Рішення № 105333746, 20.07.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/927/22

2/465/2441/22

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

19-20.07.2022 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

за участю секретаря судового засідання Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Сергія Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача за участі третіх осіб про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований з реєстрі за № 180168, яким запропоновано звернути стягнення на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості, що виникла за кредитним договором = 324/7537ВСL1С від 24.01.2013 р., боржником за яким є Позивач. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28.04.2014 року по 17.05.2021 року включно. Загальна сума заборгованості становить 21 681,49 грн. та складається з: 10 815,67 (десять тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 67 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1869,46 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 46 копійок - заборгованість за відсотками; 6116,59 (шість тисяч сто шістнадцять) гривень 59 копійок - заборгованість за пенею штрафами; 1680,00 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за комісією.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є Позивач на користь ТЗОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" складає 21 681,49 грн (Двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 49 копійок).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича відкрито виконавче провадження ВП N° 68473794 від 33.02.2022 року з примусового виконання виконавчого напису № 180168, вчиненого 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенка Сергієм Михайловичем. Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що оспорюваний виконавчий напис N° 180168, вчиненого 16 червня 2021 року порушує її права, оскільки був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.02.2022 відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

За результатами проведення підготовчого судового провадження 28.04.2022 року справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово, належним чином повідомлявся про час та місце такого, відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не направляв.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач в поданій заяві про розгляд справи без його участі не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до положень ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований з реєстрі за № 180168, про звернення стягнення на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості, що виникла за кредитним договором = 324/7537ВСL1С від 24.01.2013 р., боржником за яким є ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 28.04.2014 року по 17.05.2021 року включно. Загальна сума заборгованості становить 21 681,49 грн. та складається з: 10 815,67 гривень 67 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1869,46 гривень 46 копійок - заборгованість за відсотками; 6116,59 гривень 59 копійок - заборгованість за пенею штрафами; 1680,00 гривень 00 копійок - заборгованість за комісією. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є Позивач на користь ТЗОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" складає 21 681,49 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича відкрито виконавче провадження ВП N° 68473794 від 33.02.2022 року з примусового виконання виконавчого напису № 180168, вчиненого 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенка Сергієм Михайловичем.

Статтями 15, 16ЦивільногокодексуУкраїни встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст.87Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 16.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яку було відповідно до ухвали Вищого адміністративно суду України залишено без змін.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати беззаперечна заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й встановити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Зважаючи на те, що укладений 24.01.2013 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №324/7537ВСL1C від 24.01.2013 року, який було відступлено ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за договором факторингу №20140428-Г від 28.04.2014 року. Загальний розмір зобов`язання становить 21681, 49 грн. та позивачемкредитний договір,який наданийнотаріусу длявчинення виконавчогонапису,всупереч вищезазначенимнормам небув посвідченийнотаріально,а такожберучи доуваги наявнийспір щодовказаної заборгованості,суд вважає,що наявнівсі підставидля визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконаннюу зв`язкуз недотриманнямумов вчиненнявиконавчого написущодо поданнястягувачем документівна підтвердженнябезспірної заборгованостіборжника. Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.

Відповідно до положень ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 992, 40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 07.02.2022 року укладено договір про надання правової допомоги №07/02 з адвокатським бюро «Богданов та партнери».

Відповідно до Додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 07.02.2022 року до вартість наданих послуг (розмір гонорару) за даним договором становить 3500,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 07.02.2022 року за договором про надання правової допомоги від 07.02.2022 року керуючим АБ «Богданов і Партнери» надано ОСОБА_1 адвокатські послуги, а саме:

письмова юридична консультація. Вивчення питання, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на законодавство 2 год. вартістю 1000 грн.;

підготовка та складання позовної заяви 3 год. вартістю 1500 грн.;

забезпечення ведення справи, подача до суду, відслідковування позовної заяви та провадження на всіх етапах розгляду на суму 1000 грн.

Загальна вартістю наданих послуг складає 3500,00 грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Щодо зазначення позивачем суми стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, суд враховує, зокрема складність справи та час, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих послуг.

Суд вважає, що підлягають до стягнення витрати позивача на правову допомогу в частині складення та подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання та заяви про забезпечення позову, однак, зважаючи на те, що справа є не складною, типовою, з врахуванням часу, необхідного на фактичне складання позовної заяви в такій категорії справ, обсягу наданих послуг, суд вважає, що сума на відшкодування витрат на правову допомогу за складання позовної заяви в розмірі 2000,00 грн. є розумною та не завищеною.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позов ОСОБА_1 задоволено, позивач поніс судові витрати на правову допомогу, що підтверджено належними засобами доказування, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, що становить суму в розмірі 2000,00 гривень, що відповідає принципу розумності та реальності розміру витрат на правову допомогу.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,141,258,259,263-265,280-282, 284, 352,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Кредит-Капітал»за участітретіх осіб:приватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуОстапенка СергіяМихайловича,приватного виконавцявиконавчого округуДніпропетровської областіЛисенка ЮріяОлександровича провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис,який вчинено16червня 2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвгеном Михайловичем,про стягненняз ОСОБА_1 на користь ТЗОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" складає 21 681,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_1 992(дев`ятсотдев`яносто двігривні)грн..40коп. сплаченого судового збору.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236;

Треті особи без самостійних вимог:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенка Сергій Михайлович, адреса:01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5;

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, приміщення 58, кімната 414, приміщення 69, кімната 406.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом поданя апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Мартьянова С.М.