Постанова № 10542879, 04.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2009 року 12:25 № 15/303

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Бистрик О.С., за участю представників:

позивача Колеснікової М.І.,

відповідача Ярової-Рудюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доЗакритого акціонерного товариства «Деко»

простягнення адміністративно-господарських санкцій На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 4 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 2 грудня 2009 року.

В С Т А Н О В И В:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства «Деко»(далі ЗАТ «Деко») про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання у 2003 р. нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 855 грн. 23 коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що недотримання ним нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів було лише в період з 14.02.2003 р. по 01.10.2003 р., протягом якого відповідачем був поданий Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу у працівниках до районного центру зайнятості, де вказана наявність 1 вакантної посади «диспетчер звязку», створеної для фізичної особи - інваліда.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»в редакції від 21.11.2002р., яка діяла на момент спірних правовідносин (далі - Закон), Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затведженого Постановою Кабінету Міністрів Ураїни від 03.05.1995 р. № 314 (чине на момент спірних правовідосин), Порядком сплати підприємствами (обєднаннями) установами і організаціям штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 28.12.2001 р. № 1767. Частиною 1 статті 4 Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 статті 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону встановлено обовязок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Частинами 3 та 4 статті 20 Закону передбачено, що сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що у 2003 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача становила 156 чоловік, розмір середньої річної заробітної плати у ЗАТ «Деко»становив 4855 грн. 23 коп.

Відповідно до законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів ЗАТ «Деко»у 2003 році мало створити 6 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Проте в період з 14.02.2003 р. по 01.10.2003 р. на підприємстві відповідача було створено лише 5 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Згідно із пунктом 3 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 р., в редакції від 10.01.2002 р., що діяла на момент виникнення правовідносин, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. №1767, в редакції від 28.12.2001 р., що діяла на момент виникнення правовідносин, в п.п.37 встановлює, що підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що процес створення робочого місця інваліда вважається завершеним з моменту працевлаштування інваліда, тобто прийняття його на роботу. У противному випадку норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів вважається невиконаним відповідачем.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не звільняється від обовязку сплачувати штрафні санкції до відділення Фонду на підставі статті 20 Закону, оскільки зазначена норма не ставить відповідний обовязок підприємства від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.

Зважаючи на всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 69, 70, 71 та 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Деко»(код ЄДРПОУ 25195772) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до доходної частини Державного бюджету України (р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000:01) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2003 рік суму у розмірі 4855 грн. 23 коп.(чотири тисячі вісімсот пятдесят пять гривень 23 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства.

Суддя Мазур А.С.