Рішення № 105361674, 21.07.2022, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/600/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 626215 від 18.05.2022 р., згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

В обгрунтування позову зазначає, що 18.05.2022 р. близько 22 год. 40 хв. вона їхала додому з м.Нетішин до м.Острог та керувала автомобілем «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_1 , та проїжджаючи блокпост, розташований у с.Вельбівно по вул.Залучанська Острозька ОТГ Рівненського району Рівненської області, була зупинена працівниками поліції та на вимогу останніх надала для перевірки документи, в тому числі посвідчення водія. Після перевірки документів їй повідомили, що строк дії її посвідчення водія закінчився, проти чого вона не заперечувала, водночас надала працівникам поліції пояснення, що з даного приводу вона зверталася у сервісний центр МВС у м.Рівне з метою замінити прострочене посвідчення водія та їй повідомили, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану Кабінет Міністрів України продовжив дію посвідчень водія, строк дії яких закінчився, строком на 1 рік з дня закінчення воєнного стану. Вказала, що строк дії її посвідчення водія закінчився 28.02.2022 року та після вказаного строку інші працівники поліції в неї неодноразово перевіряли його та будь-яких зауважень з даного приводу не висловлювали. Поліцейський, який її зупинив, до уваги її пояснень не взяв та виніс відносно нею постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №626215 від 18.05.2022 р.

Винесену поліцейським відносно неї постанову позивачка вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що вона адімінстративного правопорушення не вчиняла, а тому її безпідставно притягнули до адміністративної відповідальності. Вказує, що винесена відносно неї постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою, а при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У зв`язку з викладеним просить скасувати постановупро накладенняна неїадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАБ №626215від 18.05.2022р.та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Ухвалою Острозькогорайонного судуРівненської областівід 11липня 2022року відкритопровадження тапризначено справудо розглядуза правиламиспрощеного позовногопровадження безвиклику сторін,відповідачу встановленострок дляподання відзивуна позовнузаяву,задоволено клопотанняпозивачки тавитребувано докази.

Відповідач у визначений судом строк правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався та доказів, які б спростовували доводи позивачки суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи у суді були повідомлені належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається позивачка, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є правовим актом індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2022 р. поліцейським СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Хохлюк О.М. винесено відносно ОСОБА_1 постанову пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАБ№626215, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 18.05.2022 р. о 23 год. 10 хв. керувала автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с.Вельбівно по вул.Залучанська, не маючи права керувати таким транспортним засобом, а саме не отримавши посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила п.2.1 «а» ПДР України та ст.15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивачки, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з наступного.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001№ 1306 (надалі - ПДР України).

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодаства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальнісь згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно п.2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 29.02.2020 р. отримала посвідчення водія НОМЕР_2 , категорія В, з терміном дії по 28.02.2022 року, що підтверджується витягом з бази інформаційного порталу Національної поліції.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка отримала посвідчення водія, строк дії якого станом на 18.05.2022 року - дату винесення оскаржуваної постанови закінчився.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» № 184 від 03.03.2022 року встановлено, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно пункту4Розділу І Інструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною першою статті 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 та 2 розділу III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, частиною 2 статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 2 статті 126 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року провадження №К/9901/10493/18.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивачки згідно яких з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №184 від 03.03.2022 року особи, у яких закінчився строк дії посвідчення водія, допускаються до керування транспортними засобами у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Та згідно ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивачки складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та про наявність підстав для задоволення позову.

Згідност.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням відсутності належних та достатніх доказів вчинення правопорушення суд дійшов висновку про недоведеність вчинення позивачкою адміністративного правопорушення та відсутність підстав для застосування до неї адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд погоджується з доводами позивачки про те, що відповідачем належним чином не доведено правомірність винесеної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 626215 від 18.05.2022 р. підлягає скасуванню, а провадження у справізакриттю.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАСУкраїни судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Чинне законодавство передбачає ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення (Постанова Великої Палати Верховного Суду України у справі №543/775/17 від 18.04.2020 року).

Позивачем при зверненні до суду понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 496,20 грн.

Відповідно дост.139КАС Українита ЗаконуУкраїни «Просудовий збір»суд приходитьдо висновкупро наявністьфактичних таправових підставдля стягненняна користьпозивачки зарахунок бюджетнихасигнувань Головногоуправління Національноїполіції вРівненській області понесенихпозивачкою витратзі сплатисудового зборуу розмірі496,20грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (місцезнаходження юридичної особи: м.Рівне, вул.Хвильового, 2 Рівненської області, 35028, код ЄДРПОУ 40108761) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 626215 від 18 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області (місцезнаходження юридичної особи: м.Рівне, вул.Хвильового, 2 Рівненської області, 35028, код ЄДРПОУ 40108761) понесені нею судові витрати в розмірі 496,20 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.