Ухвала суду № 105419438, 26.07.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 178/384/20

провадження 2/201/108/2022

УХВАЛА

26 липня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Криничанська районна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевич Євген Володимирович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 квітня 2020 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, розглядаються клопотання, спір по суті не вирішено.

В судове засідання надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 про закриття провадження в справі через смерть позивача. Суд вважає можливим закриття провадження в справі, виходячи з наступного.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно доч.1-3 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає можливим закриття провадження в справі через смерть позивача ОСОБА_1 , оскільки суду дійсно надійшли відомості про смерть ОСОБА_1 : народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в віці 59 років в селі Світлогірське Кам`янського району Дніпропетровської області, актовий запис про смерть № 489 від 13 грудня 2021 року. Тобто судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже після відкриття провадження в справі вказаний позивач втратив цивільну правоздатність і справа фактично стосовно нього не може бути розглянута, це можливо лише шляхом вирішення питання про притягнення до участі в справі спадкоємців, правонаступників в передбаченому законом порядку.

Згідно витягу, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру на липень 2022 року звернення спадкоємців, відкриті спадкові справи чи інш. після смерті ОСОБА_1 відсутні. Отже, на протязі передбачених законом шести місяців ніхто зі спадкоємців не звернувся в передбаченому законом порядку до нотаріуса (нотаріальної контори) з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину ні кому не видавалося, спадкова справа взагалі не відкривалася. Отже спадкоємці відсутні.

Крім того, судом на адресу позивача (та/або її спадкоємців) неодноразово направлялися повістки, повідомлення про можливість вступу в розгляд справи зі сторони позивача; такою можливістю ніхто зі спадкоємців (якщо вони були б) не скористався.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, закриття провадження в справі з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

При цьому суд звертає увагу на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що провадження по справі необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255, ст. 182, 222, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Криничанська районна нотаріальна контора Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевич Євген Володимирович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про визнання заповіту недійсним закрити.

Ухвала набрала законної сили 26 липня 2022 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -