Ухвала суду № 105416151, 25.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 липня 2022 року Справа 160/8460/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Н.Є. Сліпець

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та витребування доказів в порядку ст.80 КАС України у адміністративній справі №160/3166/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000029/1, прийняте 02.05.2022 року Дніпровською митницею.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 18.07.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

20.07.2022 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування клопотання зазначено, що зі змісту відзиву відповідача вбачається ухилення від надання суду всієї інформації та заперечень, також у зв`язку із необхідністю витребування доказів у відповідача, враховуючи принцип дотримання змагальності судового процесу, вважаємо за необхідне проведення судового засідання.

Також 20.07.2022 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» про витребування доказів в порядку ст.80 КАС України, в якому позивач просить витребувати у відповідача належним чином засвідчені докази, зокрема:

- копію митної декларації від 22.02.22 № иА500500/2022/006319;

-відомості, що містяться в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України при встановленні наступних параметрів запиту:- «Код товару» - 3304990000;- «Режим» - 40; -«Дата» - з 02.12.21 до 02.05.22;- «Контракт» - всі; -параметр « 100 найдешевших (за кг)» та « 100 найдорожчих (за кг)»; - параметр «Показати також в валюті» з обранням доларів СІЛА; - параметри «Одним рядком», «Кр.походж.», «Вага нетто з» не застосовувати.

В обґрунтування клопотання зазначено, що з метою офіційного встановлення всіх обставин справи, вважає за необхідне витребувати вищезазначені документи.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, надаючи йому правову оцінку враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відтак, клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Однак, у поданому представником Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи №160/8460/22 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін слід відмовити.

Щодо клопотання про витребування доказів в порядку ст.80 КАСУ України суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Крім того, за приписами ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Враховуючи вищевикладене, а також необхідність офіційного з`ясування усіх обставин у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання з метою встановлення усіх обставин у справі, що сприятиме повному та всебічному розгляду справи.

За таких обставин, клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» про витребування доказів підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 9, 12, 14, 72, 77, 80, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін у справі №160/3166/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - відмовити.

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» про про витребування доказів у справі №160/3166/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задовольнити.

Витребувати у Дніпровської митниці завірені належним чином копії наступних документів:

- копію митної декларації від 22.02.22 № UА500500/2022/006319;

- відомості, що містяться в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України при встановленні наступних параметрів запиту:- «Код товару» - 3304990000;- «Режим» - 40; -«Дата» - з 02.12.21 до 02.05.22;- «Контракт» - всі; -параметр « 100 найдешевших (за кг)» та « 100 найдорожчих (за кг)»; - параметр «Показати також в валюті» з обранням доларів СІЛА; - параметри «Одним рядком», «Кр.походж.», «Вага нетто з» не застосовувати.

Зобов`язати Дніпровську митницю надати витребувані докази до Дніпропетровського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.

Копію ухвали направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.Є. Сліпець