Постанова № 10542723, 23.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2936/10/2370 23.07.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача Сала В. Д.,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Канівської обєднаної державної податкової інспекції до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського про стягнення податкового боргу,

встановив:

Канівською обєднаною державною податковою інспекцією подано позов про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку в розмірі 137 грн. 64 коп. та по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 12171 грн. 29 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що станом на 14.06.2010р. відповідач не сплатив податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку в розмірі 137 грн. 64 коп. та по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 12171 грн. 29 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського як субєкт господарювання юридична особа, ідентифікаційний код 03792036, зареєстрований Канівською районною державною адміністрацією 13.05.1993р., взятий на облік в органах державної податкової служби, на час розгляду справи перебуває на обліку в Канівській обєднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, пунктів 8, 19 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обовязкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності); фіксований сільськогосподарський податок.

Законом, який визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі, є Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” (Закон № 320-XIV).

Статтею 3 Закону № 320-XIV передбачено, що обєктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Згідно статті 5 Закону № 320-XIV платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Частиною 2 статті 7, статтею 8 Закону № 320-XIV передбачено, що контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби; платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.

Судом встановлено, що згідно поданого 27.01.2010р. податкового розрахунку відповідачем на 2010 рік задекларовано до сплати фіксованого сільськогосподарського податку на перше півріччя 2010 року в розмірі 70 грн. 39 коп. щомісяця. Станом на 14.06.2010р. заборгованість згідно даних облікової картки платника податків складає 137 грн. 34 коп.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що 27.01.2009р. відповідачем до Канівської обєднаної державної податкової інспекції надано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік із зазначенням загальної річної суми цієї плати в розмірі 41291 грн. 49 коп. та помісячною розбивкою цієї суми.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково було сплачено самостійно ним розрахований розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а частково ні, станом на день розгляду справи згідно даних облікової картки платника податків податковий борг по орендній платі становить 12171 грн. 29 коп.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п. 5.1, ч. 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (19052, Черкаська область, Канівський район, с. Таганча, вул. Федоренка, 100, ідентифікаційний код 03792036) в дохід бюджету через Канівську обєднану державну податкову інспекцію (19003, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 16, ідентифікаційний код 21367331) податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку в розмірі 137 (сто тридцять сім) грн. 64 коп. та податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 12171 (дванадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 28.07.2010р.

СуддяВ.О. Гаврилюк