Ухвала суду № 105417683, 20.07.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/3947/21

У Х В А Л А

20 липня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Савка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові питання прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки виготовленої Департаментом персоналу Міністерством внутрішніх справ України від 26 лютого 2021 року № 22/6-1141 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,; РНОКПП - НОМЕР_1 ) за вислугу років з 01.12.2019, на підставі довідки № 22/6-1141 від 26 лютого 2021 року, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог, - відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. сплаченого судового збору.

Львівським окружним адміністративним судом 15.09.2021 видано виконавчі листи з примусового виконання рішення у справі № 380/3947/21.

15.02.2022 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021.

Ухвалою від 14.03.2022 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 380/3947/21 задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 10.06.2021 у справі №380/3947/21 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

12.04.2022 до суду надійшов звіт відповідача.

07.06.2022 позивачем подано заяву про розгляд звіту, просить не приймати поданий звіт, оскільки рішення суду не виконано в повному обсязі, розглянути питання накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ у Львівській області за невиконання судового рішення.

14.07.2022 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

За результатами розгляду поданого відповідачем звіту про виконання рішення суду, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Приписами статті 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Як встановлено ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.

Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

Тобто, правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Як встановлено до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В силу приписів ч.ч. 2, 3, 4 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на зазначене, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Як вбачається з наданого звіту, відповідачем вживаються заходи щодо виконання судового рішення, а саме: проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі довідки від 26.02.2020 №22/61-1141 про розмір грошового забезпечення, виданої Департаментом персоналу МВС України, з 01.09.2021 розмір пенсійної виплати становить 14997,24 грн. та отримується позивачем щомісячно; доплата за період з 01.12.2019 по 31.08.2021 становить 174302,33 грн. та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України; про виконання рішення суду та порядок виплати нарахованих коштів ОСОБА_1 повідомлено листом №1300-5308-8/70818 від 09.08.2021 з прикладенням відповідних розрахунків. Щодо виплати даних коштів вказано, що відповідно до ст.8 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ виплата пенсій за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, відповідач у поданому звіті вважає, що визначені рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/3947/21 року по справі зобов`язання виконані в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління, та зазначив, що виплата нарахованої пенсії позивачу буде здійснена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань та відповідно до фінансування, що здійснюється ПФ України.

Представник відповідача у звіті про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, повідомив про те, що на виконання Постанови КМ України від 31.05.2021 №543, внесено зміни до бюджету ГУ ПФУ у Львівській області на 2021 рік, збільшено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат на 1570,5 тис. грн. Відповідно до звіту про виконання бюджету станом на 01.10.2021 ГУ ПФУ у Львівській області на погашення заборгованості по пенсійних виплатах за рішенням суду надійшло та використано 9577,4 тис.грн. Це забезпечило погашення заборгованості з пенсійних виплат по судових рішеннях з датою надходження їх до боржника по 11.11.2019 включно. Виходячи зх наведеного, непогашеною залишається заборгованість з пенсійних виплат по судових рішеннях з датою їх надходження з 12.11.2019. Вказує, що на сьогодні бюджет ПФУ на 2022 не затверджений. Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 запроваджено воєнний стан.

Також представник відповідача вказує, що Головне управління щомісяця подає інформацію ЮМ 2 Моніторинг стану розгляду судами справ про пенсійне забезпечення у Львівській області до Пенсійного фонду України про кількість та суми коштів, нарахованих на виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закон України Про Державний бюджет України на кожний рік та Бюджетний кодекс України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Повноваження Пенсійного фонду України як виконавця бюджетних програм визначається ст. 23 цього Кодексу, а саме будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Судом встановлено, що подальше виконання рішення суду у справі №380/3947/21 залежить від отримання Пенсійним фондом України коштів з Державного бюджету України, за рахунок яких забезпечується виплата та відповідно отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату позивачу, створює перешкоди для виконання рішення суду.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 19.10.2018 у справі № 206/3911/17.

Таким чином, на переконання суду відповідач виконав конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №380/3947/21, тому за таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд приймає поданий відповідачем звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №380/3947/21.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 382 КАС України, суд

ухвалив:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 380/3947/21 від 10.06.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати її підписання.

Повний текст ухвали складений 25.07.2022 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна