Рішення № 105417641, 25.07.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/7454/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП» №919 від 11.04.2022 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з посади, а саме пункт 1 резолютивної частини цього наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Стрийського РУП» №919 від 11.04.2022 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Підставою застосування відповідного дисциплінарного стягнення слугує висновок від 07.04.2022 року, який складено за результатами проведеного службового розслідування щодо подій, які відбулися 19.02.2022 року в селі Новошино Стрийського району, та згідно якого позивач: не вчинив належних повсякденних дієвих заходів, зокрема, профілактичної роботи щодо покращення стану службової дисципліни, в тому числі щодо безумовного дотримання вимог законодавства, тощо; неналежно не організував несення служби нарядами ГРПП, що призвело до заступлення в одному екіпажі ГРПП двох поліцейських без відповідного досвіду роботи в поліції; не проконтролював забезпечення поліцейських технічними засобами для здійснення фотофіксації.

Позивач зазначає, що викладені у висновку від 07.04.2022 року результати проведення службового розслідування, які також знайшли своє відображення у наказі Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Стрийського РУП» №919 від 11.04.2022 року не відповідають дійсним обставинам, які мали місце 19.02.2022 року, адже: по-перше проведення профілактичної роботи здійснювалось позивачем систематично через відповідні інструктажі, що підтверджується журналом реєстрації інструктажів із заходів безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю ВнП №1 (м.Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, журналом інструктажу водіїв ВнП №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, книгою нарядів ВнП №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області; по-друге сержант поліції ОСОБА_2 працював в органах внутрішніх справ з 08.05.2014 року та з 17.04.2019 року працює в органах Національної поліції (окрім цього, такий також має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням); по-третє згідно журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_2 19.02.2022 року отримав справну бодікамеру, яку 20.02.2022 року повернув.

Також позивач вказує, що саме посадовою інструкцією начальника сектору реагування патрульної поліції ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП ОСОБА_3 передбачено здійснення загального управління всіма нарядами поліції, які входять до складу чергової зміни, а також те, що він несе безпосередню відповідальність за якість та ефективність їх роботи, неналежний контроль за виконанням посадових обов`язків підлеглим особовим складом.

Водночас згідно посадової інструкції позивача, він несе персональну відповідальність перед керівництвом Стрийського РУП ГУНП та керівництвом ГУНП за організацію діяльності очолюваного ним відділення поліції.

Враховуючи наведені обставини позивач вважає, що ним було організовано несення служби підлеглими працівниками, а відтак пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Стрийського РУП» №919 від 11.04.2022 року в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 16.05.2022 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

13.06.2022 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що 19.02.2022 року мобільною групою УГІ ГНП у Львівській області проведено перевірку стану дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю у відділенні поліції №1 Стрийського РУП ГУНП, в ході якої виявлено наступні недоліки у роботі працівників поліції даного підрозділу, а саме:

1) 19.02.2022 року, згідно графіку чергувань несення служби працівниками СРПП на лютий місяць, затвердженого начальником відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП полковником поліції ОСОБА_1 , на службу у ГРПП повинен був заступити інспектор СРПП капітан поліції ОСОБА_4 , однак не заступив, рапорт про заміну чи неприбуття на службу у черговій частині не подав;

2) реагуючи на подію «Домашнє насильство» (ЄО №732 від 19.02.2022 року), яка мала місце 19.02.2022 року у с. Новошино Стрийського району, працівники екіпажу ГРПП «Маргаритка-15» не здійснювали фіксування правопорушення на бодікамери.

Окрім цього, представник відповідача вказав, що поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_2 діяли не професійно, оскільки отримавши повідомлення про вчинення домашнього насильства зі сторони ОСОБА_6 найближчий орган поліції не повідомили, та без дозволу оперативного чергового здійснили виїзд на місце події. При цьому, надзвичайній події серед особового складу ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП сприяло самоусунення від виконання службових обов`язків зі сторони начальника сектору реагування патрульної поліції Стрийського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 та неналежний повсякденний контроль за дотримання службової дисципліни підпорядкованим особовим складом зі сторони начальника відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , що призвело до заступлення в одному екіпажі ГРПП двох поліцейських без відповідного досвіду роботи в поліції та нездійснення фотофіксації поліцейськими порушення внаслідок не забезпечення поліцейських технічними засобами.

22.06.2022 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, якою він додатково обґрунтував підставність заявлених позовних вимог.

В судове засідання, що відбулось 13.06.2022 року, з`явився позивач та його представник, однак таке було відкладено на іншу дату внаслідок неявки представника відповідача.

В судове засідання, що відбулось 27.06.2022 року, з`явився позивача та його представник, які заявлені позовні вимоги підтримали та просили такі задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак був належним чином повідомлений про дату, місце та час його проведення.

За результатом проведеного судового засідання суд вирішив перейти до письмового провадження з метою подальшого розгляду справи та ухвалення рішення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

19.02.2022 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація, про те, що цього ж дня по АДРЕСА_1 під час здійснення реагування нарядом СРПП відділення поліції № 1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області на повідомлення від гр. ОСОБА_7 , про вчинення домашнього насильства (ЄО №732 від 19.02.2022) її чоловіком, гр. ОСОБА_6 , останній, погрожуючи застосуванням предмета, схожого на бойову гранату, поліцейському СРПП відділеня поліції № 1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області рядовому поліції ОСОБА_5 , заволодів його вогнепальною зброєю та здійснив 30 пострілів у повітря. В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії та погрожуючи застосуванням предмету, схожого на бойову гранату поліцейському СРПП відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержанту поліції ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_6 заволодів службовим автомобілем «РЕНО ДОКЕР» СРПП відділення поліції № 1 Стрийського РУП ГУНП, після чого, намагаючись втекти з місця події, здійснив в`їзд у огорожу житлового будинку. За наказом начальником ГУНП у Львівській області на території обслуговування Стрийського РУП ГУНП у Львівській області введено в дію поліцейську операцію «Грім». Вжитими заходам гр. ОСОБА_6 затримано. Поліцейські, залучені до здійснення спецоперації, тілесних ушкоджень не отримали, службовий автомобіль «РЕНО ДОКЕР» отримав механічні пошкодження лівого крила та лівої фари.

На підставі вказаних подій наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №533 від 21.02.2022 року «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» було призначено службове розслідування у формі письмового провадження.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №714 від 18.03.2022 року «Про продовження службового розслідування» було продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 21.02.2022 року №522, до 21.04.2022 року.

Згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №919 від 11.04.2022 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП» службовим розслідуванням (висновок від 08.04.2022 року) встановлено, що:

- поліцейські СРПП відділення поліції № 1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_5 та сержант поліції ОСОБА_2 , 19.02.2022 самовільно здійснили виїзд на подію, яка мала місце у с. Новошино, Стрийського району, Львівської області без дозволу та вказівки оперативного чергового, при цьому не повідомили про дану подію орган поліції, не з`ясували детальних обставин, місця знаходження правопорушника, причин та виду погроз, ступеню агресивності, що могло б запобігти непідготовленій зустрічі із правопорушником, що мав при собі предмет візуально схожий на гранату, чим грубо порушили службову дисципліну;

- старший дільничний офіцер поліції відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_8 отримавши усне повідомлення від громадянки ОСОБА_7 , про те, що 19.02.2022 у с. Новошино, Стрийського району її колишній чоловік зачинив її та сина у будинку і погрожує фізичною розправою, самостійно у телефонному режимі повідомив наряд ГРПП, про те виклику на спецлінію « 102» не здійснив, при цьому не повідомив про подію найближчий орган поліції, чим грубо порушив службову дисципліну;

- начальник сектору превенції відділення поліції № 1 Стрийського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_9 , 19.02.2022 заступивши відповідальним від керівництва по відділенні поліції №1 Стрийського РУП ГУНП, не з`ясував причин відсутності на роботі капітана поліції ОСОБА_4 , не перевірив відомості про наряди поліції, які будуть нести службу, що призвело до заступлення в одному екіпажі ГРПП двох поліцейських без відповідного досвіду роботи та при отриманні повідомлення про надзвичайну подію, яка мала місце у с. Новошино, Стрийського району не здійснив загальне управління нарядами поліції, які входять до складу чергової зміни, негайно не виїхав на місце події, чим грубо порушив службову дисципліну;

- інспектор СРПП відділення поліції № 1 Стрийського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_4 , 19.02.2022 згідно графіку несення служби працівниками СРПП відділення поліції № 1 Стрийського РУП ГУНП на лютий місяць, затвердженим полковником поліції ОСОБА_1 , без поважних причин був відсутній за місцем несення служби, тобто допустив прогул, чим грубо порушив службову дисципліну.

Згідно цього ж наказу встановлено, що надзвичайній події серед особового складу ВнП № 1 Стрийського РУП ГУНП, сприяло самоусунення від виконання службових обов`язків зі сторони начальника сектору реагування патрульної поліції ВнП № 1 Стрийського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 та неналежний повсякденний контроль за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим особовим складом зі сторони начальника відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , які відповідно до п. 1 ст. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, як керівники, несуть відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни та з метою забезпечення дотримання службової дисципліни, зобов`язані контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, та проводити профілактичну роботу з її зміцнення та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, однак належних повсякденних, дієвих заходів, зокрема профілактичної роботи, щодо покращення стану службової дисципліни, в тому числі щодо безумовного дотримання вимог законодавства, не вжили, неналежно не організували несення служби нарядами ГРПП, що призвело до заступлення в одному екіпажі ГРПП двох поліцейських без відповідного досвіду роботи в поліції, не проконтролювали забезпечення поліцейських технічними засобами для здійснення фотофіксації, чим допустили грубе порушення основних обов`язків поліцейського, передбачених ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та вимог ст. 1, 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом.

За грубе порушення службової дисципліни, пунктом 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №919 від 11.04.2022 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП» (далі Наказ №919 від 11.04.2022 року) до начальника ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Аналізуючи спірні правовідносини, доводи й аргументи сторін, суд відзначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (далі Закон №580-VIII).

Частиною 1 статті 17 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина 1 статті 59 Закону №580-VIII).

Згідно пункту 2 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1 і 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 року було затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Частиною 1 і 2 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського.

Частинами 1 і 2 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до норм статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що на підставі подій, які відбулись 19.02.2022 року, а також наказів ГУНП у Львівській області від 21.02.2022 року №533 та №714 від 18.03.2022 року, дисциплінарною комісією було проведено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

Частинами 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

За результатом проведеного службового розслідування було складено висновок службового розслідування від 07.04.2022 року (затверджений начальником ГУНП у Львівській області 08.04.2022 року), на підставі якого, в тому числі, було прийнято наказ №919 від 11.04.2022 року.

Пунктом 1 резолютивної частини наказу №919 від 11.04.2022 року вирішено застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Аналізуючи спірний наказ ГУНП у Львівській області №919 від 11.04.2022 року в частині звільнення позивача з посади у сукупності із матеріалами службового розслідування, наданими сторонами під час розгляду адміністративної справи по суті, суд може виокремити три основні підстави, які слугували причиною для застосування до ОСОБА_1 відповідного дисциплінарного стягнення:

1) неналежний повсякденний контроль за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим особовим складом, який виявився у не проведенні повсякденних дієвих заходів, зокрема, профілактичної роботи щодо покращення стану службової дисципліни, в тому числі щодо безумовного дотримання вимог законодавства;

2) неналежне організування несення служби нарядами ГРПП, що призвело до заступлення в одному екіпажі двох поліцейських без відповідного досвіду роботи в поліції;

3) не проконтролював забезпечення поліцейських технічними засобами для здійснення фотофіксації.

Щодо першої групи підстав суд зазначає, що згідно пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.

З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

При вирішенні питання щодо правомірності винесення спірного наказу в частині суд враховує висновки Верховного Суду в постанові від 08.05.2019 у справі №807/196/17, що обов`язкові для суду нижчої інстанції згідно з частиною 5 статті 242 КАС України.

Верховний Суд у цьому рішенні зазначив, що правова оцінка правильності рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях поліцейського є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 здійснювались профілактичні роботи для підпорядкованого особового складу шляхом проведення відповідних інструктажів, що підтверджується відповідними письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, а саме:

- журналом реєстрації інструктажів із заходів безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю ВнП №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, де за 19.02.2022 року, наявні підписи поліцейських СРПП рядового поліції ОСОБА_5 та сержанта поліції ОСОБА_2 про проходження такого інструктажу і зазначено, що вказаний інструктаж був цільовим і був проведений ОСОБА_1 ;

- журналом інструктажу водіїв ВнП №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області з якого вбачається, що позивачем було проведено відповідний інструктаж ОСОБА_2 як водієві;

- книгою нарядів ВнП №1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, затвердженій позивачем, де у розстановці нарядів за 19.02.2022 року, відповідальним визначено капітана поліції ОСОБА_9 , визначено склади екіпажів ГРПП та проведено цільовий інструктаж, про що наявні відповідні записи.

Окрім цього, як вбачається з пояснень працівників поліції, дотичних до події, що відбулась 19.02.2022 року, такі підтвердили, що зранку цього ж дня позивачем було проведено цільовий інструктаж. Відповідні пояснення містяться в матеріалах службового розслідування.

Ба більше, судом встановлено, що з метою покращення професійних знань та навичок поліцейських постійно проводиться їх професійне навчання. Керівником навчальної групи №1 (патрульна поліція) ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області призначено начальника СРПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 . Відповідні обставини відповідачем не заперечуються.

Щодо другої групи підстав, а саме неналежного організування несення служби нарядами ГРПП, що призвело до заступлення в одному екіпажі двох поліцейських без відповідного досвіду роботи в поліції, суд вказує, що наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України» №357 від 27.04.2020 року було затверджено Інструкцію з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (далі Інструкція №357).

Пунктом 2 Інструкції №357 передбачено, що група реагування патрульної поліції (далі ГРПП) наряд патрульної поліції у складі не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них.

Наряд поліції ГРПП, наряди патрульної поліції, поліції охорони, поліції особливого призначення, слідчо-оперативні групи, дільничні офіцери поліції, інші сформовані наряди (у тому числі спільні наряди поліцейських різних підрозділів) у складі, не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них.

Як вбачається з вищевказаних норм права, жодною з них не передбачено заступлення в наряд ГРПП особи, яка б мала відповідний стаж роботи в органах поліції. Законодавцем в Інструкції №357 передбачено лише те, що таких осіб повинно бути не менше двох.

З матеріалів службового розслідування суд встановив, що 19.02.2022 року при виїзді на місце події в наряді ГРПП було двоє осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_2 .

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до книги нарядів ОСОБА_1 було визначено на 19.02.2022 року один наряд у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , а інший наряд у складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є офіцерами та ОСОБА_4 (не з`явився на службу 19.02.2022 року). Натомість, визначеним відповідальним черговим офіцером не було проконтрольовано виконання розпорядження позивача про визначення складу нарядів.

Окрім цього, суд наголошує, що сержант поліції ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.09.2015 року, долученим до матеріалів адміністративної справи. Додатково, у відповідності до службових характеристик та інших наявних у матеріалах службового розслідування документів сержант поліції ОСОБА_2 працював в органах внутрішніх справ з 08.05.2014 року, в Національній поліції з 17.04.2019 року, а рядовий поліції ОСОБА_5 працює в Національній поліції з 04.08.2019 року.

Враховуючи наведене, суд не вбачає в діях позивача порушень щодо призначення/затвердження нарядів ГРПП.

Щодо незабезпечення поліцейських технічними засобами фото фіксації суд керується Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року (далі Інструкція №1026), згідно пункту 1 якої наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за: 1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів; 2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті; 3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах; 4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; 5) належне ведення відповідної документації.

Пунктами 5 і 6 Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Як вбачається судом з матеріалів адміністративної справи та, зокрема, журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (інвентарний №349), о 08:00 год. 19.02.2022 року від уповноваженої особи ОСОБА_2 отримав справну бодікамеру (номер обладнання 0575) та повернув таку розрядженою о 08:30 год. 20.02.2022 року уповноваженій особі, про що наявний її підпис у відповідному журналі.

Також з матеріалами службового розслідування підтверджується фіксування подій, які відбулись 19.02.2022 року, на відеореєстратор, встановлений на транспортному засобі поліцейських.

Відтак, суд приходить до висновку, що поліцейських, дотичних до подій, що відбулись 19.02.2022 року, було належним чином забезпечено технічними засобами фото та відео фіксації. Питання щодо не здійснення відеофіксації відповідних подій портативним відеореєстратором повинні були оцінюватись дисциплінарною комісією в рамках дій окремого поліцейського.

Насамкінець суд звертає увагу на те, що посадовою інструкцією ОСОБА_1 як начальника ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області визначено, що він несе персональну відповідальність перед керівництвом Стрийського РУП ГУНП та керівництвом ГУНП саме за організацію діяльності очолюваного ним відділення поліції (п. 2 розділу «Завдання та обов`язки»).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується організація діяльності ОСОБА_1 очолюваного ним відділення поліції, а тому, зважаючи на викладене, суд не вбачає в діях позивача складу дисциплінарного проступку, за який до нього пунктом 1 резолютивної частини наказу №919 від 11.04.2022 року було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Наведені вище мотиви вказують на протиправність пункту 1 оскаржуваного позивачем наказу №919 від 11.04.2022 року, а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення, керуючись релевантними нормами законодавства, суд приходить до обґрунтованого висновку щодо протиправності прийняття наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №919 від 11.04.2022 року в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, у зв?язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Водночас відповідачем не було подано жодних заперечень чи спростувань щодо викладених у позовній заяві мотивів.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п. 45 рішення в справі «Бочаров проти України», п. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», п. 43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено вповні правомірність свого рішення у відповідності до вимог, встановлених частини 2 статті 19 Основного Закону та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн., такий підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП» №919 від 11.04.2022 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833; 79007, м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяСасевич О.М.