Постанова № 1053282, 09.10.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.10.07 Справа № 9/508ад.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної інспекції з контролю за цінами Луганської області

до Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 12852 грн. 12 коп.

в присутності представників:

від позивача –Новосьолова О.С. - зав. юр. сект., дов. № 34-03/2059 від № 01.08.07,

від відповідача –Чевичалов М.Ю., дов. № 530 від 07.05.07.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача, КТП «Алчевськтеплокомуненерго», економічних санкцій у розмірі 12852,12 грн. на користь бюджету відповідно до рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 25.05.07р. № 91.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 05.09.07р. за № 958 вважає позов необґрунтованим, посилаючись на наступне.

Положення п. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»регламентує взаємовідносини між виконавцем та споживачем, а згідно з договором між підприємством теплових мереж та житлово-експлуатаційною організацією про забезпечення населення тепловою енергією № 59 від 06.04.06р. виконавцем є КП «Алчевське житлово-експлуатаційне об’єднання».

Відповідач є виробником теплової енергії, тому до нього не можуть застосовуватися норми ст.ст. 18, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 2 ст. 22 зазначеного Закону відповідач (виробник) зобов’язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх надання не в повному обсязі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні судом встановлено наступне.

Позивач здійснив перевірку відповідача з питання додержання порядку формування і застосування тарифів на послуги з теплопостачання, за результатами якої складено акт від 16.05.06р. № 03249.

В ході перевірки встановлено завищення вартості послуг з 01.11.06р. по 31.03.07р., що є порушенням частин 1-ї, 3-ї та 4-ї ст. 16, п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 29 постанови КМУ від 21.07.05р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Сума необґрунтовано одержаної виручки склала 4284,04 грн.

Рішенням позивача від 25.05.07р. № 91 за вказане порушення до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 12852,12 грн., у т.ч. штраф –8568,08 грн.

Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Актом перевірки позивача від 16.05.06р. було встановлено завищення вартості послуг з 01.11.06р. по 31.03.07р.

Загальна сума додаткової виручки, отриманої відповідачем за цей період складає 4284,04 грн.

Рішенням позивача від 25.05.07р. № 91 за вказане порушення до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 12852,12 грн., у т.ч. штраф –8568,08 грн.

Вказане рішення позивача не оскаржене та не скасовано, тому є чинним, однак не виконане відповідачем.

Відповідно до п. 3 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Згідно п.4 даного Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів).

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.01 N 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

За таких підстав позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, КТП «Алчевськтеплокомуненерго», іден.код 02132266, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Леніна, б. 126, суму економічних санкцій відповідно до рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 25.05.07р. № 91 у розмірі 12852,12 грн., у т.ч. штраф –8568,08 грн. до Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 15.10.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Г. Ворожцов