Рішення № 105349311, 19.07.2022, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1839/22

Провадження № 2/946/2351/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив та яким просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та смерті дядька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» на території Комишівської сільської ради розміром 2,69 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (Сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» серії ОД № 0061993, виданий на підставі рішення Ізмаїльської районної державної адміністрації № 54-96 від 16.02.1996 року, виданого 10.09.1996 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1097).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що відсутній оригінал документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкову земельну частку (пай).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, уточнені позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» на території Комишівської сільської ради розміром 2,69 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (Сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» серії ОД № 0061993, виданий на підставі рішення Ізмаїльської районної державної адміністрації № 54-96 від 16.02.1996 року, виданого 10.09.1996 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1097).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07.11.2001 року Комишівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 20.11.2000 року, ОСОБА_3 заповів усе його майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, своїй доньці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно витягу з реєстру (заповіти/спадкові договори), заповіт ОСОБА_3 від 20.11.2000 року, зареєстрований за № 743 не змінювався та не скасовувався.

Згідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року), немає.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач та спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 у встановлений законом строк спадщину не прийняла та за однією адресою на час відкриття спадщини зі спадкодавцем не проживала, тобто вважається такою, яка спадщину не прийняла.

Таким чином, спадкування повинно здійснюватися за законом.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_4 , що підтверджено актовим записом про народження № 23 від 02.03.1962 року, складеного виконавчим комітетом Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Згідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Так, ОСОБА_4 вступив у володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_3 , що підтверджено довідкою № 1389, виданою 09.12.2021 року Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, що фактично прийняв спадщину після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно вимог п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 09.10.2012 року виконавчим комітетом Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина на спадкове майно, до якої входить право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» на території Комишівської сільської ради розміром 2,69 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» серії ОД № 0061993, яку ОСОБА_4 фактично прийняв у спадщину, але юридично не оформив.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 68867396 від 29.04.2022 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої та четвертої черги, які б прийняли спадщину немає.

Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Спадкоємцем за законом п`ятої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:

- племінник ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 02.01.1979 року Комишівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 , повторно виданим 05.03.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Позивач, ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується заявою від 05.04.2013 року (спадкова справа № 171/2013), тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_5 , орган, що видав № 5119 від 28.11.2018 року, РНОКПП - НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та смерті дядька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» на території Комишівської сільської ради розміром 2,69 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (Сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП «Перемога» серії ОД № 0061993, виданий на підставі рішення Ізмаїльської районної державної адміністрації № 54-96 від 16.02.1996 року, виданого 10.09.1996 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1097).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 липня 2022 року.

Суддя: О.О.Бурнусус