Рішення № 105360175, 10.06.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/670/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до Черкаської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 03.02.1997 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 1993 р.н., уклали договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний вище договір купівлі-продажу зареєстровано Товарною біржею «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія) відповідно до Протоколу відкритих торгів №1 від 03.02.1997, реєстраційний номер №7-2 та на підставі ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» нотаріально не завірений.

Також, станом на 01.01.2013 право власності позивачки на вказане вище нерухоме майно було зареєстроване КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», що підтверджується довідкою від 04.01.2022 №27988.

Як зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадщина, що відкрилась після його смерті складається з квартири АДРЕСА_2 .

До того ж, у січні 2022 року вона, ОСОБА_1 , звернулась до Другої черкаської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На підставі її звернення була заведена спадкова справа № 498/2021.

12.01.2022 нотаріусом Другої черкаської державною нотаріальної контори ДемиденкоО.А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, - відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , що залишилися після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі того, що недотримано законодавчо встановлену форму вищевказаного договору, в зв`язку з чим неможливо видати свідоцтво про право на спадщину.

Зважаючи на те, що у позасудовому порядку вирішити питання щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна неможливо, оскільки спадкодавець помер, вона змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

У позовній заяві також зазначено, що відповідно до положень ст.1261 ЦК України вона (позивачка) є спадкоємцем першої черги по закону після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До того ж, враховуючи те, що Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 03.02.1997 був укладений до набрання чинності ЦК України від 01.01.2004, зареєстрований на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія), а також КП «ЧООБТІ», норми діючого на той час Закону України «Про товарну біржу» не вимагали його нотаріального засвідчення та іншої державної реєстрації ніж в КП «ЧООБТІ», тому набуття спадкодавцем права власності на вказану вище квартиру є правомірним.

Враховуючи викладені вище обставини, позивачка просить суд, - визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 17.03.2022 позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачами не подано відзив на позов.

01.06.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надавши письмову заяву від 01.06.2022 про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Також зазначила, що судові витрати вона залишає за собою.

У судове засідання представник відповідача Черкаської міської ради не з`явився. 04.05.2022 представник відповідача за довіреністю Кирман В. подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі. При вирішенні даного спору покладався на розсуду суду. Відзив на позов не подано.

Враховуючи думку позивачки та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , укладено шлюб, який зареєстрований 06.11.1970, про що видане відповідне свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові ОСОБА_5 , дружині ОСОБА_5 . До того ж, факт реєстрації шлюбу позивачки ОСОБА_4 з ОСОБА_2 підтверджується наявністю відповідної відмітки у її паспорті громадянина України (серія НОМЕР_2 ) на сторінці 10 у розділі «Сімейний стан».

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складено відповідний актовий запис №2257 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 02.07.2021.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 , що належала останньому на праві приватної власності на підставі договору купівлі продажу від 03.02.1997, який зареєстровано на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія) відповідно до Протоколу відкритих торгів №1 від 03.02.1997 та на підставі ст.15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягає нотаріальному засвідченню (реєстраційний номер 7-2).

Також, відповідно до довідки №27988 о від 04.01.2022, станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано у комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 (частка- 1).

Ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , становить 389200грн. 00коп., що встановлено висновком №45/22 від 25.01.2022 про ймовірну ринкову вартість умовного об`єкту нерухомості, виготовленого ПП«Ажіо».

Судом також встановлено, що 14.07.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Другої черкаської державної нотаріальної контори, в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, що залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заведена спадкова справа №498/2021.

Разом з тим, постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори ДемиденкоО.А. від 12.01.2022 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом), оскільки через недотримання законодавчо встановленої форми договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 - неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на зазначену вище квартиру.

До того ж, на виконання ухвали суду від 04.05.2022, судом отримано 27.05.2022 лист з додатком від Другої черкаської державної нотаріальної контори, датований 20.05.2022 №933/01-16, зі змісту якого вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулися: дружина померлого ОСОБА_1 , із заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка померлого ОСОБА_6 , із заявою про відмову від прийняття спадщини 27.07.2021. Свідоцтво про право на спадщину після померлого не видавалось.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов?язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які зазначені вище, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).

Як зазначено у ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбаченостаттею392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в результаті втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстраціяправа власностіта іншихречових прав,крім державноїреєстрації прававласності наоб`єкт незавершеногобудівництва,проводиться напідставі:свідоцтва проправо наспадщину,виданого нотаріусомабо консульськоюустановою України,чи йогодубліката,а такожсвідоцтва проправо власностіна часткуу спільномумайні подружжяу разісмерті одногоз подружжя,виданого нотаріусомабо консульськоюустановою України,чи йогодубліката (п.2,3ч.1ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивачки.

Крім того, п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392ЦК України, власник майна має право пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною другою статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Крім того, частиною першою ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз?яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За результатами розгляду справи, суд вважає, що позивачкою обрано вірний спосіб захисту, враховуючи норми ст. 5 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, оскільки іншим шляхом поновити своє порушене право та майновий інтерес, не є можливим. На думку суду, через відсутність у спадкоємиці ОСОБА_1 належного правовстановлюючого документу (нотаріально посвідченого, враховуючи положення ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР, у редакції, чинній на час укладення договору купівлі продажу від 03.02.1997, який зареєстровано на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія), на квартиру АДРЕСА_2 ), вона позбавлена можливості одержати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на вказану вище квартиру, яку вона має право успадкувати за законом, перешкоджає їй оформити спадкові права, внаслідок чого їй постановою від 12.01.2022 відмовлено державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину. Крім того, встановлено, що інші спадкоємці відсутні, а дочка померлого спадкодавця відмовилась від спадкування, про що подала відповідну заяву нотаріусу і вона останнім прийнята.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася позивачка, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, а саме слід визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_2 .

Вказане судове рішення, як на думку суду, не порушує права будь-яких осіб і є законним та справедливим. Судові витрати позивачка залишила за собою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на квартиру АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 20.06.2022.

Головуючий: С. М. Позарецька