Рішення № 105381591, 21.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Справа № 160/1299/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 045750015551 від 08.12.2021 року про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах, та зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до її пільгового стажу період роботи з 01.04.2004 року по 10.01.2006 року в ВАТ «Дніпроважмаш» за Списком № 2;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити їй з 03.12.2021 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020.

Позов обґрунтовано тим, що спірним рішенням їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII у зв`язку тим, що на момент звернення позивачка не досягла пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Позивачка не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки вважає, що відповідач не врахував рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), яким визнано право жінок на вихід на пенсію на пільгових умовах після досягнення 50 років і за умови наявності стажу не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах за Списком № 2.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

До суду 21.03.2022 р. від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому він заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 р. право на пенсію за віком пільгових умовах в позивача виникне після досягнення 54 років 6 місяців.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 р. залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до участі у справі №160/1299/22, у якості другого відповідача.

До суду 21.06.2022 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням ПФУ в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 08.12.2021 р. № 045750015551 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням 55-річного віку. До пільгового стажу не зараховано період з 02.06.1988 р. по 01.10.2003 р. відповідно до довідок від 01.10.2007 р. № 39, від 27.02.2009 р. № 127/1 та від 27.02.2009 р. №127/2 про підтвердження пільгового стажу на ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод», так як дані довідки видані ТОВ «Індустріальнопромисловий комплекс», яке є зберігачем документів та не є його правонаступником. Пільгову довідку від 03.03.2020 р. № 18 видану АТ «Дніпроважмаш» до уваги взято частково. Не зараховано до пільгового стажу період з 01.04.2004 по 10.01.2006, оскільки відсутній перелік робочих місць, виробництв, професій та посад які відносяться до списку №2 відповідно до результатів атестації робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці. Отже, дії Управління щодо відмови в призначенні позивачці пенсії є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 03.12.2021 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За результатами розгляду поданих позивачкою документів Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило листом від 10.12.2021 р. №0400-010205-8/163169 про прийняте рішення Головного управління ПФУ в Житомирській області від 08.12.2021 р. №045750015551, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням позивачкою пенсійного віку (54 роки 6 місяців).

У спірному рішенні Головне управління ПФУ в Житомирській області зазначило, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема жінкам, які народилися з 01.04.1969 р. по 30.09.1969 р. після досягнення 54 років 6 місяців і за наявності не менше 10 років на визначених роботах.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.06.1988 р. по 01.10.2003 р. відповідно до довідок від 01.10.2007 р. № 39, від 27.02.2009 р. № 127/1 та від 27.02.2009 р. № 127/2 про підтвердження пільгового стажу на ВАТ «Дніпровський лакофарбовий завод» так як, дані довідки видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріально-промисловий комплекс», яке є зберігачем документів та не є його правонаступником.

Пільгову довідку від 03.03.2020 р. № 18 видану АТ «Дніпроважмаш» до уваги взято частково. Не зараховано до пільгового стажу період з 01.04.2004 р. по 10.01.2006 р., оскільки відсутній перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, які відносяться до Списку № 2.

Окрім того, Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено рішення по справі №160/8370/20 від 31.05.2021 р., яким, зокрема, суд визнав неправомірним рішення комісії при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку № 2 щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи і зобов`язав Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, як роботу за Списком №2:

- період роботи з 02.06.1988 р. по 01.03.1992 р. на посаді лаборанта хімічного аналізу по 3 розряду в відділ технічного контролю на Дніпропетровському лакофарбовому заводі;

- період роботи з 02.03.1992 р. по 22.04.1992 р. лаборантом хімічного аналізу по з розряду в цеху лаків і емалей на ефірах целюлози і полімеризаційних смолах в Орендному підприємстві «Дніпропетровській лакофарбовий завод» ім. М.В. Ломоносова;

- період роботи з 23.04.1992 р. по 30.04.1993 р. апаратником очистки стічних вод 2 розряду в парокотельній дільниці смолах в Орендному підприємстві «Дніпропетровській лакофарбовий завод» ім. М.В. Ломоносова;

- період роботи з 01.05.1993 р. по 03.09.1996 р. апаратником очистки стічних вод 3 розряду в парокотельній дільниці смолах в ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» ім. М.В. Ломоносова;

- період роботи з 01.10.1996 р. по 31.01.2000 р. апаратником очистки стічних вод 3 розряду в енергетичному цеху в ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» ім. М.В. Ломоносова;

- період роботи з 01.02.2000 р. по 01.10.2003 р. апаратником очистки стічних вод 4 розряду в енергетичному цеху в ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» ім. М.В. Ломоносова;

- період роботи з 04.06.2008 р. по 27.02.2009 р. апаратником очистки стічних вод 4 розряду в енергетичному цеху в ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» ім. М.В. Ломоносова.

Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області за результатами розгляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду направило позивачці лист від 22.12.2021 р. №0400-010306-8/170239, відповідно до якого повідомив про зарахування відповідних періодів до пільгового стажу.

Разом з тим, із посиланням на п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач цим же листом повідомив, що на теперішній час її загальний страховий стаж складає 36 років 08 місяців 07 днів, в тому числі робота за списком №2 - 18 років 03 місяці 12 днів. Вона має право на призначення пенсії за віком за списком №2 в 54 роки 06 місяців, тобто з 18.02.2024 р.

Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З 01.01.2004 р. таким законом є Закон №1058, який був прийнятий на зміну положенням Закону № 1788.

Отже, оскільки і Закон №1058, і Закон № 1788 регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058 як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону №1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону №1788 (в редакції до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. №213-VІІІ, далі - Закону №213) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Законом № 213 раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788 віковий ценз для жінок з 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки 1970 року народження і старші мають право на пенсію за віком на пільгових після досягнення ними такого віку:

- 50 років - по 31 березня 1965 року включно;

- 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

- 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

- 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

- 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

- 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

- 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

- 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

- 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

- 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

- 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2015 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058 правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались пунктом "б" статті 13 Закону № 1788.

Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону № 2148 (11.10.2017), яким текст Закону № 1058 був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому Законом №2148 у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону № 1058, де вказувалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058 у редакції Закону №2148 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1969 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 50 років - по 31 березня 1965 року включно;

- 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

- 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

- 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

- 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

- 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

- 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

- 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

- 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

- 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

- 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

У силу спеціальної вказівки у Законі № 2148 наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 р.

Таким чином, з 01.10.2017 р. правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "б" статті 13 Закону № 1788 у редакції Закону № 213 та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".

Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та частина 2 статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.

Таким чином, вимоги вищевказаних законів містять розбіжність відносно позивачки щодо вікового цензу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, який складає 50 років за пунктом "б" статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та 55 років за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону №2148.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Відповідачем у даному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь пенсіонера.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 101211541), в якій вказано, що оскільки норми Закону №1788-ХІІ, з урахуванням Рішення №1-р/2020, та Закону №1058-ІV регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням свого правового висновку, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, зауважила, що застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, позивачка, яка на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, досягла 50-річного віку, мала необхідний стаж роботи.

Щодо зарахувати до пільгового стажу позивачки періоду роботи з 01.04.2004 р. по 10.01.2006 р. в ВАТ «Дніпроважмаш» за Списком № 2, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління ПФУ в Житомирській області від 08.12.2021 р. №04570015551 відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 01.04.2004 р. по 10.01.2006 р. для зарахування до пільгового стажу за Списком №2, оскільки відсутній перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, які відносяться до списку №2.

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала в ВАТ «Дніпроважмаш», зокрема:

- з 01.04.2004 р. по 19.08.2004 р. прийнята на роботу до служби якості продукції №58 на дільницю служби якості фасоносталеливарного цеха №2 контролером в ливарному виробництві 4 розряду на дільниці заливки та вибивки форм;

- з 20.08.2004 р. по 23.02.2005 р. переведена до служби якості на дільницю служби якості фасоносталеливарного цеха №2 на посаді контролера в ливарному виробництві зайнятому на дільниці плавки, заливки металу, вибиванні та обрубки лиття 4 розряду;

- з 24.02.2005 р. по 24.04.2008 р. переведена на дільницю служби якості чавуноливарного цеху №1 на посаду контролера ливарному виробництві зайнятому на дільниці плавки, розливу та вибиванні лиття 4 розряду.

Постановою Уряду від 16.01.2003 р. №36 (у редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пільгової пенсії) затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно розділу ХIV "Оброблення металу. Ливарне виробництво" Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 включено посади: 14.1а контролери у ливарному виробництві, зайняті на ділянках плавлення, заливання (розливання) металу, вибиванням та обрубуванням литва; 14.1а прибиральники у ливарних цехах; 14.1а транспортувальники у ливарному виробництві, зайняті на обрубних, формувальних, стрижневих та вибивних дільницях.

Проте, відповідачем-2 при прийнятті рішення про не зарахування до стажу роботи, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, не прийнято до уваги, що посада контролера у ливарному виробництві внесена до Списку № 2.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивачка повний робочий день виконувала роботи із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відтак не зарахування відповідачем-2 до стажу роботи за Списком № 2 періоду з 01.04.2004 р. по 19.08.2004 р., з 20.08.2004 р. по 23.02.2005 р., з 24.02.2005 р. по 24.04.2008 р. , з цих підстав є протиправним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд зазначає таке.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, то суд зазначає, що в рамках заявлених позовних вимог та доказів, поданих на їх обґрунтування, не вбачається можливим встановити достатність підстав та умов для призначення такої пенсії.

Крім того, у цьому спорі суд не перевіряє та не обраховує стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду цієї адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального та спеціального трудового стажу, а обов`язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законодавством загального, так і спеціального стажу.

Як встановлено, рішенням Головного управлінням ПФУ в Житомирській області від 08.12.2021 р. №045750015551, позивачці було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У зв`язку із наведеним, відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію.

Тому, на думку суду, у цьому випадку є підстави для зобов`язання Головного управління ПФУ в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на підставі поданих документів та з урахуванням висновків суду.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1984,80 грн., що підтверджується квитанцією від 19.01.2022 р. №ПН18338К, а тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 08.12.2021 р. №045750015551 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.04.2004 р. по 10.01.2006 р. в ВАТ «Дніпроважмаш» за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко