Ухвала суду № 105366694, 21.07.2022, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа №165/1748/22

Провадження №2-н/165/293/22

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙСУД ВОЛИНСЬКОЇОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Василюк А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства "Волиньвугілля" заборгованої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

встановив:

19 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про видачу судового наказу про стягнення з ДП "Волиньвугілля" заборгованої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог.

Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це вимоги, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Положеннями п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У заяві про видачу судового наказу заявник просить крім заборгованої заробітної плати стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно наданої довідки ДП "Волиньвугілля» нарахована середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 562 грн. Заявник вказує, що з 28 вересня 2021 року по день звернення до суду минуло 296 робочих дні, а тому до стягнення підлягає 166 352 грн.

У пункті 9 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року №14, зазначено, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьоїстатті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третястатті 267 Цивільного кодексу України).

Також, згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення,якщороботодавець недоведе відсутностів цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, вимога про зобов`язання сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку входить до предмету доказування у справі, оскільки заявником не підтверджено суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, не надано відповідних підтверджуючих документів, натомість наведено власний розрахунок, що свідчить про наявність спірних правовідносин між заявником та боржником.

Таким чином, у порушення вимог п.5 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви не додано належних доказів, що підтверджують розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а надані заявником документи, не свідчать про безспірність його вимог, однак свідчать про те, що з даного приводу між сторонами виник спір, вирішення якого мало би місце у судовому порядку.

Згідно п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161 цього Кодексу.

Відповідно ч. 3 ст.165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Враховуючи наведене, у видачі судового наказу в частині вимог про зобов`язання сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку, слід відмовити.

Крім цього, суд роз`яснює, що відмова у видачі судового наказу з вище вказаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків або в спрощеному позовному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 163-166, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

постановив :

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині стягнення з Державного підприємства "Волиньвугілля" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя підпис А.В. Василюк