Рішення № 105404154, 25.07.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

25.07.2022 Справа №607/8215/22 Провадження № 2-а/607/331/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Максим`юк Я.Е.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Кметика В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

30.06.2022 ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії БАБ № 713311 від 20.06.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови патрульний поліцейський не урахувала усі обставини, що мали місце під час перетину позивачем суцільної смуги дорожньої розмітки 1.1, а тому прийшла до необґрунтованого висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Крім цього, працівником патрульної поліції не взято до уваги клопотання ОСОБА_1 про те, що остання бажає скористатись правовою допомогою, надати відповідні пояснення особисто та отримати пояснення від свідка. Також ОСОБА_1 не було оголошено зміст оскаржуваної постанови.

За таких підстав позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 713311 від 20.06.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

04.07.2022 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. 14.07.2022 представник позивача на виконання вимог даної ухвали усунув недоліки позовної заяви.

15.07.2022 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 25.07.2022, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

25.07.2022 відповідач Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції подав відзив, в якому позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 порушила вимоги розділу 34 Правил дорожнього руху «Горизонтальна розмітка» - 1.1 (вузька суцільна лінія) та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки 20.06.2022 приблизно о 09 год. 30 хв. на 391 км + 750 м автодороги М19 «Доманове Ковель Чернівці Тереблече», керуючи автомобілем марки «Ford» моделі «Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Указана постанова, на думку відповідача, відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та винесена з урахуванням об`єктивних обставин справи.

У судовому засіданні 25.07.2022 позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити. Пояснила, що дійсно 20.06.2022 керувала автомобілем марки «Ford» моделі «Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 . Зазначила, що попереду неї рухався поодинокий транспортний засіб, швидкість якого була менше 30 км/год, а тому позивач вирішила здійснити його об`їзд, у зв`язку з чим перетнула вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки. Вважає, що вчинений нею маневр є об`їздом транспортного засобу, а не обгоном. Вказала, що після зупинки автомобіля працівник поліції належним чином їй не представилась, права роз`яснила не у повній мірі, не надала можливості скористатись правом на отримання правової допомоги, а також не прийняла до уваги клопотання про відібрання пояснень у свідка та не здійснила їх запис.

У судовому засіданні 25.07.2022 представник позивача адвокат Кметик В.Я. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити. Пояснив, що, зі слів позивача, патрульним поліцейським їй не були належним чином роз`яснені права, а також не надано можливості скористатись правовою допомогою. Також зазначив, що ОСОБА_1 не здійснювала порушень Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що є напарником ОСОБА_1 . Свідок показав, що 20.06.2022 перебував разом з позивачем у транспортному засобі марки «Ford» моделі «Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , коли їх зупинив працівник поліції. Свідок зазначив, що попереду них рухалась вантажівка з невеликою швидкістю руху, внаслідок чого ОСОБА_1 мала намір здійснити її об`їзд. Перед здійсненням цього маневру свідок звернув увагу на спідометр і побачив, що швидкість руху була менше 30 км/год. Відтак і швидкість руху транспортного засобу, який рухався попереду, теж була менше, ніж 30 км/год. Після цього їх зупинила працівник поліції, яка стверджувала, що ОСОБА_1 порушила Правила дорожнього руху, оскільки здійснила перетин вузької суцільної лінії. Однак жодних доказів на підтвердження таких обставин надано не було. Зауважив, що ОСОБА_1 зазначала про те, що бажає надати свої пояснення, однак таке клопотання не було взято до уваги.

У судове засідання 25.07.2022 уповноважений представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. При поданні відзиву просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Вказане згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

При цьому ст. 268 КУпАП серед іншого передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Суд установив, що 20.06.2022 поліцейським взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Подолець А.С. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 713311. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. У постанові зазначено, що 20.06.2022 приблизно о 09 год. 30 хв. на 391 км + 750 м автодороги М19 «Доманове Ковель Чернівці Тереблече» водій ОСОБА_1 перетнула вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила розділ 34 Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 8.5.1 Правил дорожнього руху горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху.

Відповідно до абз. 4 підрозділу 1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху горизонтальна розмітка має таке значення: (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки).

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється (абз. 54 підрозділу 1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху).

При цьому відповідно до абз. 55 підрозділу 1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху, як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, полягає у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушенні вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненаданні переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушенні встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частини 1-3ст.90КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, для спростування доводів, викладених у позовній заяві, і на підтвердження правомірності постанови серії БАБ № 713311 від 20.06.2022 відповідач надав відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського № 472474.

Разом з тим з відеозапису вбачається, що фіксація подій розпочалась безпосередньо поблизу транспортного засобу, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 (09 год. 27 хв. 50 с., назва файлу «Марціник»). При цьому моменту можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке б полягало у перетині вузької суцільної лінії дорожньої розмітки, вказаний відеозапис не містить.

Також відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що ОСОБА_1 здійснила перетин вузької суцільної лінії дорожньої розмітки у зв`язку з обгоном поодинокого транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год.

Вказані обставини позбавляють суд можливості встановити, чи дійсно було вчинено інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення та чи наявний у діях ОСОБА_1 склад такого правопорушення.

Жодних інших доказів, які б всебічно, повно та об`єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Крім цього, у порушення вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП позивачеві не було оголошено зміст оскаржуваної постанови. Доказів на спростування таких обставин відповідачем також не надано.

При цьому суд вважає хибними доводи позивача про те, що остання здійснювала маневр об`їзду поодинокого транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год, а не маневр обгону, оскільки відповідно до абз. 65 п. 1.10 Правил дорожнього руху обгін полягає у випередженні одного або кількох транспортних засобів та пов`язаний з виїздом на смугу зустрічного руху.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що патрульний поліцейський не роз`яснила їй права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не надала можливості скористатись правовою допомогою. Такі доводи спростовуються відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського № 472474, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені її права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також що за наслідками такого роз`яснення ОСОБА_1 не заявляла жодних клопотань (09 год. 32 хв., назва файлу «Марціник»).

Крім цього, суд відхиляє доводи позивача про те, що працівником патрульної поліції проігноровано клопотання про надання письмових пояснень позивачем та свідком, оскільки зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заявляла жодних клопотань про оформлення пояснень у письмовій формі та висловлювала свої пояснення усно. Так само ОСОБА_1 не заявляла клопотань про відібрання у свідка письмових показань, а лише виявила бажання зафіксувати наявність свідка та обставин, які він підтверджує, що було зроблено працівником поліції. При цьому під час розмови свідок надавав усні пояснення патрульному поліцейському, що підтверджується змістом відеозапису (09 год. 34 хв. 09 год. 35 хв., назва файлу «Марціник»), та такі пояснення були зафіксовані шляхом відеозапису на нагрудну відеокамеру поліцейського.

У силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що сама по собі постанова від 20.06.2022 без інших належних та допустимих доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 713311 від 20.06.2022 є такою, що винесена з порушенням ст. 280, 285 ч. 1 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 не заявляла вимогу щодо закриття відносно неї провадження у справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим про таку необхідність ОСОБА_1 зазначала у мотивувальній частині позовної заяви. Відтак, приймаючи до уваги вимоги ч. 3 ст. 286 КАС України, та з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов переконання про існування підстав для закриття відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 496 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією № 10 від 29.06.2022. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 122, 245, 268, 280, 285 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 713311 від 20.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Кметик Віталій Ярославович, місцезнаходження: вул. Замкова, буд. 14, офіс 313, м. Тернопіль.

Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44538430.

СуддяІ. В. Марциновська