Рішення № 105371500, 18.07.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.2022м. СумиСправа № 920/27/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/27/22

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кролевецький комбікормовий завод (вул. Транспортна, буд. 34, м. Кролевець, Сумська область, 41300),

про стягнення 523000 грн 00 коп.,

представники учасників справи:

від позивача ОСОБА_2 ;

від відповідача ОСОБА_3 ;

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 523000,00 грн заборгованості за надані послуги за договором №25 від 06.12.2019, що укладений між сторонами. Позивач також просить суд покласти на відповідача судові витрати (7845 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 15000 грн 00 коп. витрат на послуги адвоката).

Ухвалою від 10.01.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/27/22; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 07.02.2022, 10:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

03.02.2022 представник позивача подав заяву (вх. № 424 від 03.02.2022), в якій просить суд провести розгляд справи за участю представника позивача у режимі відеоконференції у приміщенні суду; найближчим судом, до якого позивач може прибути, останній зазначає Господарський суд Чернігівської області.

07.02.2022 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному з 03.02.2022.

Ухвалою від 14.02.2022 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 28.02.2022, 10:30; доручив Господарському суду Чернігівської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/27/22 28 лютого 2022 року о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.

28.02.2022 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 через військову агресію російської федерації проти України, веденням бойових дій на території Сумської області та загрозою для життя і здоров`я громадян.

Ухвалою від 26.04.2022 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 25.05.2022, 11:30; рекомендував учасникам справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст. 197 ГПК України.

13.05.2022 відповідач подав клопотання (вх. № 1721/22 від 13.05.2022), в якому просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, у зв`язку з мобілізацією до Збройних сил України представника відповідача та неможливістю приймати участь в розгляді справи. Також відповідач просить суд продовжити строки подання відзиву на позовну заяву та інших процесуальних заяв.

У судовому засіданні 25.05.2022, розглянувши клопотання представника відповідача (вх.№1721/22 від 13.05.2022) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи, заслухавши позицію представника позивача щодо зазначеного клопотання, суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу, відповідно до ст. 119 ГПК України, строку на подання відзиву на позовну заяву на десять днів з дня отримання ухвали суду щодо повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання; відкладення підготовчого засідання на 08.06.2022,12-30 - для надання можливості відповідачу реалізувати право на подання відзиву на позовну заяву; повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні 25.05.2022, суд постановив протокольну ухвалу про забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Чернігівської області відповідно до ст. 197 ГПК України; доручення Господарському суду Чернігівської області забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні 08.06.2022, 12-30 в режимі відеоконференції.

07.06.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2138/22 від 07.06.2022), в якому заперечує наявність заборгованості та факт виконання позивачем робіт за договором № 25 від 06.12.2019, оскільки сторонами в договорі не було належним чином погоджено найменування та обсягу робіт, зокрема не зазначено яку саме документацію мав виготовити позивач та на які саме земельні ділянки. Відповідач вважає, що факт підписання акту виконаних робіт без реального виконання відповідних робіт, без дослідження інших доказів виконання відповідних робіт (зокрема самої технічної документації) не може бути підставою для задоволення позову. Відповідач зазначає, що він звернувся до позивача із адвокатським запитом про надання інформації щодо: переліку земельних ділянок за якими була виготовлена документація; переліку документації (із зазначенням форми, вимог, ДСТУ тощо), що виготовлялась; надання копій технічної документації, що виготовлена позивачем на замовлення відповідача, у зв`язку з чим просить суд відкласти підготовче засідання у справі. Відповідач просить суд судові витрати (включаючи витрати на професійну правничу допомогу), орієнтовна сума яких складає 25000,00 грн, покласти на позивача.

У судовому засіданні 08.06.2022, за участю представників позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви та забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні по справі 27.06.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з Господарським судом Чернігівської області.

У судовому засіданні 27.06.2022 представник позивача зазначив, що відзив від відповідача не отримав, однак позиція відповідача позивачу відома, правом на подання відповіді на відзив позивач користуватися не буде, позовні вимоги підтримує, всі докази на підтвердження позовних вимог подав; просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Відповідач станом на 27.06.2022 будь-яких заяв чи клопотань не подав, в тому числі щодо витребування доказів.

Ухвалою від 27.06.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.07.2022, 12:00.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначає, що сторонами не було погоджено предмет договору, позивач не подав виготовленої технічної документації за договором. Відповідач заперечує факт передачі йому документації.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, зазначає, що технічна документація була виготовлена та передана замовнику.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

6 грудня 2019 року між сторонами укладений договір № 25 за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується надати послуги по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у кількості 690 ділянок.

Відповідно до п. 1.2. договору, відповідач забезпечує позивача комплектом документації, необхідної для роботи. Виконавець має право порушувати питання про надання йому додаткових матеріалів для виконання зобов`язань за даним договором.

Вартість робіт становить 1587000 грн. (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 2.2, 2.3. договору, відповідач у 5-ти денний термін починаючи з дати отримання рахунку зобов`язується здійснити платіж виконавцю у розмірі 100% суми зазначеної у рахунку.

Після завершення всіх робіт та отримання документації відповідач зобов`язується підписати акт прийому-передачі виконаних робіт відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, прийом-передача наданих послуг здійснюється за актом здачі-прийнятні робіт (надання послуг) протягом двох днів з моменту повідомлення відповідача про готовність робіт до прийняття.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а по зобов`язанням - до повного їх виконання сторонами (п. 6.1. договору).

6 грудня 2019 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату послуг на суму 1587000 грн.

19 березня 2020 року між сторонами підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) згідно з яким послуги по виготовленню технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у кількості 690 ділянок згідно з договором №25 від 06 грудня 2019 року виконані в повному обсязі і сторони не мають взаємних зауважень щодо виконання послуг та сплати їх вартості. Вартість послуг становить один мільйон п`ятсот вісімдесят сім тисяч гривень.

Згідно з платіжним дорученням № 3973 від 19.03.2020 відповідач сплатив позивачу 62500 грн., платіжним дорученням № 5401 від 15.04.2020 200 000 грн, платіжним дорученням № 8392 від 11.06.2020 300 000 грн, платіжним дорученням № 15351 від 06.10.2020 300 000 грн, платіжним дорученням № 20400 від 08.12.2020 201 500 грн.

21.10.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 523 000 грн., вказуючи на те, що виконав свої зобов`язання за договором належним чином, що підтверджується актом виконання робіт, а відповідач порушив зобов`язання щодо повної оплати наданих послуг. Відповідач отримав вимогу 23.10.2021, відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до ст. 73, 76, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову посилається на неукладення договору через непогодження сторонами предмету договору: відсутність найменування та обсягів робіт, не зазначення у договорі яку саме документацію (форма, вимоги, ДСТУ) мав виготовити позивач, не зазначення площ, місця розташування, кадастрових номерів земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доводи відповідача про непогодження сторонами предмету договору суд вважає необґрунтованими, оскільки такий предмет визначений - надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у кількості 690 ділянок.

Умови щодо площ, місця розташування, кадастрових номерів земельних ділянок для договору про виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) законом не встановлено як істотні.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Фактичне виконання сторонами договору виключає кваліфікацію договору як неукладеного.

Факт виконання робіт за договором підтверджується актом від 19.03.2020, що підписаний сторонами, згідно з яким послуги по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у кількості 690 ділянок згідно договору №25 від 06 грудня 2019 року виконані в повному обсязі і сторони не мають взаємних зауважень щодо виконання послуг.

Відповідач не заперечує факт підписання зазначеного акту, в якому ним засвідчено факт виконання робіт за договором.

При цьому зазначає, що документація не була передана відповідачу.

Суд вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки за умовами договору відповідач зобов`язується підписати акт прийому-передачі виконаних робіт саме після завершення всіх робіт та отримання документації, і такий акт підписаний між сторонами.

Разом з цим, відповідач не подав доказів, які б свідчили про невиконання позивачем робіт за договором, зокрема претензії/вимоги щодо виконання робіт за договором, щодо повернення сплачених коштів, відмови від договору, відповіді на отриману вимогу позивача про сплату заборгованості, тощо.

За виготовлення технічної документації із землеустрою згідно з договором № 25 від 06.12.2019, рахунком № 1 від 06.12.2019 (призначення платежу) за платіжним дорученням № 3973 від 19.03.2020 відповідач сплатив позивачу 62 500 грн., платіжним дорученням № 5401 від 15.04.2020 200 000 грн, платіжним дорученням № 8392 від 11.06.2020 300 000 грн, платіжним дорученням № 15351 від 06.10.2020 300 000 грн, платіжним дорученням № 20400 від 08.12.2020 201 500 грн.

Твердження відповідача про те, що згідно з вказаними платіжними дорученнями була здійснена попередня оплата за договором суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідні оплати здійснені після підписання сторонами акту виконаних робіт і згідно з призначенням платежу кошти перераховані за виготовлення технічної документації із землеустрою згідно з договором № 25 від 06.12.2019, без посилань на попередню оплату.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Суд встановив, що матеріалами справи, а саме актом виконаних робіт від 19.03.2020 та платіжними дорученнями, підтверджується, що сторони вчинили дії щодо виконання договору № 25 від 06.12.2019: виготовлення технічної документації, часткова оплата виконаних робіт.

Дії відповідача, який підписав акт виконаних робіт, частково оплачував вартість робіт у березні, квітні, червні, жовтні, грудні 2020 року, а згодом, після подання позивачем позову про стягнення заборгованості, стверджує про неукладення договору та невиконання позивачем робіт за договором, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

За викладених обставин, враховуючи встановлений судом факт виконання позивачем робіт за договором, оскільки відповідач не подав доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 523 000 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви, згідно з квитанцією № 28-633369/1 від 28.12.2021, позивач сплатив судовий збір в сумі 7845 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/27/22 в сумі 15000 грн. 00 коп. підтверджується договором про надання правової допомоги № 95/21 від 20.12.2021, укладеним між позивачем та адвокатом Прокоф`євим Б.І., квитанцією № 1107329 від 28.12.2021 про оплату послуг адвоката, ордером серії СВ № 143617 від 28.12.2021.

Суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг (підготовка позовної заяви, представництво інтересів клієнта у справі, п. 1.3., 3.1. договору), ціною позову. Разом з цим, відповідач не скористався правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кролевецький комбікормовий завод (вул. Транспортна, буд. 34, м. Кролевець, Сумська область, 41300, код ЄДРПОУ 00686279) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 523000,00 грн заборгованості, 7845 грн витрат по сплаті судового збору, 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 22.07.2022.

СуддяД. В. Вдовенко