Ухвала суду № 105346661, 19.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

19.07.2022Справа № 910/16140/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судових засідань Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до Державної іпотечної установи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо»

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Груп», Комунальне підприємство «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», державний реєстратор Прошкін Олександр Васильович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання незаконним набуття права власності та витребування майна

представники сторін:

від позивача - Голубок А.В. (уповноважений представник);

від відповідача 1 - Подольський А.Ю. (уповноважений представник);

від відповідача 2 - не з`явився;

від третьої особи 1 - не з`явився;

від третьої особи 2 - не з`явився;

від третьої особи 3 - не з`явився;

від третьої особи 4 - не з`явився;

від третьої особи 5 - Мельничук І.В. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної іпотечної установи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Груп», Комунальне підприємство «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу», державний реєстратор Прошкін Олександр Васильович, ОСОБА_4 про визнання зобов`язання припиненим та витребування майна.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 22.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

11.05.2022 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Таким чином, фізична особа (без статусу фізичної особи-підприємця) може звернутися з позовом до господарського суду лише у разі, якщо розгляд такого спору у господарському суді прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України та відповідним законом.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначив, що 01.12.2015 між ПАТ «Банк народний капітал» та ТОВ «Ю.С.А» (після зміни найменування - ТОВ «Гарант Ойл Групп»), як позичальником було укладено Кредитний договір №53/15-к. В забезпечення виконання вказаного кредитного договору було укладено Договір іпотеки №53/15-І.1 від 01.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 з реєстраційним номером: 144302180000 вартістю 1598000 грн та Договір іпотеки №53/15-І.2 від 01.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_5 передано в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_2 з реєстраційним номером: 331359280000 вартістю 2152000 грн. Так, ТОВ «Гарант Ойл Групп» було надано кредит у загальному розмірі 2500000 грн. Відповідно до повідомлення-вимоги від 28.08.2018 заборгованість за вказаним кредитним договором визначена ТОВ «ФК «Ліберо» у розмірі 1862402,49 грн. Як зазначає позивач, 07.11.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Ліберо» як новий кредитор за Кредитним договором №53/15-к та іпотекодержатель за договорами іпотеки набуло право власності на квартиру АДРЕСА_2 , а тому іпотека квартири АДРЕСА_1 підлягала припиненню у строк до 21.11.2018, проте ТОВ «ФК «Ліберо» в порушення вимог законодавства набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного позивач просив суд визнати припиненими з 07.11.2018 всі зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ліберо», які виникли з Договору іпотеки №53/15-І.1 від 01.15.2015, укладеному в забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору №53/15-І.1 від 01.15.2015, а іпотеку такою що припинена 07.11.2018 та витребувати з незаконного володіння Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 Квартиру АДРЕСА_3 з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 144302180000.

В подальшому позивач своєю заявою про зміну предмету позову від 04.05.2022 відмовився від вимоги про визнання припиненими з 07.11.2018 всіх зобов`язань ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ліберо», які виники з Договору іпотеки №53/15-І.1 від 01.15.2015, укладеному в забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору №53/15-І.1 від 01.15.2015, а іпотеку такою що припинена 07.11.2018 та виклав позовні вимоги в новій редакції, в якій просить суд визнати незаконним набуття 20.03.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Ліберо» права власності на Квартиру АДРЕСА_4 , з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 144302180000 та витребувати з незаконного володіння Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 Квартиру АДРЕСА_4 з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 144302180000.

Так, суд зазначає, що Цивільний процесуальний кодекс України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Тобто, за певних умов обидві сторони у цивільному процесі можуть і не бути фізичними особами, якщо тільки такий спір не належить до юрисдикції іншого суду, зокрема господарського.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на вказаний припис учасниками господарського процесу можуть бути не лише юридичні особи та держава, але й фізичні особи у спорах, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, а також в інших спорах, вирішення яких прямо віднесене до юрисдикції господарського суду.

Натомість, за правилами цивільного судочинства повинні розглядатися спори стосовно правочинів, укладених хоча би однією стороною цього основного зобов`язання є фізична особа, яка, вступаючи у це зобов`язання, не діяла як фізична особа-підприємець. Тому для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, значення не має. Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб`єктний склад сторін основного зобов`язання.

З огляду на вказане до юрисдикції господарського суду не належить спір, якщо хоча би однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем.

Тобто, якщо хоча би однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи - сторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання, зокрема незалежно від того, чи об`єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов`язання.

Оскільки предметом спору у цій справі є визнання незаконним набуття ТОВ «Фінансова компанія «Ліберо» права власності на Квартиру АДРЕСА_1 та витребування з незаконного володіння Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 Квартиру №16, а позивачем у цій справі є фізична особа - іпотекодавець за Договором іпотеки №53/15-І.1 від 01.12.2015, такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, незважаючи на те, що відповідачами спору є юридичні особи. Після зміни позовних вимог позивачем у суду відсутні підстави вважати, що вказаний спір пов`язаний з правочином, укладеним на забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Дослідивши викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що у спір даній справі підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 177, п.2 ч.2 ст.185, 231, ч.2 ст.232, 233, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №910/16140/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.

Дата підписання: 20.07.2021

Суддя Я.В. Маринченко