Ухвала суду № 105330980, 20.05.2022, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/591/22

Номер провадження 1-кп/298/117/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2022 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Келешовчак І.І., прокурора Дочинець В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Петюшка Р.В. розглянув в смт.Великий Березний в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071070000035 від 24 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.УжокВеликоберезнянського районуЗакарпатської області,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,з середньоюспеціальною освітою,непрацюючого,неодруженого,раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2022 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071070000035 від 24 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, з доданими до нього матеріалами.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16 травня 2022 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор Дочинець В.І. у підготовчому судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження, не вбачав необхідності у складанні досудової доповіді щодо обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого-адвокат Петюшка Р.В. просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначивши, що потреби у складанні досудової доповіді нема.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст.32 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Великоберезнянському районному суду Закарпатської області.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК Українидо суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається.

Враховуючи те, що підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, суд вважає за необхідне призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з участю сторін кримінального провадження.

У даному кримінальному провадженні суд не вбачає необхідності в складанні досудової доповіді.

20 травня 2022 року через канцелярію суду прокурор Дочинець В.І. подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071070000035, в якому порушує питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави в сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду від 25 березня 2022 року у справі №298/334/22 застосовано щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначено заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 грн., термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 17 год. 15 хв. 21 травня 2022 року.

Зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 23 березня 2022 року близько 14 години 50 хвилин, перебуваючи в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розміщений за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з прилавку вказаного магазину опечатану пластмасову скриньку благодійного фонду « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , в якій знаходилися грошові кошти в сумі 389 гривень 60 копійок, чим спричинив благодійному фонду «Добра бджілка» матеріальну шкоду на суму 389 гривень 60 копійок.

Вказується, що на даний час є необхідність в обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді восьми років позбавлення волі, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винним. Ризик незаконного впливу на потерпілого підтверджується тим, що потерпілий в судовому засіданні не допитаний, а обвинувачений ОСОБА_1 може здійснити вплив на останнього щодо зміни показів або відмови від дачі показів. Ризик переховування від суду підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 , в останнього відсутні соціальні зв`язки, він неодружений, ніде не працює, утриманців немає. Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше судимий - вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років та 1 місяця позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, та вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2020 року за ч.1 ст.185 КК України до одного року обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На думку прокурора, більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ст. 177-КК України.

У судовому засіданні прокурор Дочинець В.І. підтримав клопотання з підстав, наведених в ньому, просив таке задовольнити, наголосивши на наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України.

У судовому засіданні захисник Петюшка Р.В. заперечив проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважав за можливе застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що, на думку захисника, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 . Зазначив про відсутність ризиків в даному кримінальному провадженні з огляду на те, що досудове слідство в ньому завершено, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 не є достатньою обставиною для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, а також додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання, середню спеціальну освіту, непрацюючий, неодружений, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2022 року стосовно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 99240 гривень. Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою визначено до 17 години 15 хвилин 21 травня 2022 року.

Відповідно до ч.3ст.315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбаченихрозділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст.131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до положеньст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч. 2ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПК).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Щодо обґрунтованості підозри, то суд констатує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, і діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за вказаною частиною зазначеної статті КК України.

Суд звертає увагу, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 надійшов до суду та вирішується питання про запобіжний захід на етапі підготовчого судового засідання, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, при цьому докази зібрані на стадії досудового розслідування ще не досліджувалися.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Судом встановлено, що 23 березня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071070000035 були внесені відомості про те, що 23 березня 2022 року в чергову частину ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що за адресою смт.Великий Березний по вул.Вакарова затримали особу чоловічої статі, яка з магазину "Гастроном" по вулиці Загородній в смт.В.Березний викрала скриньку з грошима для благодійних внесків.

13 травня 2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 185 КК України.

Суд зазначає, що наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також наданий до суду обвинувальний акт від 13 травня 2022 року у кримінальному провадженні №12022071070000035, внесеному до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, а дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії підготовчого судового засідання.

Суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на стадії досудового розслідування в даному кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2022 року надавалась оцінка обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Що стосується заявлених прокурором у клопотанні ризиків переховування ОСОБА_1 від суду, вчинення ним нових злочинів, а також незаконного впливу на потерпілого, то такі заслуговують на увагу з огляду на нижченаведене.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.185 КК України. Санкція відповідної частини вказаної статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Отже, очікування можливого вироку із призначеною реальною мірою покарання може мати значення. При чому, ризик переховування та втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є дані щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а також особисту поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Оцінюючи ризик переховування, суд також враховує відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, з огляду на те, що він неодружений, ніде не працює, утриманців не має.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від правосуддя, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Ці обставини є передумовами та можливістю для його втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду, а тому наявними обґрунтовані сумніви щодо належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим, суд доходить висновку, що зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою унеможливлення переховування останнього, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.

Також суд враховує відомості, що ОСОБА_1 вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2020 року засуджений за ч.1 ст.185 КК України до одного року обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2021 року засуджений за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.71 КК України до чотирьох років та 1 місяця позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Ці обставини можуть свідчити про непоодинокі випадки ймовірної протиправної поведінки ОСОБА_3 . Вказане може характеризувати особу ОСОБА_1 , як таку, що схильна до дій, що суперечать закону.

Таким чином, суд погоджується також з доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення ОСОБА_1 нового злочину.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, суд дійшов висновку про існування на час розгляду даного клопотання ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_1 на потерпілого у кримінальному провадженні. При цьому, суд враховує встановленуКПКУкраїни процедуру отримання показань, з огляду на те, що відповідно до ч. 4ст. 95 КПК Українисуд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 цього Кодексу, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - потерпілий допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК).

За таких обставин, зважаючи, що на час розгляду клопотання прокурора потерпілий судом не допитувався, суд вважає, що прокурором переконливо доведено, що ризик впливу на потерпілого продовжує існувати і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.

Враховуючи наведене, на думку суду, на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам. Жодних обставин, які б свідчили про можливість застосувати щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

Зазначені стороною захисту аргументи про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які б підтверджували заявлені прокурором у клопотанні ризики, є безпідставними. Твердження захисника про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не можуть бути прийняті судом, виходячи з обставин даного кримінального провадження і даних про особу обвинуваченого.

На переконання суду, обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Суд вважає, що обрання такого запобіжного заходу не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченимст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За змістом ч. 3ст. 183КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України.

Відповідно до вимог ч.5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5ст.194 КПК України.

При цьому, суд враховує положення ч. 4ст. 182 КПК України, відповідно до яких, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбаченихст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суддя наряду з положеннями ст.ст.182, 183 КПК Українивраховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому щодо ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням на обвинуваченого обов`язків.

З урахуванням зазначеного, клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 314 - 316, 334, 372, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071070000035 від 24 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4ст.185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області на 14-у годину 00 хвилин 30 травня 2022 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово. У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури Дочинець В.І. про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Одночасно длязабезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків,визначенихКПК України,визначити заставу врозмірі двадцятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить49620(сорокдев"ятьтисяч шістсотдвадцять)гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501; призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у справі №298/591/22; провадження №1-кп/298/117/22 згідно ухвали Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20 травня 2022 року.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку їх наявності.

Термін дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 18 липня 2022 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу в частині застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, обвинуваченим втой жестрок,але змоменту врученняйому копіїухвали суду.Віншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду у частині застосування запобіжного заходу не зупиняє її виконання.

Суддя Зизич В.В.