Вирок № 105385821, 25.07.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1290/20 Провадження № 1-кп/450/266/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

з участю прокурора Жукровського В.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Дячук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12020140270000290 від 12.03.2020 р., відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Вороняки, Золочівського р-ну, Львівської обл., зареєстрованої у АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не одруженої, розлученої, яка має на утриманні малолітню доньку та неповнолітнього сина, працює на посаді менеджера з постачання у ТОВ "ВБК Фасадні системи", не інвалід, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, не депутат, не адвокат, не військовослужбовець, безпартійна, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_1 , 11.03.2020 р. о 14 год. 40 хв., в приміщенні магазину "Резервд", який розташований у торговому центрі "Кінг Крос Леополіс" по вул.Стрийській, 30, у с.Сокільники, Пустомитівського (Львівського) району, Львівської області, шляхом вільного доступу, таємно викрала чуже майно, яке належить потерпілому ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП", зокрема мережевне боді артикул ХV793 вартістю 799,20 грн., приховавши його у належну їй сумку, яким мала можливість розпорядитись.

В подальшому, обвинувачена ОСОБА_1 , 11.03.2020 р. в період часу з 15 год. 03 хв. по 15 год. 50 хв., в приміщенні магазину "Зара", який розташований у торговому центрі "Кінг Крос Леополіс" по вул.Стрийській, 30, у с.Сокільники, Пустомитівського (Львівського) району, Львівської області, шляхом вільного доступу, намагалася таємно викрасти чуже майно, яке належить потерпілому ТзОВ "Зара Україна", зокрема жіноче пальто артикул 2712/156/051/02 вартістю 1039,20 грн. та сукню артикул 5644/421/800/03 вартістю 559,20 грн., загальною вартістю 1598,40 грн., приховавши його у належну їй сумку, однак не довела свій умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівником охорони за межами ліній кас.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою виннуватість у вчиненому не визнала та пояснила, що в період часу з 14 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. 11.03.2020 р. вона з подружкою знаходились у торговому центрі "Кінг Крос Леополіс" по вул.Стрийській, 30, в с.Сокільники, Пустомитівського (Львівського) району, Львівської області, де відвідували магазини. Під час виходу з приміщення магазину "Зара" спрацювала антикрадіжна рамка, її затримав охоронець ОСОБА_2 , який запросив в окрему кімнату і викликав працівників магазину та поліції. Жодних речей вона з належної їх сумки не діставала, а таку обшукував працівник охорони ОСОБА_2 , який виклав мережевне боді, жіноче пальто та сукню на стіл. Через деякий час прибули працівники поліції, з якими вона прослідувала на належному їй автомобілі у м.Пустомити, Львівської обл. В приміщенні поліції її запевнили, що все буде добре і відпустили. Надалі її викликали в приміщення поліції, де службовими особами вже були підготовлені всі документи, які вона підписала. Під час проведення з нею слідчого експерименту, вона не розуміла що відбувається, однак пройшла у магазин "Резервд", а в подальшому у магазин "Зара". Протокол слідчого експерименту вона підписала, оскільки працівники поліції запевняли її, що в суді не буде навіть штрафу. Протягом досудового розслідування працівники поліції пояснювали їй про можливість укладення нею угоди з адвокатом для захисту її інтересів, однак стверджували, що на це не потрібно витрачати зайві гроші. Мережевне боді, жіноче пальто та сукню вона не викрадала, а такі на її думку були придбані нею значно раніше, які декілька днів знаходились в належній їй сумці, оскільки вона забула їх викласти.

Незважаючи на заперечення своє винуватості обвинуваченою ОСОБА_1 її винність стверджується наступними доказами:

-показаннями представника потерпілого ОСОБА_3 , даними в судовому засіданні про те, що зазвичай працівники охорони магазину "Зара" затримують причетних до крадіжок осіб, а в подальшому викликають його як керівника. Обставини вчинення крадіжки обвинуваченою ОСОБА_1 він не пригадує. Речові докази зберігаються у них, якщо в матеріалах справи є розписка про їх отримання;

-показаннями свідка ОСОБА_2 , даними в судовому засіданні про те, що працюючи на посаді охоронця в магазині "Зара" він побачив і почув, як спрацювала антикрадіжна рамка. Затримавши жінку, яка в подальшому виявилась особою ОСОБА_1 і від руху якої спрацювала антикрадіжна рамка, він взяв у неї сумку, яку повторно провів через вказаний вище прилад, який знову спрацював. Обвинувачена ОСОБА_1 повідомила йому, що у неї в сумці є речі з магазину "Зара". Після цього він запросив обвинувачену ОСОБА_1 у службову кімнату, де вона виклала з належної їй сумки викрадені нею речі. Після виклику працівників поліції обвинувачена ОСОБА_1 повідомляла в службовій кімнаті, що вказані речі їй підкинула в сумку подружка. Однак, під час виходу обвинуваченої з приміщення магазину "Зара", жодної її подружки, або особи, яка б зупилилась поблизу ОСОБА_1 , не було;

-реєстрацією Пустомитівським відділом поліції ГУНП у Львівській області повідомлення ЄО №2750 від 11.03.2020 р., згідно якого свідок ОСОБА_2 11.03.2020 р. затримав за крадіжку особу жіночої статі у торговому центрі "Кінг Крос Леополіс" по АДРЕСА_3 , а в подальшому слідчо-оперативною групою з цього приводу відібрано заяву від свідка ОСОБА_4 ;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.03.2020 р., згідно якого свідок ОСОБА_4 просить вжити заходи до невідомої особи жіночої статі, яка вчинила крадіжку жіночого пальто та сукні з магазину "Зара";

-заявою старшого зміни охорони ОСОБА_5 , який надав працівникам Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області дозвіл на огляд приміщення торгового центру "Кінг Крос Леополіс" по вул.Стрийській, 30, у с.Сокільники, Пустомитівського (Львівського) району, Львівської області;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.03.2020 р., згідно якого представник потерпілого ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" Ногаш М.І. просить вжити заходи до невідомої особи, яка вчинила крадіжку мережевного боді з магазину "Резервд";

-протоколом огляду місця події від 11.03.2020 р., згідно якого працівником поліції у службовій кімнаті торгового центру "Кінг Крос Леополіс" по вул.Стрийській, 30, у с.Сокільники, Пустомитівського (Львівського) району, Львівської області, виявлено обвинувачену ОСОБА_1 , а на лавці жіноче пальто, сукню та мережевне боді, які було вилучено;

-актом інвентаризації магазину "Зара" від 11.03.2020 р., згідно якого виявлено нестачу пальто артикул 2712/156/051/02 вартістю 1039,20 грн. без ПДВ та сукні артикул 5644/421/800/03 вартістю 559,20 грн. без ПДВ;

-довідкою ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" про вартість товару, згідно якої ціна викраденого мережевного боді артикул ХV793 становить 799,20 грн. без ПДВ та 999,00 грн. з ПДВ;

-протоколом огляду речових доказів від 17.04.2020 р. з фототаблицею, згідно яких оглянуто мережевне боді артикул ХV793, жіноче пальто артикул 2712/156/051 та сукня артикул 5644/421/800;

-листами представників потерпілих ТзОВ "Зара" ОСОБА_3 та ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" ОСОБА_6 , згідно яких органу досудового розслідування надано СД-диск із відеозаписом вчинення кримінальних правопорушень;

-протоколом огляду та відеоперегляду речового доказу - електронного носія від 17.04.2020 р., який наданий представниками потерпілих ТОВ "Зара" і ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП", згідно якого обвинувачена ОСОБА_1 з подружкою в період часу з 14 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. 11.03.2020 р. знаходяться у торговому центрі "Кінг Крос Леополіс" по АДРЕСА_3 , де відвідують магазини "Зара" та "Резервд", розглядаючи при цьому мережевне боді;

-відеозаписом СД-диску, який надано представниками потерпілих, згідно якого обвинувачена ОСОБА_1 з подружкою в період часу з 14 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. 11.03.2020 р. знаходяться у торговому центрі "Кінг Крос Леополіс" по АДРЕСА_3 , де відвідують магазини "Зара" та "Резервд", розглядаючи при цьому мережевне боді;

-постановою про визнання предметів речовими доказами і приєднання їх до матеріалів досудового розслідування та визначення місця зберігання від 17.04.2020 р., згідно якої мережевне боді артикул ХV793, жіноче пальто артикул 2712/156/051/02, сукня артикул 5644/421/800/03 і СД-диск, останній з яких наданий представниками потерпілих, визнані речовими доказами;

-квитанцією про отримання на зберігання доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12020140270000290, згідно якої отримано на зберігання мережевне боді, жіноче пальто та сукню;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 23.04.2020 р., згідно яких обвинувачена ОСОБА_1 відтворила та показала обставини вчинення нею в період часу з 14 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. 11.03.2020 р. у торговому центрі "Кінг Крос Леополіс" по АДРЕСА_3 , крадіжки з магазину "Резервд", а також замаху на крадіжку з магазину "Зара";

-квитанцією №ПН1196748 від 16.02.2021 р., згідно якої обвинувачена ОСОБА_7 відшкодувала заподіяні ТзОВ "Зара Україна" збитки в сумі 1998,00 грн, що включає ПДВ.

Судом неодноразово змінювався порядок дослідження доказів, викликались судовими повістками свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , застосовувались до таких приводи, однак такі не забезпечені органом обвинувачення в судове засідання для їх допиту.

Аналогічним чином не з"явився в судове засідання представник потерпілого ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" Ногаш М.І., який систематично викликався судом.

В задоволенні клопотання органу обвинувачення в частині допиту свідків, а саме присутніх понятих при проведенні слідчого експерименту від 23.04.2020 р., судом відмовлено, оскільки анкетні дані вказаних осіб є нечитабельні і такі не допитувались органом досудового розслідування.

Що стосується клопотання захисника обвинуваченої від 10.03.2021 р. про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 11.03.2020 р., протоколу огляду речових доказів від 17.04.2020 р. з фототаблицею, постанови про визнання предметів речовими доказами і приєднання їх до матеріалів досудового розслідування та визначення місця зберігання від 17.04.2020 р. та клопотання захисника обвинуваченої від 20.05.2022 р. про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 11.03.2020 р., протоколу огляду речових доказів від 17.04.2020 р. з фототаблицею, постанови про визнання предметів речовими доказами і приєднання їх до матеріалів досудового розслідування та визначення місця зберігання від 17.04.2020 р., речових доказів вилучених під час огляду місця події, а саме мережевного боді, жіночого пальто і сукні, протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 23.04.2020 р., довідки ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" про вартість товару, суд приходить до наступного висновку.

Згідно мотивів клопотань про визнання недопустимими доказами згідно ч.3 ст.89, ст.86, ч.ч.1, 2 ст.87 КПК України встановлено, що всупереч ч.6 ст.107, ч.5 ст.171, ст.208, ч.10 ст.235, ст.236, ч.ч.2, 7 ст.237 КПК України, ст.62 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2001 р., органом досудового розслідування 11.03.2020 р. проводився обшук затриманої в порядку ст.208 КПК України обвинуваченої ОСОБА_1 , а не огляд місця події, при відсутності ухвали слідчого судді та аудіо-відео зйомки, де було тимчасово вилучено майно, арешт на яке не накладався судом. Похідні докази від вказаної процесуальної дії є також недопустимими доказами. Протокол огляду та відеоперегляду речового доказу - електронного носія від 17.04.2020 р., зокрема СД-диск, не відтворювався в судовому засіданні, не був досліджений судом, а відомості про його отримання органом досудового розслідування відсутні. Речові докази, зокрема мережевне боді, жіноче пальто та сукня, не надані органом досудового розслідування і не досліджувались судом. Протокол проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 23.04.2020 р. не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, місця викрадення та спосіб, зняття антикрадіжних пристроїв, а посвідчує виключно проголошення підозрюваною ОСОБА_1 зізнання у вчиненні кримінальних правопорушень, отже його належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення відповідно до правової позиції викладеної в постанові об"єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 р. у справі №740/3597/17. Довідка ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" про вартість товару без номера та дати не може бути підтвердженням факту крадіжки, оскільки юридичною особою не дотримано пункти 2, 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов"язань, затвердженого Наказом Мінфіну №879 від 02.09.2017 р., згідно якого проведення інвентаризації є обо"язковим для юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, у разі встановлення фактів крадіжок (на день встановлення таких фактів). Відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМ України №116 від 22.01.1996 р., розмір збитків від нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

З цього приводу слід зазначити, що огляд місця події від 11.03.2020 р., який оформлено протоколом, відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства, оскільки стороною захисту не доведено, що проводився обшук обвинуваченої ОСОБА_1 і така затримувалась в порядку ст.208 КПК України. Показання обвинуваченої ОСОБА_1 в частині обшуку її сумки свідком ОСОБА_2 спростовується допитом останнього, який попереджений про кримінальну відповідальність. Будь-яких доказів в обгрунтування мотивів захисту щодо обшуку суду не надано і такі є надуманими. Верховний Суд неодноразово вказував, в тому числі у постановах від 01.02.2018 р. справа №752/17016/16-к, від 29.11.2021 р. справа №161/531/18, від 10.09.2019 р. справа №630/515/17, від 07.06.2018 р. справа №740/5066/15-к, від 05.09.2019 р. справа №518/203/17, що протоколом огляду місця події проводиться огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла, який потребує дозволу суду; огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди і такий підхід узгоджується з положеннями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.30 Конституції України; підставою дляпроведення оглядумісця подіїслугує інформаціяпро вчиненнякримінального правопорушення,зафіксована упевній процесуальнійформі,без наявностіякої проведенняогляду місцяподії недопускається;з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять таку слідчу дію як огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Схожіть обшуку та огляду обумовлюється спільністю завдань цих слідчих (розшукових) дій - пошук і виявлення об"єктів, які мають значення доказу у кримінальному провадженні. Разом з тим обшук, на відміну від огляду, має примусовий характер, який проявляється в тому, що обстеження житла чи іншого володіння особи, а також особистий обшук можуть проводитися без згоди обшукуваної особи, всупереч її волі, з втручанням в сферу її інтересів. Як і при обшуку під час проведення огляду для участі в даній дії може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді (обшуку) може запросити спеціалістів. Форма фіксації для слідчих (розшукових) дій однакова - це складення відповідного протоколу, до якого в разі необхідності заносяться заяви, зауваження, заперечення осіб, у присутності яких відбувалися дії. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, оглядати і вилучати речі і документи, але лише ті, які мають значення для кримінального провадження. Так само, як і під час проведення обшуку, слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду; огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з"ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. При наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і зумовлюють необхідність проведення огляду слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Необхідність оперативного проведення огляду, надає право на таке проведення до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є відмінністю від обшуку, який може бути проведений лише коли кримінальне провадження зареєстровано та відповідні відомості внесено до ЄРДР. Рішення слідчого, прокурора про проведення огляду, яке прийнято до внесення відомостей до ЄРДР ніде спеціально не фіксується, оскільки необхідність вчинення таких дій зумовлена настанням невідкладного випадку та потребою зафіксувати дані про подію злочину. Відмінністю між вказаними процесуальними діями є процесуальні підстави їх проведення. Для проведення огляду достатньо відповідного рішення слідчого, прокурора, яке не вимагає письмової форми, для проведення обшуку - виключно судове рішення.

Таким чином, клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 11.03.2020 р. та похідних від нього протоколу огляду речових доказів від 17.04.2020 р. з фототаблицею, постанови про визнання предметів речовими доказами і приєднання їх до матеріалів досудового розслідування та визначення місця зберігання від 17.04.2020 р., не підлягає задоволенню.

Судом досліджено в судових засіданнях протокол огляду та відеоперегляду речового доказу - електронного носія від 17.04.2020 р., в тому числі відеозапис СД-диску (судові засідання від 10.03.2021 р., 20.05.2022 р., 22.07.2022 р.), а відомості про добровільне надання таких підтверджуються заявою представника потерпілого Ногаш М.І. від 18.05.2022 р. з відеозаписом СД-диску аналогічного змісту попередньому і листами представників потерпілих ТзОВ "Зара" Кудрич І.Д. та ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" ОСОБА_6 , згідно яких органу досудового розслідування надано СД-диск із відеозаписом вчинення кримінальних правопорушень.

Отже, клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами протоколу огляду та відеоперегляду речового доказу - електронного носія від 17.04.2020 р., в тому числі СД-диску, не підлягає задоволенню.

Речові докази, зокрема мережевне боді, жіноче пальто та сукня, які надані органом досудового розслідування, оглядались судом в судовому засіданні 20.05.2022 р., а тому клопотання сторони захисту в цій частині про визнання недопустимими доказами задоволенню не підлягає.

Протокол проведенняслідчого експериментуз фототаблицеювід 23.04.2020р. відповідаєвимогам ст.240КПК України,оскільки міститьвідтворення дій,обстановки,обставини певнихподій,а доказівйого дублюванняіз показаньпідозрюваної ОСОБА_1 на стадіїдосудового розслідуваннясуду ненадано.Показання обвинуваченої,дані всудовому засіданніу ційчастині,а саменерозумінняпроведеного знею слідчогоексперименту,де вонавказувала наоб"єктимагазинів ДП"ЛППУкраїна"АТ "ЛПП"та ТзОВ"Зара",підпису протоколуіз-запереконань їїпрацівниками поліціїпро відсутністьоплати неюштрафу,не заслуговуютьна увагув силувіку ОСОБА_1 і є обраними способом уникнення від належної кримінальної відповідальності.

Тому, клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 23.04.2020 р., задоволенню не підлягає.

Довідка ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" про вартість товару без номера та дати не може бути визнана недопустимим доказом виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1ст.242 КПКУкраїни експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з"ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Пунктом 6частини 2ст.242КПК Українивстановлено,що слідчий або прокурор зобов"язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Зазначеною довідкою вказано, що вартість товару, а саме викраденого мережевного боді артикул ХV793, становить 799,20 грн. без ПДВ та 999,00 грн. з ПДВ.

В постанові Верховного Суду у справі №420/1667/18 від 25.11.2019 р. зроблено висновок про те, що в окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогоюінших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна, в тому числі визначена вартість, чи проведення інших арифметичних розрахунків тощо).

Отже, клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами довідки ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" про вартість товару, не підлягає задоволенню.

Відсутність номера та дати у вказаній довідці не може свідчити про її недопустимість як доказу, оскільки викрадене мережевне боді відповідає його артиклу ХV793, а вказана у такому доказі дата 12.03.2019 р. є очевидною опискою.

Що стосується покликань сторони захисту на порушення ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" пунктів 2, 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов"язань, затвердженого Наказом Мінфіну №879 від 02.09.2017 р., пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМ України №116 від 22.01.1996 р., то такі не підтверджені жодними письмовими доказами, а при їх наявності вони не вплинуть на кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_1 , як і відсутність арешту вказаних вище речових доказів.

Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченою ОСОБА_1 , обраний нею та її захисником спосіб захисту, її винність доведена наведеними вище доказами, які досліджені судом.

Надані нею показання є надуманими і безпідставними, спростовуються зібраними і дослідженими доказами, та свідчать про намагання і спробу ухилитись обвинуваченою ОСОБА_1 від належної кримінальної відповідальності.

Такі обставини підтверджуються тим, що обвинувачена ОСОБА_1 систематично змінювала своє ставлення до вчиненого, а саме на стадії досудового розслідування щиро каялась та активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, під час розгляду справи в суді винуватість визнавала повністю, надалі частково, в подальшому, як встановив суд, не визнала.

На стадії судового розгляду судом розпочато розгляд справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, однак в подальшому, після надання показань обвинуваченою ОСОБА_1 , згідно яких така частково визнавала свою винуватість, за винятком повторності, змінено порядок дослідження доказів відповідно до ч.2 ст.349 КПК України.

18.01.2022 р. в судовому засіданні подано угоду про визнання винуватості від 13.08.2021 р., яка укладена у відповідності до вимог ст.472 КПК України в присутності захисника Дячук В.В. між обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Жукровським В.І., з письмової згоди представників потерпілих ТОВ "Зара Україна" ОСОБА_3 і ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_1 визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, щиро розкаюється, активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодувала завдані збитки, а тому із врахуванням ст.ст.66, 69, 69-1, ч.1 ст.70 КК України погоджується понести покарання у виді штрафу розміром 1700,00 грн.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.01.2022 р. відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості від 13.08.2021 року, оскільки умови такої суперечили вимогам КПК України і КК України, завдана шкода потерпілому ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" не відшкодована, а факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення та визнання своєї винуватості не знайшов свого відображення у матеріалах кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і в суді.

Таким чином, аналізуючи в сукупності зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень і її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, оскільки вона здійснила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а також за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, оскільки вона здійснила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Обираючи обвинуваченій ОСОБА_1 міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винуватої, яка раніше не судима, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, станом на 17.03.2020 р. негативно характеризується по місцю реєстрації органом місцевого самоврядування, оскільки не займається вихованям дітей, які перебувають на утриманні батька і бабусі, позитивно за місцем проходження стажування у ТОВ "ВБК Фасадні системи" станом на 25.05.2021 р., позитивно за місцем праці у ТОВ "ВБК Фасадні системи" станом на 16.08.2021 р., відсутність пом"якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, приходить до переконання обрати покарання в межах санції ч.1 ст.185 КК України у виді арешту, а в межах санції ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, шляхом застосування санкції ст.75 КК України про звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов"язків, визначених ст.76 КК України.

Окрім покладених на обвинувачену ОСОБА_1 обов"язкових обов"язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, суд вважає за необхідне додатково покласти на неї обов"язок попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілих в особі їх представників протягом одного місяця з дня набрання вироком законної сили, що відповідає вимогам п.1 ч.3 ст.76 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно ст.65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Що стосується акту №14 від 10.02.2021 р. ЛКП "Варшавське-407" щодо проживання без реєстрації ОСОБА_1 з дітьми за адресою АДРЕСА_2 , довідок №15д від 10.02.2021 р., №16д від 10.02.2021 р. про навчання її дітей у Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №43 та рішення суду від 29.06.2017 р. про стягнення на користь обвинуваченої аліментів на утримання дітей з батька останніх, то такі письмові докази не спростовують видану органом місцевого самоврядування характеристику станом на 17.03.2020 р.

Речові докази, а саме жіноче пальто артикул 2712/156/051/02 та сукню артикул 5644/421/800/03, слід повернути засудженій ОСОБА_1 ; мережевне боді артикул ХV793 слід повернути представнику потерпілого ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП".

Запобіжні заходи та процесуальні витрати відсутні, а цивільний позов не заявлявся.

З врахуванням викладеного, судом повно та всебічно досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази, які з власної ініціативи суду здобувати заборонено вимогами КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 1 (один) рік позбавлення волі.

Згідно ст.75КК Українизасуджену ОСОБА_1 звільнити відвідбування обраногопокарання звипробуванням,надавши іспитовийстрок 1(один)рік,якщо вонапротягом визначеногосудом іспитовогостроку невчинить новогокримінального правопорушенняі виконаєпокладені нанеї обов"язки,передбачені ст.76КК України,а самеперіодично з"являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації,повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання,роботи абонавчання, попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілих в особі їх представників протягом одного місяця з дня набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме жіноче пальто артикул 2712/156/051/02 та сукню артикул 5644/421/800/03, - повернути засудженій ОСОБА_1 ; мережевне боді артикул ХV793 - повернути представнику потерпілого ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП".

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.