Постанова № 10541253, 22.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2010 р.Справа №2а-7795/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ « Баір»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі

про скасування акту та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача Замятіна Н.В. пред-к, дов. від 09.06.2010 р.

Савченко Г.О. пред-к, дов. від 09.06.2010 р.

від відповідача Горохова А.К. пред-к дов. №12-/0-0 від 13.01.2010 р.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява ТОВ «Баір» (далі позивач) до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі відповідач) про скасування Акту № 487/15-2 від 28.05.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість , спонукання відповідача поновити дії свідоцтва № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, яке видано позивачу. Вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно, без вивчення всіх обставин справи анулював реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.

Представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2010 р., надав заперечення на позов (вих. № 11895/9/10 від 09.07.2010 р.), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 29.08.1995 р.

Відповідач зареєстрував 17.03.2006 р. позивача платником податку на додану вартість, також 01.01.2009 р. він був зареєстрований субєктом спеціального режиму оподаткування та отримав свідоцтво НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, дія якого почалась з 04.02.2009 р.

Відповідачем 28.05.2010р. прийнятий акт № 487/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якому зазначено, що у звязку з встановленням факту не знаходження позивача за юридичною адресою, його комісією було прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку відповідно до п. 9.8 «г`»ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 8.-1.2) .

У п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість. У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства. (п. 8-1.10 ст. 8-1 Закону).

Згідно з п. 8-1.12 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з цього податку протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів.

У таких випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

У ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” визначений порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справлення цього податку.

У п. 9.8 ст. 9 Закону зазначені випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп. « ґ » п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.

Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

У відповідності до п.п. 25.2.2 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ, який складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

П.п. 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачає, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:

- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення) .

Відповідно п. 4.1, 4.3 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (далі Порядок № 80 ) узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Довідка про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби згідно з п. 4.19 Порядку обліку.

Згідно з п. 11.2. Порядку № 80 обліку підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП ( п. 11.5 Порядку № 80).

Матеріали справи свідчать про те,що позивач на підставі договору оренди нежитлових приміщень, укладеного 05.01.2004 р. з СПД ОСОБА_4, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Ця адреса зазначена як адреса його місця знаходження в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, в довідці про взяття його на облік платника податків форми № 4-ОПП, в Свідоцтві НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість .

Під час розгляду справи відповідачем надана копія Довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, оформленої відділом податкової міліції ДПІ в м.Сімферополі за №1486/26-34 від 19.05.2010 р., в якій зазначено про не встановлення факту знаходження позивача за адресою: м.Сімферополь, вул. Бокуна, 32 г.

Представник відповідача зазначив, що на підставі цієї довідки і був складений акт № 487/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позивачем надано копію Акту про результати виїзної планової перевірки № 9137/23-7/23444627 від 16.06.2010 р., складеного працівниками ДПІ в м.Сімферополі, які її проводили в період часу з 29.04.2010 р. по 11.06.2010 р. У акті перевірки працівниками податкового органу зазначено, що позивач знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул. Бокуна, 32 г, де і проводилась перевірка.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що при складанні 28.05.2010р. акту № 487/15-2 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відповідач діяв при неповному зясуванні обставин справи, в умовах відсутності підстав для складання такого акту.

З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що мають бути задоволенні позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасуванню рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №487/15-2 від 28.05.2010 р.

На думку суду вимоги позивача по спонуканню відповідача поновити дію свідоцтва № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2) є передчасними. Відповідно до зазначених вище норм чинного законодавства податкові органи після набранням чинності рішення в частині неправомірного анулювання позивача в якості платника ПДВ мають вчинити дії щодо поновлення відомостей про його реєстрацію у відповідному державному реєстрі.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.07.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.07.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про анулювання реєстрації ТОВ «Баір» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 487/15-2 від 28.05.2010 р.

3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Баір» (м.Сімферополь, вул.. Бокуна 32 г, код ЄДРПОУ 23444627 ) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.