Рішення № 105379485, 22.07.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2137/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформлені товарів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Бутенко А.В.) перебувала справа №420/2137/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України, а якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 11.12.2021 року № UA 500030/2021/000005/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500030/2021/000005/2, що видана Одеською митницею Держмитслужби;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати судового збору у розмірі 1984,80 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 10.02.2022 року було відкрито провадження у справі №420/2137/22.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.06.2022 року №540, та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №420/2137/22 передана на розгляд головуючому судді Єфіменко К.С.

Ухвалою суду від 27.06.2022р. прийнято до свого провадження адміністративну справу №420/2137/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформлені товарів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

На підставі договору, укладеного 08.11.2021 року між ОСОБА_1 (далі за текстом «позивач») та Carlos Gamboa (Швеція), позивач придбав у власність човен вітрильний морський ALBIN VEGA 27, ідентифікаційний номер (VIN) 944, 1970 року випуску, вартістю 7000 SEK.

08 грудня 2021 року декларантом позивача- - ТОВ «Прайд Лоджистикс» до Одеської митниці Держмитслужби (далі за текстом «відповідач») була подана електронна митна декларація NUA500030/2021/241705 з метою митного оформлення імпортованого товару за контрактом.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Човен вітрильний морський (ALBIN VEGA 27) - 1шт. Бувший у використанні. 1970 року випуску. Колір - білий. Iдентифiкацiйний № 944; довжина - 8.25м, ширина - 2.4м, осадка - 1.17м. баласт - 0,9т. Оснащена стаціонарним двигуном - 13 кінських сил. Кількість спальних місць: 4, має камбуз і гальюн. Призначення: для використання у морі. ТЗ має наступні пошкодження: облицювання носової частини деформоване, лівий борт - вм`ятини, пошкоджене ЛФП, транець вм`ятини пошкоджене ЛФП, правий борт вм`ятини пошкоджене ЛФП, днище вм`ятини пошкоджене ЛФП, комінгс кокпiта лiвого пошкоджене ЛФП, комінгс кокпiта правого пошкоджене ЛФП, палуба забруднена, двигун потребує додаткової перевірки (не працює). Виробник: LARSSON TRADE FD. Країна виробництва: Швеція. Торговельна марка: ALBIN VEGA.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - цiною договору 7000 SEK (за курсом 2,9936 - загальна вартість у гривні - 27090,66 грн). Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи:

договір купівлі-продажу від 08.11.2021 року, міжнародна товарно-транспортна накладна № 0121635;

ремонтна калькуляція №771/Д/20 вiд 30.11.2021 року;

висновок експертного авто-товарознавчого дослiдження з визначення ринкової вартості водного транспортного засобу, котрий завозиться на митну територію України, №771/Д/20 від 30.11.2021 року;

Договір №00301121 на брокерське декларування від 30.11.20212 року; паспорт громадянина України та РНОКПП позивача;

акт про проведення фізичного огляду товарiв та iнших предметів від 08.12.2021 року; квитанція від 08.12.2021 року № 59749901 на суму 9000 грн на підтвердження внесення передоплати за митне оформлення.

10.12.2021 року ТОВ «Прайд Лоджистикс» було надано лист за вих. № 1012 вiд 10.12.2021 року, до якого додані додаткові двердження вартостi вантажу, а саме:

митна декларація країни відправлення №21 SEEH5F162511OAKO вiд 30.11.2021 року,

Довiдка №1 вiд 10.12.2021 року про транспортні витрати, в якій зазначено, що страхування вантажу не здiйснювалось;

скріншоти з сайту http://www.blocket.se/ з об`явами про продаж подібних яхт.

11 грудня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2021/000005/2 митною декларацією за №UA500030/2021/241705.

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що зазначенi документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цi товари, зокрема: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ та Наказу Мінфіну вiд 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» подаються транспортні (перевiзнi) документи, а також документи, що містять вiдомостi про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Також у рiшеннi зазначено, що 11.12.2021 року декларантом надіслано лист про відсутність iнших додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару після проведення консультації між митним органом та декларантом шляхом переписки електронними повідомленнями.

З рішення відповідача вбачається, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних ЄАІС та встановлено, що рiвень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару буде скориговано до рiвня 80181,65 SEK/шт (в перерахунку на долар США це становить 8858,61 дол. США/шт) МД UA500030/2020/506769 від 26.08.2020 року.

13.12.2021 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2021/020179.

Не погоджуючись з рішеннями Одеської митниці Держмитслужби, вважаючи їх протиправним та таким, які прийнято без урахування усіх обставин справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для з`явлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару від 11.12.2021 року № UA 500030/2021/000005/2, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, у їх сукупності, суд зазначає наступне.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Стосовно доводів митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матерiалiв та робіт, пов`язаних iз пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильнiсть визначення митної вартості самого товару, а також не подано прайс-лист до митного оформлення, суд зазначас, що згідно з пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартостi до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матерiалiв та робіт, пов`язаних із пакуванням.

В рішенні відповідача про коригування митної вартості зазначено, що 11.12.2021 року декларантом надіслано лист про відсутність інших додаткових документів, що підтверджують числові значення митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що шляхом електронного листування відповідачем було запитано:

1) копію митної декларації країни вiдправлення;

2) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу;

3) згідно п.8 ч.2 ст.53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

4) згідно п.4 ч.2 ст.53 МКУ - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

При цьому, у розумінні частини другої статті 53 Митного Кодексу України, банківський платіжний документ та страховий документ не е документами, якi пiдтверджують митну вартість товарів, а вимоги щодо їх надання митному органу у випадках, не передбачених Митним кодексом України, є неправомірними.

При цьому, копію митної декларації країни вiдправлення та калькуляцію транспортних витрат декларантом було надано, однак відповідачем безпідставно було його проігноровано.

Згідно з ч. 7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи №№ 21-127a15, 21-498a15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не з першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Факт неподання декларантом додаткових документiв без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, ані рішенням про коригування мит, ані карткою вiдмови в митному оформленні, не обґрунтовано в чому саме полягала недостатність або недостовірність заявленої декларантом iнформацiї щодо вартостi товару.

Також у рішенні про коригування товарів № UA500030/2021/000005/2 Одеська митниця Держмитслужби вказує на те, що вiдповiдно до статей 62, 63 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскiльки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої митної вартості наданоп виробником.

Натомість, статтею 62 Митного кодексу України не передбачено використання митним органом інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Таким, чином відповідач необґрунтовано та безпідставно відмовився застосовувати метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості.

Так само необґрунтованим та безпідставним є твердження відповідача у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, надано виробником, оскільки такі документи відповідачем під час проведення консультацiй мiж митним органом тa декларантом випробовувалися. З цього вбачається, що застосувачем резервного методу є неправомірним, так як кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути Визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідач в оскаржуваному рiшеннi зазначає, що з ним було проведено аналiз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час по товару № 1 є більшим 0,581 євро/кг нетто, нiж заявлено декларантом 0,238 євро/кг нетто, та посилається на митну декларацію № UA500020/2020/224863 вiд 01.09.2020 p.

З рішення відповідача вбачається, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз наявних баз даних САІС та встановлено, що рiвень митної вартості та митне оформлення яких вже здійснено є більшим. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару буде скориговано до рiвня 80181,65 SEK/шт (в перерахунку на долар США це становить 8858,61 дол. США/шт) МД UA500030/2020/506769 від 26.08.2020 року.

Вiдповiдно до ч.3 ст.60 Митного кодексу України, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Однак дана вимога вiдповiдачем виконана не була, оскiльки рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні не містять інформації про порівняння товарiв за актуальною митною декларацією та взятої з баз даних CAIC МД UA500030/2020/506769 вiд 26.08.2020 року.

При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що МД UA500030/2020/506769 від 26.08.2020 року є декларацією, за якою в серпні 2020 року позивач ввозив на митну територію України іншу яхту, яка не є подібною тій, що ввозилась за актуальною митною декларацією.

Так, у МД UA500030/2020/506769 вiд 26.08.2020 року в якості товару зазначено: Човен вітрильний морський-яхта (775 Albin Ballad), бувший у використаннi - 1шт.: довжина - 9.16м, ширина 2,96м, осадка 1,65м; ідентифiкацiйний №775; марка, модель: Albin Ballad; оснащена стаціонарним двигуном Perkins; номер двигуна - немає даних; виробник - Albin Marine AB: торговельна марка - Albin Ballad; кiлькiсть мiсць - 5: рiк виготовлення 1975.

Згідно актуальної МД № UA500030/2021/241705 вiд 08.12.2021 року, човен вітрильний морський (ALBIN VEGA 27) - 1 шт. Бувший у використанні. 1970 року випуску. Колір - білий. Iдентифiкацiйний № 944; довжина - 8.25м, ширина - 2.4м, осадка - 1.17м. баласт - 0,9т. Оснащена стаціонарним двигуном - 13 кінських сил. Кількість спальних місць: 4, мас камбуз і гальюн. Призначення: для використання у морі. ТЗ має наступні пошкодження: облицювання носової частини деформоване, лівий борг - вм`ятини, пошкоджене ЛФП, транець вм`ятини пошкоджене ЛФП, правий борт вм`ятини пошкоджене ЛФП, днище вм`ятини пошкоджене ЛФП, комінгс кокпита лівого пошкоджене ЛФП, комінгс кокпита правого пошкоджене ЛФП, палуба забруднена, двигун потребує додаткової перевірки (не працює). Виробник: LARSSON TRADE FD. Країна виробництва: Швеція. Торговельна марка: ALBIN VEGA.

З викладеного вбачається, що товари не є ідентичними або подібними, оскільки мають різні марки, розміри, назви торговельної марки, роки випуску, двигуни, кiлькiсть мiсць, тощо.

Крім того, з митної декларації № UA500030/2021/241705 вiд 08.12.2021 року вбачається, що на відміну від декларації МД UA500030/2020/506769 вiд 26.08.2020 року, товар ввозився у непридатному до експлуатації стані, що також підтверджується висновком експертного авто товарознавчого дослiдження з визначення ринкової вартості водного транспортного засобу, котрий завозиться на митну територію України, від 30.11.2021 року №771/Д/20.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, судом встановлено, що ОСОБА_1 , з метою підтвердження митної вартості товару, до Одеської митниці Держмитслужби надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо правомірності, та обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , та відповідно наявності підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 11.12.2021 року № UA 500030/2021/000005/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500030/2021/000005/2.

Вищевикладене спростовує твердження Одеської митниці, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню повністю, з вищенаведених підстав.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .) до Одеської митниці Державної митної служби України (вул.Івана та Юрія Лип,буд.21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформлені товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 11.12.2021 року № UA 500030/2021/000005/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500030/2021/000005/2, що видана Одеською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України (вул.Івана та Юрія Лип,буд.21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .) судовий збір у розмірі 1984,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко