Вирок № 105349095, 21.07.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.07.2022

Справа № 334/1912/22

Провадження № 1-кп/334/505/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю.

за участю секретаря Младенова М.П.,

прокурора Гресь Я.Б.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка має середню освіту, офіційно не працюючої, заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

установив:

Обвинувачена ОСОБА_1 18 травня 2022 року, приблизно о 08 годині 15 хвилин, знаходячись в приміщенні торговельної зали магазину ТОВ «Траш», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 73, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяла з торгівельних полиць зазначеного магазину коньяк «Коблево Резерв» ординарний 3 зірки, об`ємом 0,5 л в кількості 6 штук, вартістю 143 грн. 20 коп. за одиницю без урахування ПДВ, а всього на загальну суму 859 грн. 20 коп. без урахування ПДВ.

Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поклала 3 пляшки коньяку до пакету та 3 пляшки до жіночої сумочки, які мала при собі та безперешкодно пройшла касову зону, не розрахувавшись за вказану продукцію, перехилившись через огорожу касової зони, взяла із візка свою жіночу сумку та пакет, в яких знаходився викрадений товар, та направилась до виходу із приміщення вищевказаного магазину, проте свій протиправний намір не довела до кінця з причин, які не залежали від її волі, так як була зупинена працівником служби охорони ТОВ «Траш» біля виходу з приміщення магазину.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 , після роз`яснення їй судом суті обвинувачення, свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надала суду показання, які є послідовними, і повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті, погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім її особистого допиту щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і нею не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують її особу, пояснивши, що її рішення є добровільним, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України їй зрозумілі. У вчиненому щиро кається, просить суд не застосовувати до неї сурову міру кримінального покарання.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 , повністю визнала свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1 .

Показання обвинуваченої ОСОБА_1 , надані нею під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, суд допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

Згідно із приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

ОСОБА_1 заміжня, має на утриманні малолітню доньку, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах, свою вину в вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, в скоєному щиросердно розкаялась, до цього до відповідальності не притягалась.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства і щодо неї є підстави для застосування ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо обвинувачений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- коньяк «Коблево Резерв» ординарний 3 зірки 0,5 л в кількості 6 штук, які належать потерпілій особі ТОВ «Траш» та передані їй на зберігання залишити за належністю;

- ДВД-диск із відеозаписами в кількості 5-ти штук з камер відеоспостереження ТОВ «Траш» за 18.05.2022 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін