Рішення № 105379487, 22.07.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 540/8545/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не розгляду по суті заяв ОСОБА_2 про надання матеріальних допомог на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік;

зобов`язати Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції розглянути по суті заяви ОСОБА_1 про надання матеріальних допомог на вирішення соціально побутових питань за 2021 рік;

стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції понесені судові витрати;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у серпні та листопаді 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявами про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у зв`язку із перенесеним захворюванням. Проте зазначені заяви відповідачем розглянуто не було. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою суду від 29.12.2021р. у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання, з урахуванням неодноразового його відкладення, на 17.02.2022р.

Ухвалою суду від 17.02.2022р. закрито підготовче провадження та призначити справу за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до судового розгляду по суті на 09.03.2022 о 10:00 год.

До Одеського окружного адміністративного суду 31 травня 2022 року надійшли матеріали з Херсонського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

08.06.2022 року була винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.

09.06.2022 року позивачем були усунені недоліки по справі.

Ухвалою суду від 14.06.2022 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №540/8545/21 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 2015 року проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка неодноразово зазнавала реорганізаційних змiн, та з 11 грудня 2017 року перебувала на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мiнiстерства юстиції.

03 лютого 2021 року Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції прийнято наказ № 25 о/с «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 звiльнено з посади завідувача сектору юридичного забезпечення 08 лютого 2021 року відповідно до пункту 1 (скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслiдок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу) частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», з припиненням державної служби.

На виконання рішення Херсонського окружного адмiнiстративного суду від 12 липня 2021 року наказом вiд 13 липня 2021 року № 69/ОС ОСОБА_1 поновлено на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 09 лютого 2021 року.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у зв`язку із перенесеним захворюванням.

09 листопада 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Відповідача із заявою про надання матеріальної допомоги для вирiшення соціально-побутових питань.

Позивач зазначає, що її заяви відповідачем розглянуто не було.

29 листопада 2021 року позивачем до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було спрямовано запит про надання інформації щодо розгляду по суті заяв про надання матеріальної допомоги для реально-побутових питань, iз зазначенням iнформацiї про задоволення або відмову у задоволенні заяв.

На вказаний запит Відповідач листом від 02 грудня 2021 року повідомив позивача, що «Право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань визначене частиною другою статті 54 Закону України «Про Державну службу» та Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань (далi - Порядок), затвердженому Постановою Кабінету Мiнiстрів України від 8 серпня 2016 року № 500. Відповідно до зазначених норм матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань це не обов`язкова виплата. Згідно із пунктом 3 Порядку рішення про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах фонду заробітної плати.

У випадку коли розмiр фонду заробітної плати обмежений лише виплатою заробітної плати, у тому числi посадових окладів, надбавок за ранг, усіх інших надбавок і доплат, матерiальна допомога на вирiшення соціально побутових питань не може бути виплачена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.54 Закону України "Про державну службу" державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджений Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від 08.08.2016 №500 (далі по тексту - Порядок), який визначає умови надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та її розмір.

Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці.

Отже, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань для державних службовців не носить обов`язкового характеру і виплачуються тільки в разі прийняття відповідного рішення керівником цього органу в розмірі, що не повинен перевищувати середньомісячну зарплату.

Тобто, надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом керівника державної служби у державному органі, а не його обов`язком.

Суд звертає увагу, що на заяві позивача від 16.08.2021р. міститься відмітка керівника установи «розглянути відповідно до законодавства», яку адресовано бухгалтеру.

Також у відповіді на запит позивача чітко зазначено, що «У випадку коли розмiр фонду заробітної плати обмежений лише виплатою заробітної плати, у тому числi посадових окладів, надбавок за ранг, усіх інших надбавок і доплат, матерiальна допомога на вирiшення соціально побутових питань не може бути виплачена.».

З огляду на викладене суд вважає, що заяви позивача є розглянутими, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.