумі 1885,17 грн; штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу на підставі п. 8.1 Договору в сумі 3847,95 грн; інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України в сумі 712,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 у справі № 922/347/22 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Відповідач - ПП "Агро" у встановлений судом строк не подав відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 07.02.2022 про відкриття спрощеного провадження у справі № 922/347/22, яку направлено листом від 08.02.2022 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102270943763 на юридичну адресу відповідача (вул. Степова, 3, с. Катеринівка, Лозівський р-н, Харківська обл., 64662), що вказана позивачем у позовній заяві та значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не була отримана відповідачем та повернулась до суду 21.02.2022 з відміткою працівника поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується інформацією з веб-сайту АТ "УКРПОШТА" про відстеження зазначеного поштового відправлення.

Враховуючи неотримання відповідачем копії ухвали від 07.02.2022 про відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 922/347/22 та повернення її до суду, з метою належного повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань, з огляду на наявність ускладнень у доставці оператором поштового зв`язку поштової кореспонденції у зв`язку з подовженням воєнного стану в Україні та триваючими бойовими діями на території Харківської області, працівником суду 02.05.2022 було направлено електронну копію зазначеної ухвали на електронну адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві (agrobliz2017@gmail.com), але станом на час прийняття судом цього рішення відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву або інших заяв по суті справи та з процесуальних питань.

Разом з тим, під час дослідження наданих позивачем до позовної заяви доказів у суду виникла необхідність щодо з`ясування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог в частині прострочення відповідачем строків сплати лізингових платежів, передбачених умовами договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341, та визначення періодів такого прострочення, тому з метою забезпечення ефективного захисту прав і законних інтересів сторін та дотримання завдань господарського судочинства ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2022 було призначено справу № 922/347/22 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 20.07.2022 об 11:30 та запропоновано позивачу надати письмові пояснення з наданням документальних доказів в обґрунтування своєї позиції стосовно сплати відповідачем лізингових платежів з простроченням строків, передбачених умовами договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341, та щодо визначення періодів такого прострочення, копію пояснення з наданими до нього доказами надіслати відповідачу. Встановлено відповідачеві новий строк для подання відзиву на позовну заяву та строк на подання відповіді на додаткові пояснення позивача. Рекомендовано всім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, у випадку загрози їх життю, здоров`ю та безпеці подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України або заяви про надання можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК України, зобов`язавши надати такі пропозиції в 5-тиденний термін з дня отримання цієї ухвали.

На виконання зазначеної ухвали від позивача - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 18.07.2022 за вх. № 6777/22 на електронну пошту та 20.07.2022 за вх. № 6901/22 засобами поштового зв`язку до суду надійшли пояснення до позовної заяви, в яких позивач зазначає, що під час дії договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 між позивачем та відповідачем був укладений Додатковий договір від 01.04.2021 № 148 до зазначеного договору, про відтермінування до 01.08.2021 двох платежів з відшкодування вартості Предмета лізингу (платіж № 6, строк сплати якого згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додатком № 2 до Договору) - не пізніше 09.04.2021, та платіж № 9, строк сплати якого згідно Графіку - не пізніше 09.07.2021) на загальну суму 21377,50 грн та додаткову сплату відповідачем 15% річних від відтермінованої суми у розмірі 601,79 грн. Проте, відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання по Договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 в частині внесення лізингових платежів у строки та розмірах, встановлених Графіком сплати лізингових платежів (Додатком № 2 до Договору) з урахуванням Додаткового договору від 01.04.2021 № 148, спочатку сплачував лізингові платежі з порушенням строків, визначених Договором, а потім взагалі перестав їх сплачувати, що підтверджується доданими до цих пояснень банківськими виписками. Зазначені пояснення протокольною ухвалою від 20.07.2022 судом були прийняті до розгляду.

Крім того, 30.06.2022 за вх. № 6017 на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача про надання можливості його представнику прийняти участь у судовому засіданні по справі № 922/347/22, призначеному на 20.07.2022 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з використанням власних технічних засобів).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2022 у справі № 922/347/22 задоволено подане позивачем клопотання про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з використанням власних технічних засобів).

Зазначені ухвали суду (від 13.06.2022 про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2022 об 11:30 та від 04.07.2022 про задоволення клопотання представника позивача на про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції) у відповідності до ст. 122 ГПК України були вчасно офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень за реєстраційними номерами 104727653 та 105069401 відповідно, а їх копії згідно з ч. 4 ст. 120 ГПК України були направлені на юридичні адреси позивача та відповідача листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач - ПП "Агро" відзив на позовну заяву та відповідь на пояснення позивача не надав, у судове засідання не прибув, правом прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку ст. 197 ГПК України не скористався.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвал суду від 13.06.2022 про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2022 об 11:30 та від 04.07.2022 про задоволення клопотання представника позивача на про участь у зазначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції, які були направлені листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача, не були отримані відповідачем та повернуті до суду з відмітками працівника поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою" та «відправлення не вручене під час доставки: інші причини», що підтверджується інформацією з веб-сайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження поштових відправлень відправлення №№ 6102271097947 та 6102271011554, та відповідно ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що у разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Отже, в разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка не була вручена відповідачу під час доставки працівниками оператора поштового зв`язку, не може вважатися поважною причиною не виконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходить на його адресу.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних та можливих заходів щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, надано йому можливість для висловлення своєї позиції щодо позовних вимог, а також дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

На підставі зазначеного, враховуючи, що відповідач був належно повідомлений про розгляд даної справи, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з огляду на закінчення строку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, визначеного ст. 248 ГПК України, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи упродовж розумного строку, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані сторонами докази, вислухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд встановив таке.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2020 між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (Лізингодавцем) та Приватним підприємством "Агро" (Лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу № 20-20-130ств-фл/341 (далі по тексту - Договір), згідно з умовами якого Лізингодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язався набути у власність у Постачальника Предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікації та умов і передати Предмет лізингу за плату (лізингові платежі) у користування Лізингоодержувачу на визначений у цьому Договорі строк не менше одного року.

Згідно з п. 1.2 Договору, сторони погодили, що Специфікацією та умовами Предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість Предмета лізингу, а також найменування виробника (постачальника) Предмета лізингу, що визначені у додатках до цього Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу».

Відповідно до п. 2.3 Договору, Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк передачі і адреси місця передачі Предмета лізингу, строк лізингу встановлюються додатками до цього Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу». Місцем поставки (передачі) Предмета лізингу є: 61075, м.Харків, вул. Механізаторів, 2.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами (далі - Акт), що укладається у 5 автентичних примірниках (п. 2.3 Договору).

Факт отримання в користування відповідачем Предмету лізингу - Культиватора для суцільної обробки ґрунту КПС-4МРП причіпного підтверджується Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 09.10.2020 № 1. Вказаний акт підписаний обома сторонами та засвідчений печатками позивача та відповідача.

Додатком № 1 «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу» до Договору сторони визначили, що в користування Лізингоодержувачу передається придбаний у Постачальника - ПФ «Хартехпром-97» Предмет лізингу - Культиватор для суцільної обробки ґрунту КПС-4МРП причіпний, вартістю 150900,00 грн, в т.ч. ПДВ 2515,00 грн, строком на 3 роки.

Таким чином, враховуючи підписання сторонами акту приймання-передачі Предмету лізингу 09.10.2020, строк лізингу починається з 09.10.2020 і закінчується 09.10.2023.

Додатком № 2 «Графік сплати лізингових платежів» до Договору сторони погодили розміри лізингових платежів, їх складові частини та строки сплати цих платежів.

Відповідно до п. 3.4.3 Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили обов`язок Лізингоодержувача протягом 7 календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором перерахувати на рахунок Лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу: в розмірі 15% його вартості (включаючи ПДВ). Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Відповідно до п. 4.2. Договору, з моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу; комісію за організацію лізингової операції в розмірі 2% (без ПДВ) від вартості Предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого та другого лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу та комісії за супроводження Договору згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього Договору; комісію за супроводження Договору в розмірі 16% річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткуванням податком на додану вартість.

Згідно з п. 4.3 Договору, черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості Предмета лізингу кратна 3 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж у частині відшкодування вартості Предмета лізингу сплачується через три місяці з дати підписання Акта, подальші платежі - через кожних 3 місяці. Черговість сплати лізингових платежів у частині комісії за супроводження Договору кратна 1 місяцю. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання Акта, подальші платежі - через кожен 1 місяць.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється Графіком сплати лізингових платежів, що є Додатком № 2 до Договору (п. 4.4 Договору).

Під час дії Договору між сторонами укладено Додатковий договір від 01.04.2021 № 148 до договору фінансового лізингу № 20-20-130ств-фл/341 від 24.09.2020, в якому сторони погодили відтермінування до 01.08.2021 двох платежів з відшкодування вартості Предмета лізингу, передбачених Графіком сплати лізингових платежів до Договору, на загальну суму 21377,50 грн, зокрема: платіж № 6, строк сплати якого згідно Графіку - не пізніше 09.04.2021, та платіж № 9, строк сплати якого згідно Графіку - не пізніше 09.07.2021, а також визначили обов`язок відповідача додатково сплатити 15% річних від відтермінованої суми в розмірі 601,79 грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору, за будь-яке порушення строків розрахунків та сум платежів Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу. За порушення умов Договору вдруге Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю Предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу.

Згідно з п. 8.3 Договору, на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних.

Пунктом 8.9 Договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі.

Відповідно до п. 10.3 Договору, строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 років.

Відповідно до п. 9.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим Договором, якщо інше не визначено цим Договором.

Пунктом 10.9. Договору встановлено, що спори, які можуть виникнути при виконанні Договору, вирішуються в судовому порядку.

Відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання по договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 в частині внесення лізингових платежів у строки та розмірах, встановлених Графіком сплати лізингових платежів (Додатком № 2 до Договору) з урахуванням Додаткового договору від 01.04.2021 № 148, частину лізингових платежів сплатив з порушенням строків, визначених Графіком сплати лізингових платежів по Договору, а іншу частині лізингових платежів зовсім не сплатив.

Позивач двічі звертався до відповідача з вимогами від 26.10.2021 № 14/816 та від 07.12.2021 № 100 про сплату заборгованості в частині лізингових платежів по Договору, але позивачем зазначені вимоги залишені без задоволення.

Згідно з наданим позивачем до позовної заяви розрахунком основного боргу за Договором, станом на 19.01.2022 заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів складає 27363,19 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача основного боргу по Договору в сумі 27363,19 грн, а також пені у розмірі 1191,96 грн, 25% річних на прострочену суму лізингових платежів, що складає 1885,17 грн, штрафу в розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу, що складає 3847,95 грн, та 712,31 грн інфляційних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які нараховані у зв`язку з систематичними порушеннями відповідачем умов Договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На момент укладення між позивачем та відповідачем договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 загальні правові та економічні засади фінансового лізингу регулювались положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлювались Законом України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997, який втратив чинність на підставі Закону України «Про фінансовий лізинг» № 1201-IX від 04.02.2021 (набрав чинності 13.06.2021).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997, за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997, лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997 передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансовий лізинг» № 1201-IX від 04.02.2021, відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до ст. 806 ЦК України (в редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору фінансового лізингу, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" виконав належним чином свої зобов`язання по договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 щодо передачі в користування відповідачу Предмету лізингу - Культиватора для суцільної обробки ґрунту КПС-4МРП причіпного, що підтверджується Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 09.10.2020 № 1, який підписаний обома сторонами та засвідчений печатками позивача та відповідача.

Відповідач - ПП "Агро" свідомо підписав договір фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341, погодивши всі умови, передбачені зазначеним договором та усіма додатками до нього, тобто взяв на себе зобов`язання належним чином виконувати всі умови договору, зокрема в частині внесення лізингових платежів у строки та розмірах, встановлених Графіком сплати лізингових платежів (Додатком № 2 до Договору) з урахуванням Додаткового договору від 01.04.2021 № 148.

Як вже зазначалося вище, за умовами Договору строк лізингу починається з 09.10.2020 і закінчується 09.10.2023

Втім, як вбачається з наданого позивачем до позовної заяви розрахунку основного боргу за Договором та підтверджується доданими до пояснень позивача банківськими виписками від 30.11.2020, 30.12.2020, 02.02.2021, 15.02.2021, 26.07.2021 та 28.09.2021, з самого початку дії Договору лізингові платежі відповідачем сплачувалися з простроченням строків, встановлених Графіком сплати лізингових платежів (Додатком № 2 до Договору) з урахуванням Додаткового договору від 01.04.2021 № 148, або не здійснювалися взагалі, а саме:

- платіж № 1 в сумі 2716,20 грн, строк сплати не пізніше 09.11.2020 - сплачено 30.11.2020 у повному обсязі (прострочено 20 днів);

- платіж № 2 в сумі 2716,20 грн, строк сплати не пізніше 09.12.2020 - сплачено 30.12.2020 у повному обсязі (прострочено 20 днів);

- платіж № 3 в сумі 13404,95 грн, строк сплати не пізніше 09.01.2021 - сплачено частково 02.02.2021 в сумі 2716,20 грн (прострочено в цій частині 23 дні) та 15.02.2021 в сумі 10688,75 грн (прострочено в цій частині 36 днів);

- платіж № 4 в сумі 1567,68 грн, строк сплати не пізніше 09.02.2021 - сплачено 15.02.2021 у повному обсязі (прострочено 5 днів);

- платіж № 5 в сумі 1567,68 грн, строк сплати не пізніше 09.03.2021 - сплачено 26.07.2021 у повному обсязі (прострочено 138 днів);

- платіж № 6 в сумі 1567,68 грн, строк сплати не пізніше 09.04.2021 - сплачено 26.07.2021 у повному обсязі (прострочено 107 днів);

- платіж № 7 в сумі 1425,17 грн, строк сплати не пізніше 09.05.2021 - сплачено 26.07.2021 у повному обсязі (прострочено 77 днів);

- платіж № 8 в сумі 1425,17 грн, строк сплати не пізніше 09.06.2021 - сплачено 26.07.2021 у повному обсязі (прострочено 46 днів);

- платіж № 9 в сумі 1425,17 грн, строк сплати не пізніше 09.07.2021 - сплачено 26.07.2021 у повному обсязі (прострочено 16 днів);

- платіж № 10 в сумі 1282,65 грн, строк сплати не пізніше 09.08.2021 - сплачено 28.09.2021 у повному обсязі (прострочено 49 днів);

- платіж № 11 в сумі 1282,65 грн, строк сплати не пізніше 09.09.2021 - не сплачено (прострочено 131 день);

- платіж № 12 в сумі 11971,40 грн, строк сплати не пізніше 09.10.2021 - не сплачено (прострочено 99 днів);

- платіж № 13 в сумі 1140,13 грн, строк сплати не пізніше 09.11.2021 - не сплачено (прострочено 70 днів);

- платіж № 14 в сумі 1140,13 грн, строк сплати не пізніше 09.12.2021 - не сплачено (прострочено 40 днів);

- платіж № 15 і сумі 11828,88 грн, строк сплати не пізніше 09.01.2022 - не сплачено (прострочено 8 днів).

Також, на виконання Додаткового договору від 01.04.2021 № 148 до договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 відповідач 26.07.2021, тобто в межах визначеного Додатковим договором строку (до 01.08.2021), сплатив 21377,50 грн відшкодування вартості Предмета лізингу по платежам № 6 та № 9 та 15% річних від відтермінованої суми в розмірі 601,79 грн, що підтверджується банківською випискою від 26.07.2021.

Як зазначає позивач у своїх додаткових поясненнях до позовної заяви, для сплати 15% річних в сумі 601,79 грн від відтермінованої суми по платежам № 6 та № 9 позивач виставив відповідачу рахунок від 19.07.2021 № 7012 на суму 8012,66 грн, з яких: 7410,87 грн - загальна сума комісії за супроводження Договору (по платежам №№ 5 - 9) та 601,79 грн - 15% річних від відтермінованої суми (по платежам № 6 та № 9 за Додатковим договором від 01.04.2021 № 148). Рахунок від 19.07.2021 № 7012 сплачений відповідачем 26.07.2021, що підтверджується банківською випискою від 26.07.2021, тому в розрахунку заборгованості в частині основного боргу по платежам №№ 5 - 9 вказана лише сума оплати 7410,87 грн.

Крім того, відповідачем 26.07.2021 було здійснено оплату в сумі 7940,56 грн за іншим договором фінансового лізингу № 20-20-131 ств-фл/342 від 24.09.2020, укладеним з позивачем, до якого між сторонами також була укладена Додаткова угода про відтермінування лізингових платежів з нарахуванням 15% річних, і на оплату якого позивач виставив відповідачу рахунок № 7014 від 19.07.2021 на загальну суму 7940,56 грн, однак, відповідач помилково в призначенні платежу вказав номер спірного договору від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341, а саме: «комісія за супров.дог згідно дог.№20-20-130ств-фл/341 від 24.09.2020, 15% річн. платіж при перенестермін оплати, згідно рах. №701 від 19.07.2021 без пдв», тому сплачений платіж в сумі 7940,56 грн позивачем не зарахований на погашення боргів за Договором, порушення умов якого є предметом спору у справі № 922/347/22.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів з відшкодування вартості Предмета лізингу та зі сплати комісії за супроводження Договору у відповідності до п. 4.3 Договору складає 27363,19 грн.

Станом на момент ухвалення судом цього рішення в матеріалах справи відсутні та відповідачем на надані докази сплати заборгованості по договору фінансового лізингу від 24.09.2020 № 20-20-130 ств-фл/341 зі сплати лізингових платежів в сумі 27363,19 грн, у зв`язку з чим господарський суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27363,19 грн обґрунтовані та доведені належними доказами, тому суд задовольняє позов у цій частині.

Крім того, у зв`язку з систематичним простроченням лізингових платежів з відшкодування вартості Предмета лізингу та зі сплати комісії за супроводження Договору позивач просить стягнути з відповідача: пеню на прострочені суми лізингових платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, в сумі 1191,96 грн, та відсотки у розмірі 25% річних від прострочених сум лізингових платежів в сумі 1885,17 грн, сплату яких передбачено п. 8.3 Договору; штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу на підставі п. 8.1 Договору в сумі 3847,95 грн; інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України в сумі 712,31 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, якщо в укладеному сторонами договорі передбачено вищий розмір пені, ніж у зазначених нормах, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 8.1 Договору, за будь-яке порушення строків розрахунків та сум платежів Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу. За порушення умов Договору вдруге Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу. Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю Предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу.

Згідно з п. 8.3 Договору, на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмір 25% річних.

Пунктом 8.9 Договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов`язань в повному обсязі.

Відповідно до п. 10.3 Договору, строк позовної давності за цим Договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 років.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову особою, право якої порушене.

Якщо стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, господарським судом визнано позовні вимоги обґрунтованими, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Разом з тим, ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено право сторін за взаємною згодою збільшувати позовну давність (строк), встановлену законом.

При цьому, порядок обчислення позовної давності в силу вимог ч. 2 ст. 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом у січні 2021 року, тому враховуючи, що сторонами п. 10.3 Договору було збільшено до 10 років позовну давність щодо стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції, спеціальна позовна давність у даному випадку не може застосовуватись.

Крім того, відповідач не звертався до суду із заявою про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності, що унеможливлює застосування спеціальної позовної давності згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

З урахуванням вищезазначеного, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені, 25% річних та штрафу, нарахованих на підставі пунктів 8.1, 8.3 Договору, враховуючи систематичне порушення відповідачем з самого початку дії Договору строків сплати лізингових платежів з відшкодування вартості Предмета лізингу та зі сплати комісії за супроводження Договору, суд встановив, що зазначені розрахунки є обґрунтованими та виконані вірно, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення: пені на прострочені суми лізингових платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, в сумі 1191,96 грн, відсотків у розмірі 25% річних від прострочених сум лізингових платежів в сумі 1885,17 грн та штрафу в розмірі 3% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу в сумі 3847,95 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та процентів річних.

Подібний правовий висновок сформульований, зокрема в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35 постанови).

На підставі зазначеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 712,31 грн на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

На підставі зазначеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги у даному спорі задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78-79, 86, 120, 122, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, ст. 236-242 ГПК України, Господарський суд Харківської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро" (код 31148898, вул. Степова, 3, с. Катеринівка, Лозівський р-н, Харківська обл., 64662) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (код 30401456, вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01601/адреса для листування: вул. Мечникова, 16-А, м. Київ, 01021) заборгованість в сумі 35000,58 грн, з яких: 27363,19 грн - сума основного боргу; 1191,96 грн - сума пені; 712,31 грн - інфляційні; 1885,17 грн - 25% річних; 3847,95 грн - штраф; а також 2481,00 грн судових витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2022.

Суддя Н.А. Новікова