Постанова № 10542912, 11.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2009 року 11:46 № 2а-4565/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю представника позивача - Темербек Н.М. та представника відповідача Борисова І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПервинної профспілкової організації медичних працівників Київського міського пологового будинку № 5

доДержавної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

провизнання дій незаконними та зобовязання скасувати податкове повідомлення-рішення №0004881503/0 від 23.04.2009р.

В С Т А Н О В И В:

Первинна профспілкова організація медичних працівників Київського міського пологового будинку № 5 (далі - профспілка) звернулася до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва (далі ДПІ у Соломянському районі м. Києва) з позовом про визнання дій незаконними та зобовязання скасувати податкове повідомлення-рішення №0004881503/0 від 23.04.2009р., посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань, а державна податкова інспекція не має права контролювати діяльність профспілки і профспілка не зобовязана звітувати перед податковим органом. Також позивач посилається на те, що жоден нормативний акт не вимагає від профспілки у разі відсутності доходів, які підлягають оподаткуванню, подавати до податкового органу пустий бланк звітності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що профспілкові організації зобовязані подавати до податкових органів податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями незалежно від наявності доходів, що підлягають оподаткуванню, тому до позивача було правомірно застосовано штрафну санкцію.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV(далі Цивільний кодекс) статтею 81 класифікує юридичні особи за критерієм юридичної природи акта, на підставі якого виникає організація, на: юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права.

Встановлюючи порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права, Цивільний кодекс розповсюджується також на профспілкові організації в аспекті визначення їх правового статусу як юридичних осіб приватного права.

Також Цивільний кодекс встановлює розподіл товариств на підприємницькі та непідприємницькі.

У відповідності до ст.ст. 85, 86 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

До законодавчих актів, якими визначаються особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств, зокрема, відноситься Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі Закон № 1045-XIV), що визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону № 1045-XIV професійною спілкою є добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання), а первинною організацією профспілки є добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі .

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ст. 35 зазначеного Закону з метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об'єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки.

Пунктом 7.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) встановлено порядок оподаткування неприбуткових установ і організацій.

У відповідності до пп. «ж»пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 зазначеного Закону до переліку неприбуткових установ і організацій віднесено професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом.

Згідно із пп. 7.11.7 Закону № 334/94-ВР від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці «ж»підпункту 7.11.1 даного Закону, отримані у вигляді членських внесків, відрахувань коштів підприємств, установ, організацій на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів.

Підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 вищезазначеного Закону встановлено, що у разі коли неприбуткова організація отримує дохід з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Відповідно до пп. 7.11.10 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті. Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Згідно із пунктом 22.5 статті 22 № 334/94-ВР, в редакції від 30.12.1997 р., акти законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 2 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 р. № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 р. за № 291/2095, встановлено, що до Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які згідно із пунктом 7.11 статті 7 Закону № 334/94-ВР звільняються від сплати податку на прибуток.

Також на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Державною податковою адміністрацією України наказом від 11 липня 1997 р. № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 р. за № 290/2094, затверджено «Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями»(далі Порядок № 233).

Відповідно до пп. 1.2, 1.3 названого Порядку, який застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості, неприбуткові організації, визначені в абзаці "ж" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону № 334/94-ВР, заповнюють та подають звіт у частині обліку доходів, що підлягають оподаткуванню, за кожний звітний період.

Пунктом 1.5. зазначеного Порядку у звіті зазначаються усі передбачені в ньому показники наростаючим підсумком з початку календарного року. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції (суми) цей рядок прокреслюється.

За змістом Порядку № 233 податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями є підставою для сплати неприбутковою організацією податкових зобовязань із податку на прибуток та фактично є податковою декларацією.

Згідно із пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено перевірку щодо дотримання своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт від 17.04.2009 р. № 5194/15-5-34771695 та встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, а саме: профспілкою не подано податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 2008 рік.

У звязку із вище зазначеним відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009р. №0004881503/0 щодо стягнення штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 170,00 грн. відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ.

Виходячи з викладеного, профспілка як неприбуткова організація має право здійснювати господарську та фінансову діяльність за умови її відповідності меті створення, при цьому Законом № 334/94-ВР встановлено звільнення від оподаткування профспілок лише в частині членських внесків, відрахувань коштів підприємств, установ, організацій на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів, разом з тим при отриманні профспілкою доходів із інших джерел, ніж ті, що перелічені вище, такі доходи повинні оподатковуватися на загальних підставах.

У цьому випадку профспілка несе відповідальність як платник податку на загальних засадах, визначену Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у тому числі за неподання звітності.

Крім цього, Порядком № 233, який є чинним на день розгляду справи, передбачено, що профспілка зобовязана подавати податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями в частині обліку доходів, що підлягають оподаткуванню, за кожний звітний період незалежно від наявності зазначених операцій. Даним Порядком не передбачено право профспілки не подавати звіт в разі відсутності таких операцій.

Таким чином, враховуючи вище викладене, а також імперативний метод регулювання, що застосовується у податкових правовідносинах, суд вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України.

Відносно твердження позивача щодо втручання органів державної податкової служби в діяльність профспілки та здійснення фінансового контролю за її коштами, то суд вважає його безпідставним з таких підстав.

Частина третя статті 36 Конституції України гарантує право громадян України на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Стаття 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»встановлює, що фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органами державної влади та органами місцевого самоврядування не здійснюється. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні», визначаючи статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, встановлює в статті 2 одним із завдань органів державної податкової служби: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

На виконання зазначеного положення, відповідно до ст.10 даного Закону районні у містах державні податкові інспекції виконують функції щодо контролю своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

На підставі системного аналізу вищезгаданих положень законодавчих актів суд дійшов висновку, що фінансовий контроль за коштами профспілок органами державної влади, на здійснення якого встановлена заборона, суттєво відрізняється від контролю за додержанням податкового законодавства, у тому числі контролю своєчасності подання платниками податків звітності, що здійснюється органами податкової служби. Оскільки фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань це контроль, що здійснюється у процесі мобілізації, розподілу й використання усієї сукупності грошових коштів, отриманих профспілкою, у тому числі звільнених від оподаткування, а контроль з боку органів державної податкової служби обмежується податковими відносинами, що виникають між платниками податків й державою та обєктом яких є податки, збори, інші платежі, перелік яких встановлений в Законі України «Про систему оподаткування».

Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на положення ст.12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»в частині незалежності професійних спілок у своїй діяльності від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій та заборони втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.

Згідно із ст. 14 Закону № 1045-XIV профспілки діють на підставі статуту, який приймається з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки та визначає, зокрема, територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності, джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання та порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки.

Поряд з тим, стаття 37 указаного Закону встановлює, що первинні профспілкові організації здійснюють повноваження, визначені ст. 38 даного Закону, через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи з метою захисту інтересів членів трудового колективу, їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів

При здійсненні функцій контролю своєчасності подання звітності платниками податків органи державної податкової служби не здійснюють втручання у діяльність профспілок, у тому числі у статутну, оскільки обмежені тільки контролем відносно операцій, що підлягають оподаткуванню на загальних підставах, і не приймають участь у вирішенні питань, віднесених до статутної діяльності профспілки.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Реалізація конституційного обовязку щодо сплати податків та зборів на законодавчому рівні врегульована встановленням переліку податків, зборів, інших платежів, правил обліку й звітності, та видів відповідальності.

Загальна податкова правосубєктність юридичних осіб виникає з моменту їх реєстрації та містить безумовний імперативний обовязок щодо сплати податків, який може реалізовуватися, зокрема, у праві вибору системи оподаткування чи виду діяльності, щодо якого законодавець встановлює певні податкові умови.

Законодавчо встановлене звільнення юридичних осіб від сплати податків чи запровадження особливостей оподаткування не впливає на факт існування податкової правосубєктності такої особи та не звільняє її від виконання названого конституційного обовязку.

Реалізація податкової правосубєктності профспілки втілена, з одного боку, у звільнені від оподаткування доходів, перелік яких визначений законом, та, з іншого боку, у встановлені обовязку сплачувати податки, в разі отримання доходів з інших незвільнених від оподаткування джерел у результаті здійснення господарської та фінансової діяльності.

Крім того, стаття 68 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З наведеного вбачається, що позовні вимоги Первинної профспілкової організації медичних працівників Київського міського пологового будинку № 5 є безпідставними і такими, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Представником позивача не були надані належно обґрунтовані докази втручання ДПІ у Соломянському районі м. Києва у його статутну діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання дій ДПІ у Соломянському районі м.Києва незаконними та зобовязання скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009 року №0004881503/0.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 22 грудня 2009 року.

Суддя Мазур А.С.