Вирок № 105375731, 22.07.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/7156/21

Провадження №1-кп/944/638/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2022 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря Василиці Н.В.

прокурора Лойка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритомусудовомузасіданні взалісудувм.Яворові врежимі відеоконференції з Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань№12021140000000951 від 13.11.2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пашутинці Красилівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 об 07год 30хв 13 листопада 2021 керуючи автомобілем марки «Мersedes-benz 903КА» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому в якості пасажира перебувала ОСОБА_2 , рухаючись автодорогою с.Бірки - с.Лозино Яворівського району Львівської області у напрямку с.Лозино, при проїзді ділянки дороги, поблизу с.Турина, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п.п. 1.2, 1.5, 2.3 «б», «д», 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка», які виразилися в тому, що він керуючи технічно справним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахував стану дорожнього покриття, наявності заокруглень на даній ділянці дороги, не зреагував на зміни дорожньої обстановки, та не справився з керуванням транспортного засобу, в результаті цього, виїхав на смугу зустрічного руху, та в подальшому за межі проїзної частини по ходу його руху на узбіччя з ліва, де керований ним автомобіль здійснив наїзд на бетонну плиту, перекинувся і впав правим бортом на пасажира ОСОБА_3 , яка в цей час випала із салону автомобіля та на місці пригоди померла, внаслідок, гострого порушення функції зовнішнього дихання яке виникло внаслідок, здавлювання грудей і живота важким тупим предметом та наявністю механічної асфіксії, під час дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №187/2021 від 13.11.2021року, виданим судово медичним експертом ОСОБА_4 .. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_3 , тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю покликаючись на обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаявся, просить суворо його не карати, оскільки, даний злочин вчинений ним з необережності, а не умисно. Крім цього, пояснив що він був у дружніх відносинах із ОСОБА_3 , вони часто їздили за кордон возили товар, таким чином заробляли на проживання. Йому дуже важко освідомити та пережити, що потерпілої більше не має, але, на жаль уже змінити нічого не можна. Він брав участь в організації похорону ОСОБА_3 допомагав її родині чим міг. щиро попросив вибачення у потерпілого і потерпілий до нього притензій не має.

Потерпілий в судововому засідання 21.01.2022року, обставини викладені в обвинувальному акті підтримав та пояснив що притензій до обвинуваченого не має. Просить обрати обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі. В подальшому, потерпілий в судове засідання не з`явився скерував на адресу суду клопотання про слухання справи у його відсутності.

Як встановлено у судовому засіданні, покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор не оспорює фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз`яснивши їм положення ч.3ст. 349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З врахуванням наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у тому, що він будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, що спричинила смерть потерпілої ОСОБА_3 доведена повністю, а його дії за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковано вірно.

Відповідно до вимог ст.12 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України відноситься дотяжких злочинів.

Згідност.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.1, 2 ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування та суду у розкритті кримінального правопорушення та відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст.67КК України, судом не встановлено.

З п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", слідує, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочину згідно Кримінального Кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 ,суд враховуєступінь тяжкостівчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що таке вчинено з необережності та спричинило смерть особи, особливості йоговчинення, думку потерпілого та приходить до висновку що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції частини статті інкримінованого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Однак, враховуючи те, що обвинувачений, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, відшкодував потерпілому спричиненув ДТП шкоду, позитивну характеристику з місця проживання обвинуваченого, те що він на обліку в наркодиспансері та психодиспансері не числиться, є особою пенсійного віку, слід прийти до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимогст.75 КК України йогослід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбаченихст.76 КК України.

Така міра покарання на переконання суду буде достатньою для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Витрати, пов`язані із залученням експертів, слід стягнути з обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.2ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 04 ( чотири) роки позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком 02(два) роки.

На підставіст.75 ККУкраїнизвільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 01 (один) рік якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до вимог ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки, а саме, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Судові витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз №СЕ-19/114-21/20825-ІТ від 07.12.2021 року, в сумі 2574грн 30хв, №СЕ-19/114-21/20188-ІТ від 06.12.2021року в сумі 1716грн 20хв, № СЕ-19/114-21/20189-ІТ від 26.11.2021року в сумі 1716грн 20коп, всього 6006 (шість тисяч шість) грн 70коп стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Речовий доказ у справі, а саме: переднє праве колесо автомобіля марки «Мersedes-benz 903КА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке зберігається в камері зберігання речових доказів Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, за адресою: м.Яворів вул.Івана Франка, 16 Львівської області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_1 .

Автомобіль марки «Мersedes-benz 903КА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до розписки від 24.12.2021 року, яка міститься в матеріалах справи переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили- залишити у його власності.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ:ШведН.П.