Ухвала суду № 105394551, 18.07.2022, Оболонський районний суд міста Києва

18.07.2022 Справа № 756/5197/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/5197/22

1-кс/756/972/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2022 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчий суддя Касьян А.В.,

секретар судового засідання Пономарьов Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12022100050001166 від 13.07.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Моторної К.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Глухова Сумської області, зареєстрованого у цьому ж місті ( АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), такого, що має неповну середню освіту, розлученого, офіційно непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Гошовської М.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Шурхна К.А.,

в с т а н о в и в:

18.07.2022 слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Моторна К.О., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Гошовською М.І., звернулась до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12022100050001166 від 13.07.2022 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів з визначенням розміру застави в розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022100050001166 від 13.07.2022 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 13.07.2022 приблизно о 13:46 ОСОБА_1 перебував у торговій залі магазину «All Stars» розташованого у ТРЦ «Dream Yellow» у м. Києві (просп. Оболонський, 1б), де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану. Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, ОСОБА_1 впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, скориставшись неуважністю працівників магазину, умисно таємно з корисливих мотивів з метою власного збагачення взяв зі стелажу товар, що належить ТОВ «СПОРТДЕЛЮКС», а саме: шорти NIKE, 366, XL (арт. DM1375), в кількості 1 шт., вартістю 2 149,17 грн (без урахування ПДВ), та пішов до примірочної кімнати, де за допомогою заздалегідь підготовленого знаряддя зняв захисну кліпсу та поклав вищевказаний товар до сумки чорного кольору, яка була при ньому.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, останній, маючи при собі неоплачений вищевказаний товар, належний ТОВ «СПОРТДЕЛЮКС» на загальну суму 2 149,17 (без урахування ПДВ), не розрахувавшись за вищевказаний товар, пройшов лінії кас та вийшов з приміщення магазину «All Stars», а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «СПОРТДЕЛЮКС» майнову шкоду на загальну суму 2 149,17 грн (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Про наявність вказаного ризику, на думку сторони обвинувачення, вказує характер інкримінованого злочину, який має корисливий характер, а також те, що ОСОБА_1 двічі засуджений за корисливі злочини, що, на думку слідчого, може свідчити про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень проти власності, з огляду на що слідчий у клопотанні зазначає, що співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 відомо місця проживання вказаних осіб, так як останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків, а тому шляхом вмовляння, погрози або підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, на обґрунтування якого сторона обвинувачення посилається на те, що підозрюваний не має постійних джерел доходу та належних засобів для існування, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, а також є двічі судимим за злочини проти власності.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що ризики є необґрунтованими, оскільки його підзахисний ухилятися від органу досудового розслідування/суду чи будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню наміру немає, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

13.07.2022 о 20:00 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.07.2022;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 13.07.2022;

- протокол огляду предмета від 14.07.2022;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

- протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

- інші матеріали в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, репутацію, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого судимостей та повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 дані, які характеризують особу останнього (наявність у ОСОБА_1 судимостей за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а також наявність інших кримінальних проваджень за вчинення кримінальних правопорушень, які на даний момент перебувають на розгляді у суді по суті обвинувачення, та наявність таких за вчинення злочинів проти власності, які на даний час перебувають на стадії досудового розслідування), його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, склад сім`ї, майновий стан, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

При цьому слідчий суддя зважив і на доводи сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Разом із тим, слідчий суддя не приймає доводи сторони обвинувачення викладені у тексті клопотання щодо необхідності врахування під час розгляду клопотання про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставин, передбачених ст. 178 КК України, оскільки відповідно до повідомленої ОСОБА_1 підозри останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і ймовірність вчинення ним дій, направлених на пошкодження релігійних споруд чи культових будинків не містить ні повідомлення про підозру, ні інші долучені на обґрунтування клопотання документи. Так само слідчий суддя не приймає доводи сторони обвинувачення про необхідність врахування вимог ст. 68 КПК України («Перекладач») під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є громадянином України, вільно володіє українською мовою та послуг перекладача не потребує. Так само матеріали клопотання не містять відповідного процесуального рішення сторони обвинувачення про залучення перекладача у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя звертає увагу, що вимоги до клопотання про застосування запобіжних заходів містяться у ст. 184 КПК України, і відповідно до положень розділу ІІ КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження» при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею враховуються підстави та обставини, передбачені статтями 176, 177, 178, 183 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, обставини, зазначені у ст. 178 КПК України, неможливість запобігання доведеним під час розгляду ризику або ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 176 КПК України, та інші обставини, що можуть вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення).

Не підлягає задоволенню клопотання і в частині застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 13.09.2022, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями до строків тримання під вартою зараховується неробочий час та такі строки обчислюються з моменту фактичного затримання чи взяття під варту. Як вже було встановлено слідчим суддею Короля Р.Р. було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, 13.07.2022, а відтак вимоги клопотання щодо застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що перевищує встановлені КПК України 60 днів є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Слідчий суддя відмічає, що однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, та звертає увагу на тому, що до повноважень прокурора, під час здійснення ним нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням належить, серед іншого, здійснення ним контролю за виконанням завдань кримінального провадження, одним з яких є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_1 , дані про особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Моторної К.О. задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10.09.2022 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 240 гривень, зобов`язавши ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду та виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Термін обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, але не більше ніж у межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Касьян