Рішення № 105346788, 21.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2022Справа № 910/3680/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт кейтеринг"

про стягнення 21 309,83 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт кейтеринг" про стягнення 21 309,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором оренди приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 17.06.2022 направлено поштою (отримано судом 22.06.2022) відзив на позовну заяву, яким факт існування грошового зобов`язання перед позивачем не заперечувався. У відзиві відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимоги позивача.

Позивачем 21.06.2022 надано відповідь на відзив, якою заперечено можливість застосування до правовідносин позовної давності з огляду на введені у країні карантинні та обмежувальні протиепідемічні заходи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь» (орендар) 24.09.2015 укладено договір оренди №1181/ЕС-15 від 24.09.2015, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування майно, визначене у договорі, та своєчасно сплачувати орендодавцю встановлену цим договором орендну плату.

Згідно з пунктом 4.1 договору №1181/ЕС-15 від 24.09.2015 за користування майном орендар сплачує щомісячно 30 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 4.4. договору №1181/ЕС-15 від 24.09.2015 орендна плата перераховується у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця щомісяця, у термін до 20 числа місяця, в якому відбулося користування об`єктами оренди.

Згідно акту надання послуг оренди за квітень №56/20 від 30.04.2018 до Договору оренди №1181/ЕС-15 від 24.09.2015 у орендаря виникло зобов`язання сплатити орендодавцю 30 000,00 грн. За твердженням позовної заяви, відповідачем не сплачено вартість оренди у повному обсязі, несплаченими залишилися грошові кошти в розмірі 19 198,00 грн.

Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та позивачем 02.08.2021 укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким позивач отримав у власність (у тому числі) право вимоги до відповідача за актом №56/20 від 30.04.2018 до Договору оренди №1181/ЕС-15 від 24.09.2015 в розмірі 19 198,00 грн.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув право вимагати виконання простроченого відповідачем грошового зобов`язання у розмірі 19 198,00 грн. на свою користь.

Крім стягнення суми простроченого боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 339,12 грн. трьох процентів річних та 1 772,71 грн. інфляційних втрат.

Не заперечуючи факт існування простроченого грошового зобов`язання у заявленому позивачем розмірі, відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вимог позивача про стягнення боргу за послуги оренди в квітні 2018 року та додаткових нарахувань.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк позовної давності становить три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язують його початок.

Таким чином, перебіг позовної давності в даному випадку розпочався з 21.04.2018 та закінчився 21.04.2021 року. Позивач звернувся до суду 13.05.2022, тобто з пропуском встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.

У той же час, пунктом 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно, загальний строк позовної давності у три роки в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала як на момент звернення до суду з даним позовом так і на момент ухвалення рішення у даній справі.

Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача та застосування судом правових наслідків спливу строку позовної давності за вимогами позивача.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

За приписом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд задовольняє заявлений позов повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Кейтеринг» (04060, місто Київ, вул.Ольжича 27/22, ідентифікаційний код 19130350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Ніко-Тайс» (03187, місто Київ, пр-т Академіка Глушкова 40, оф.315, ідентифікаційний код 38039872) 19 198,00 (дев`ятнадцять тисяч сто дев`яносто вісім грн. 00 коп.) гривень основного боргу; 339,12 (триста тридцять дев`ять грн. 12 коп.) гривень трьох процентів річних; 1 772,71 (одна тисяча сімсот сімдесят дві грн. 71 коп.) інфляційних втрат та 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) гривень витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк