Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 372/376/22
Провадження № 2-а-11/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.
при секретарі Павлик А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена неправомірно, оскільки позивач не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, яке ставиться йому у вину.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25.01.2022 року зазначений адміністративний позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18.02.2022 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено провести у порядку спрощеного позовного провадження.
До судового засідання позивач не з`явився, подав заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач до суду представника не направив, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Обухівтранс» не з`явився, подав до суду заяву у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що інспектором Управління патрульної поліції в м. Київ лейтенантом поліції Шепель Л.Т. винесено постанову серії ЕАО №5130911 від 10.12.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10.12.2021 року об 09 год. 16 хв. у м. Київ на 10 км. Залізничного шосе водій ОСОБА_1 керував автобусом АО79.23, д.н. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом по м. Києву без узгодження з уповноваженим органом Національної поліції схеми паспорту маршруту по м. Києву, чим порушив п. 32.1 ПДР порушення питань, які потребують узгодження з Державтоінспекцією.
Позивач заперечує свою вину в порушенні Правил дорожнього руху, посилаючись на те, що він здійснював нерегулярне перевезення пасажирів як найманий працівник згідно з наказом про прийняття на роботу № 16 від 08.09.2021 року та подорожнім листом на грудень 2021 року № 349233. У свою чергу, перевезення пасажирів здійснювалося на підставі договору від 13.03.2015 року № 2015-1.6, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Обухівтранс».
Відповідно до додаткової угоди від 24.07.2018 до договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 13.03.2015 року № 2015-1.6 Київська обласна державна адміністрація надає ТОВ «Обухівтранс» право на здійснення перевезень пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування № 751 «Красне Київ АС «Видубичі», № 311 «Обухів Київ АС «Видубичі» через Козин.
Відповідно до статті 8 КпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 222 КпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення за частиною 1, 2 і 3 статті 140 КпАП.
Частиною 2 статті 140 КпАП передбачено, що порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом пункту 32.1 Правил дорожнього руху України (у редакції, чинній на час винесення оспорюваної постанови) з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються: а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій; б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів; в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.
Аналіз наведених вище правових норм, дає підстави для висновку, що у випадку, коли законодавчими актами передбачено відповідний порядок узгодження з органами Національної поліції окремої діяльності, особа, яка не здійснила таке погодження, притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП.
13.03.2015 року між Київською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Обухівтранс» укладено договір № 2015-1.6 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, за яким Київська обласна державна адміністрація надає ТОВ «Обухівтранс» право на здійснення перевезень пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування № 751 «Красне Київ АС «Видубичі», № 311 «Обухів Київ АС «Видубичі» через Козин.
Згідно з наказом про прийняття на роботу № 16 від 08.09.2021 року ТОВ «Обухівтранс» ОСОБА_1 прийнято на посаду водія автотранспортних засобів, який відповідно до подорожнього листа на грудень 2021 року № 349233 здійснював нерегулярне перевезення пасажирів як найманий працівник.
У той же час, відповідно до частин 1-4 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Виходячи зі змісту вищенаведених положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язок погоджувати паспорт маршруту з уповноваженим органом Національної поліції покладається на перевізника.
Отже, позивач не є суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 140 КУпАП, оскільки вимоги, зазначені в цій статті, стосуються посадових осіб, суб`єктів господарювання та громадян, які самостійно здійснюють автобусні маршрути.
За таких умов постанова серії ЕАО № 5130911 від 10.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 140 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що в пункті 2.12 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 року № 278, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.06.2010 року за № 408/17703 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 932 від 19.11.2013 року), передбачено, що паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) згідно з підпунктом 33 пункту 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 341, погоджується відповідним підрозділом Державтоінспекції: міського маршруту - підрозділом Державтоінспекції міста; приміського та міжміського маршруту - підрозділом Державтоінспекції області за місцезнаходженням перевізника.
За змістом пункту 1 даного Положення Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
Поряд із цим, у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, серед іншого, що автобусний маршрут загального користування це автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення.
Регулярні пасажирські перевезення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень (стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (у редакції, чинній з 19.11.2013 року) автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.
Пунктом 1.4. Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (у редакції, чинній з 19.11.2013 року) встановлено, що схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України.
Суд зауважує, що наказом Міністерства інфраструктури №932 від 19.11.2013 року "Про затвердження Змін до Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту", який набрав чинності 20.12.2013 року, внесено відповідні зміни та виключено вимогу про необхідність погодження паспортів маршруту регулярних перевезень відповідними органами Державтоінспекції МВС України та залишено такі вимоги в частині погодження паспортів маршрутів регулярних спеціальних перевезень.
Як слідує з умов додаткової угоди від 24.07.2018 до договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 13.03.2015 року № 2015-1.6, ТОВ «Обухівтранс» здійснює регулярні пасажирські перевезення на приміських автобусних маршрутах загального користування, у зв`язку з чим погодження паспорту маршруту відповідними органами Державтоінспекції МВС України законом не вимагається, оскільки вказаний маршрут не є маршрутом регулярних спеціальних перевезень.
З огляду на наведене, рішення інспектора Управління патрульної поліції в м. Київ лейтенантом поліції Шепель Л.Т. про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 140 КУпАП є необґрунтованим.
Згідно із частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із частиною 1 статті 9, частиною 1 статті 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Утім, відповідачем не спростовано належними доказами доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови серії ЕАО №5130911 від 10.12.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КУпАП та закриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Скасувати винесену інспектором Управління патрульної поліції в м. Київ лейтенантом поліції Шепель Л.Т. постанову серії ЕАО №5130911 від 10.12.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції міста Києва на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції міста Києва (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9; ідентифікаційний код 40108646).
Суддя Т.Г. Сташків
Судове рішення № 105424012, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 22.07.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 372/376/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: