Постанова № 10543073, 31.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2010 року 11:13 № 15/296

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Бистрик О.С., за участю представника позивача Достової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доНауково-виробничої кооперативної фірми «СБС»

простягнення адміністративно-господарських санкцій На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 31 березня 2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 05 квітня 2010 року.

В С Т А Н О В И В:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Науково-виробничої кооперативної фірми «СБС»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 4400 грн. 00 коп. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2002 році.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що протягом 2002 року відповідачем не працевлаштовано 2 інвалідів, а отже не дотримано положень ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судові засідання не забезпечив, хоча був повідомлений належним чином за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова, 17, вказаною у позовній заяві та яка збігається з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відбувся за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення пору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин (далі Закон), Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (чинне на момент спірних правовідносин), Порядком сплати підприємствами (обєднаннями) установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434.

Статтею 4 Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.

Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ за 2002 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 54 особи, чисельність інвалідів, які підлягали працевлаштуванню, 2 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 2200,00 грн.

У відповідності до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. №314, якою затверджено Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пункт 5 зазначеної Постанови передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1434, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює у 4 пункті, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону встановлено обовязок підприємств, установ, організацій сплатити відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно з пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767, чинного на період виникнення спірних правовідносин, суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком № 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком № 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Враховуючи вищенаведене, а також той факт, що відповідачем по справі не було надано жодних доказів, які б свідчили про здійснення ним дій, направлених на створення робочих місць для інвалідів з метою їх подальшого працевлаштування, у тому числі щодо звітування відповідача перед органами служби зайнятості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з Науково-виробничої кооперативної фірми «СБС»на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до дохідної частини Державного бюджету України (р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000:01) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2002 рік, у розмірі 4400 грн. 00 коп. (чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.С. Мазур