Рішення № 105380127, 22.07.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 р. Справа № 520/21927/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 року №0101826-2413-2030, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, та визнати його протиправним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області утриматися від безпідставного оподаткування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 зі ставкою 1 відсоток від мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр бази оподаткування на 1 січня звітного року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 року №0101826-2413-2030, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, є безпідставно прийнятим, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується електронною роздруківкою.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов (а.с. 95 - 101), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебуває нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 779,2 м2, право власності набуто 06.02.2015. Відомості щодо цільового призначення нежитлової будівлі відсутні. У графі «Тип майна» зазначено нежитлове приміщення, без конкретизації приналежності. Визначення належності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності з урахуванням класифікаційних ознак функціонального призначення такого об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом від 17.08.2020 № 507 Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації. Якщо у правовстановлюючих документах не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше від повні, типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Так, у відношенні позивача ГУ ДПС в Харківській області прийнято оскаржуване в цій справі повідомлення-рішення від 10.03.2021 року №0101826-2413-2030, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2018 - 2020 роки на загальну суму 95 260,45 грн., з якої: за 2018 рік сума податку становить: 37.23х 779,2 = 29 009,62 грн. (де 37,23 - ставка податку у 2018 році (1 % від 3 723,00 грн.), 779,2 - загальна площа об`єкта нерухомості, що перебуває у власності позивача;, за 2019 рік сума податку становить: 41,73 х 779,2 = 32 516,02 грн. (де 41,73 - ставка податку у 2019 році (1 % від 4 173,00 грн.), 779,2 - загальна площа об`єкта нерухомості, що перебуває у власності позивача), за 2020 рік сума податку становить: 47.23 х 779,2 = 33 734,81 грн. (звільнення за березень 2020 у зв`язку з пандемією СОVID 19 відповідно до 525 підрозділу 10 ПКУ "Інші перехідні положення"), де 779,2 - загальна площа об`єкта нерухомості, що перебуває у власності позивача, 47,23 - ставка податку у 2020 році (1% *4 723,00 грн.). При цьому, позивачем не надано як до контролюючого органу, так і до суду доказів того, що належні йому нежитлові будівлі не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами.

Стосовно посилання позивача на постанову Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №820/355/17, відповідач також зазначив, що підставою визнання протиправним податкове повідомлення - рішення за 2015 рік у цій справі є встановлення судом, що у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, яким нараховано податок на нерухоме майно за 2015 рік, оскільки зобов`язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникають у платників податків лише з 01.01.2016 року. В даному випадку позивач оскаржує застосування ставки податку для власного об`єкту нежитлової нерухомості, а отже, вищезазначена постанова ВС не має жодного відношення до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення. У зв`язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с. 102 - 105), в якій підтримав свою правову позицію, викладену в позові, додатково зазначивши, що ГУ ДПС в Харківській області прийнято два податкових повідомлення-рішення з однаковим номером та від однієї дати: від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030. Проте, у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях визначено різні суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, в якому визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2018 - 2020 роки на загальну суму 95 260,45 грн., з якої: за 2018 рік - 29 009,62 грн., за 2019 рік - 32 516,02 грн., за 2020 рік - 33 734,81 грн. Вказане ППР позивач отримав 27 квітня 2021 року;

2) податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, в якому визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік - 33 734,81 грн. Вказане ППР позивач отримав 10 червня 2021 року.

З приводу застосовної контролюючим органом ставки податку до об`єкту нежитлової нерухомості, яка перебуває у власності позивача - нежитлова будівля "літ. Е-2" за адресою: АДРЕСА_1 , також зазначив, що згідно до п.5, додатку 1 до Рішення Харківської міської ради Харківської області від 22.02.2017 р. № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» з урахуванням змін внесених рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1284/18, ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості у м. Харкові встановлено 1 відсоток лише для будівель готельних, будівель офісних, будівель торговельних, будівель для публічних виступів (казино, ігорні будинки). Будинок, яким володіє позивач ( АДРЕСА_1 ), не готельний, не офісний, не торгівельний, не будівля для публічних виступів (казино, ігорні будинки). Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, це є нежитловою будівлею літ. Е-2», не є добудованим та не введений в експлуатацію, що підтверджено висновком Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міськради, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи № 820/355/17.

До об`єкту нежитлової нерухомості, який перебуває у власності Позивача ( АДРЕСА_1 ), податковий орган застосував ставку податку у розмірі 1 відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом до відповідного податкового періоду за 1 кв. метр, що є неправомірним та безпідставним, що встановлено рішенням суду в адміністративній справі 820/355/17, яке набрало законної сили. У зв`язку з чим просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Так, Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області у відношенні ОСОБА_1 прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, в якому визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2018 - 2020 роки в розмірі 95 260,45 грн., з якої: за 2018 рік - 29 009,62 грн., за 2019 рік - 32 516,02 грн., за 2020 рік - 33 734,81 грн. (а.с. 7).

Згідно розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, адреса об`єкта оподаткування є: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно п.56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення - рішення позивач отримав 27.04.2021 року, після чого звернувся до ДПС України зі скаргою на податкове повідомлення - рішення від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030 (а.с. 10 - 12).

В рішенні ДПС України від 29.06.2021 року №4936/К/99-00-06-01-04-09 зазначено, що скарга позивача, яка надійшла 11.05.2021 року, не підлягає розгляду, оскільки не містить особистого підпису скаржника. Запропоновано оскаржити ППР в судовому порядку (а.с. 17 -18).

Позивач також зазначив, що 10.06.2021 року отримав ще одне податкове повідомлення - рішення від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, в якому визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік на суму 33 734,81 грн. (а.с. 13 - 14).

Вказане податкове повідомлення - рішення позивач також оскаржив в адміністративному порядку шляхом направлення 18.06.2021 року скарги до ДПС України (а.с. 15 - 16).

За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України прийнято рішення від 30.09.2021 року №8559/К/99-00-06-01-04-09, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін (а.с. 19 - 23).

Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням контролюючого органу з тих підстав, що контролюючим органом невірно застосовано ставку податку для об`єкту нежитлової нерухомості, позивач звернувся до суду із даним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.02.2015 року серії НАМ 070329, зареєстрованого приватним нотаріусом в реєстрі за №70 (спадкова справа №10/2014), ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої дружини, а саме нежитлової будівлі літ. "Е-2", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 779,2 кв.м. (а.с. 9).

Вказана нежитлова будівля літ. "Е-2" за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, про що 06.02.2015 року внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підстава внесення запису: свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.02.2015 року серії НАМ 070329, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.02.20215 року за №19153780 (а.с. 99).

Відповідно до п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до п. 266.1.1 ч. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п. 266.2.1 ч. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно положень п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно Додатку № 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про місцеві податки і збори у місті Харкові від 22.02.2017 р. № 542/17 ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування.

Так, пунктом 5 зазначеного вище Додатку № 1 встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у-таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) виключений; (підпункт 5 пункту 5 додатку 1 виключений згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 р. № 1284/18 набрав чинності з 01.01.2019 р.) 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка.

Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507 (чинний з 01.01.2001 р.) визначено групу 123 "Будівлі торговельні". Цей клас включає клас 1230 "Будівлі торговельні": - торгові центри, пасажі, універмаги, спеціалізовані магазини та павільйони, зали для ярмарків, аукціонів, виставок, криті ринки, станції технічного обслуговування автомобілів та т. ін. Цей клас включає також: - підприємства та установи громадського харчування (їдальні, кафе, закусочні та ін.) - приміщення складські та бази підприємств торгівлі й громадського харчування - підприємства побутового обслуговування. Клас 1230 "Будівлі торговельні" включає підкласи 1230.1 "торгові центри, універмаги, магазини", 1230.2 "криті ринки, павільйони та зали для ярмарків", 1230.3 "станції технічного обслуговування автомобілів", 1230.4 "їдальні, кафе, закусочні та т. ін.", 1230.5 "бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування", 1230.6 "будівлі підприємств побутового обслуговування", 1230.9 "будівлі торговельні інші".

У відзиві на позов представник відповідача пояснив, що при обрахуванні позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 - 2020 роки та винесенні спірного податкового повідомлення - рішення податковий орган виходив з того, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебуває нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 779,2 м2, право власності набуто 06.02.2015. Відомості щодо цільового призначення нежитлової будівлі відсутні. У графі «Тип майна» зазначено нежитлове приміщення, без конкретизації приналежності. Визначення належності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності з урахуванням класифікаційних ознак функціонального призначення такого об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом від 17.08.2020 № 507 Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації. Якщо у правовстановлюючих документах не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Відповідно до ч.1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача та вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень в обґрунтування своєї правової позиції не надано жодних доказів на підтвердження наявності законодавчо визначених підстав для віднесення нежитлової будівлі літ. "Е-2" ( АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, до "будівель готельних, офісних, торговельних" застосувавши 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітних (податкових) 2018 - 2020 років, за 1 кв.м. бази оподаткування, що також не підтверджується жодними реєстраційними даними, що в свою чергу впливає на розмір нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за вказані періоди.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 10.03.2021 року №0101826-2413-2030, в якому визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2018 - 2020 роки в розмірі 95 260,45 грн., з якої: за 2018 рік - 29 009,62 грн., за 2019 рік - 32 516,02 грн., за 2020 рік - 33 734,81 грн., підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій (пп.58.1.1 п.58.1 ст. 58 ПК України).

Суд звертає увагу, що у відношенні позивача Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято ще одне податкове повідомлення - рішення від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, в якому визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік в розмірі 33 734,81 грн. (а.с. 13 - 14).

Тобто, контролюючим органом повторно прийнято у відношенні ОСОБА_1 ще одне податкове повідомлення - рішення з тією ж датою та з тим самим номером. Відмінність лише в тому, що в першому податковому повідомленні - рішенні нараховано суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно за 2018 - 2020 роки, тоді як в другому - лише за 2020 рік.

Зміст податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030 та розрахунки до них свідчать, що сума податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік є однаковою та складає 33 734,81 грн.

У зв`язку з чим ухвалою суду від 04.02.2022 року зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області надати пояснення щодо повторного нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік з посиланням на норми ПК України; надати інформацію щодо прийняття (неприйняття) Головним управлінням ДПС у Харківській області рішень про відкликання податкового повідомлення-рішення від 10.03.2021 року №0101826-2413-2030.

Проте, у відзиві на позов з цього приводу представником контролюючого органу пояснень не надано та жодної інформації не повідомлено.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи, що контролюючим органом повторно прийнято у відношенні позивача повідомлення - рішення від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, в якому визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік в розмірі 33 734,81 грн., яку вже було визначено в раніше прийнятому податковому повідомленні - рішенні від 10.03.2021 року №0101826-2413-2030, яке скасовано в судовому порядку, з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, в якому визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік в розмірі 33 734,81 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приводу позовної вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області утриматися від безпідставного оподаткування нежитлової будівлі ( АДРЕСА_1 ) зі ставкою 1 відсоток від мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр бази оподаткування на 1 січня звітного року, слід зазначити наступне.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право суб`єкта владних повноважень обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Отже, задоволення позовних вимог в цій частині буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, відтак адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495 про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.03.2021 року №0101826-2413-2030, в якому визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2018 - 2020 роки в розмірі 95 260,45 грн., з якої: за 2018 рік - 29 009,62 грн., за 2019 рік - 32 516,02 грн., за 2020 рік - 33 734,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.03.2021 року № 0101826-2413-2030, в якому визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, за 2020 рік в розмірі 33 734,81 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 952 (дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.