Ухвала суду № 105384179, 25.07.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9260/22

Провадження № 1-кс/522/4500/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2022 року Місто Одеса

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., при секретарі Полиха Ю.О., за участю прокурора Соболенко А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Регульського Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Чебан Ю.О., погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси Наливайченко О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Одеської область, м. Ананьєв, громадянки України, українки, незаміжньої, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 липня 2022 року, в денний час приблизно о 16 годині 23 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, завідомо знаючи, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні військовий стан; а відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб військовий стан в Україні продовжено; також відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року військовий стан в Україні продовжено строком на 90 діб, ОСОБА_1 знаходячись у торгівельному залі магазину ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 31929492), розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Генуезька, № 36.

Перебуваючи у вищезазначеному магазині у неї виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів. Знаходячись в зоні де розташовані молочні вироби та глянувши вітрини з товаром ОСОБА_1 визначила предметом свого злочинного посягання, сир торгової марки «Славія», 45%, в кількості 4 упаковок, вартість однієї упаковки становить 131 гривня 01 копійка, після чого підійшла до стелажу з м`ясними виробами, де взяла одну палку ковбаси «Гармаш - Невська» вартістю 128 гривень 39 копійок, далі направилась до стелажу з шоколадними виробами, де зі стелажу взяла дві плитки шоколаду «Міленіум» 85 грам, молочний, пористий, вартість за одну плитку 18 гривень 92 копійки, 2 плитки шоколаду «Міленіум» 85 грам, чорний пористий, вартість за одну плитку 18 гривень 91 копійка, 2 плитки шоколаду «Міленіум» 85 грам, білий пористий, вартість за одну плитку, 21 гривня 75 копійок, 4 плитки шоколаду торгової марки «Світоч» 85 грам, особливий, вартість за одну плитку 21 гривня 85 копійок, а всього на загальну суму 859 гривень 00 копійок,

Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, переконавшись що за нею ніхто не спостерігає та її дії несуть таємний характер, ОСОБА_1 , в подальшому вище перелічений товар поклала до своєї сумки.

Надалі, ОСОБА_1 , не розрахувавшись за вищевказаний товар пройшла касову зону та повз лінію контролю, тим самим спричинивши ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 31929492) матеріальний збиток на загальну суму 859 гривень 00 копійок. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимою, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 8 років, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана усвідомлюючи покарання за вчинення злочину такого характеру, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду, у підозрюваної не має постійної роботи, відсутні соціальні зв`язки, а тому, розуміючи, що їй може бути призначене реальне покарання до позбавлення волі буде мати намір уникнути покарання. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і її належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрювана та її захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення та просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрювану, її захисника, а також заслухавши прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.

У клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий ґрунтує свої доводи лише на припущеннях.

Слідчим також не доведено існування ризиків у разі обрання підозрюваному більш м`яких запобіжних заходів, всі доводи ґрунтуються на припущеннях, до уваги береться лише тяжкість злочинів у скоєнні яких лише підозрюється ОСОБА_1 . Слідчим не досліджено обставини, які мають значення для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 9 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 р. виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Відповідно до п. 10 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. 18 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрювану ОСОБА_1 наступних, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків: прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження; не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22:00 години до 06:00 години; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 84-89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Чебан Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 22 липня 2022 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 20 вересня 2022 року.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, а саме:

?прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження;

?не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22:00 години до 06:00 години;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

?здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Дерус А.В.

25.07.2022