Постанова № 1053267, 25.09.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.09.07 Справа № 9/509ад.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної інспекції з контролю за цінами Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 11467 грн. 68 коп.

в присутності представників:

від позивача –Новосьолова О.С. - зав. юр. сект., дов. № 34-03/2059 від № 01.08.07,

від відповідача –Луцюк Ю.В., дов. №2 від 17.04.07

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача, ТОВ «Сапфір», економічних санкцій у розмірі 11467,68 грн. на користь бюджету відповідно до рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 18.06.07р. № 100.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду завірену копію платіжного доручення № 291 від 04.07.07р. на суму 3822,56 грн., що підтверджує часткове погашення економічних санкцій до подачі позову до суду.

Представник позивача не заперечує проти часткової сплати суми, заявленої до стягнення.

У судовому засіданні судом встановлено наступне.

Позивач здійснив перевірку відповідача з питання додержання порядку формування і застосування розмірів плати за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, за результатами якої складено акт від 12.06.07р. № 04297.

В ході перевірки встановлено, що у період з 01.10.06р. по 30.04.07р. при стягненні плати з населення підприємством завищено розмір тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на 0,0386 грн. за 1 кв. м. загальної площі (застосовано тариф у розмірі 0,6192 грн./кв. м. замість обґрунтованого –0,5806 грн./кв. м.) за рахунок необґрунтованого нарахування та стягнення плати за послугу «підготовка житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період»та «дератизація»при фактичному їх ненаданні.

Зазначені факти є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 2 постанови КМУ від 12.07.05р. № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Сума необґрунтовано одержаної виручки склала 3822,56 грн.

Рішенням позивача від 18.06.07р. № 100 за вказане порушення до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 11467,68 грн., у т.ч. вилучено у дохід державного бюджету –3822,56 грн., застосовано штраф –7645,12 грн.

Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Актом перевірки позивача від 12.06.07р. № 04297 було встановлено, що у період з 01.10.06р. по 30.04.07р. при нарахуванні мешканцям житлового фонду ТОВ «Сапфір»плата за користування житлом та за утримання житла та прибудинкових територій в результаті завищення нарахувань зайво нараховано 5049,62 грн.

Загальна сума додаткової виручки, отриманої відповідачем за цей період складає 3822,56 грн.

Рішенням позивача від 18.06.07р. № 100 за вказане порушення до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 11467,68 грн., у т.ч. вилучено у дохід державного бюджету –3822,56 грн., застосовано штраф –7645,12 грн.

Вказане рішення позивача не оскаржене та не скасовано, тому є чинним, однак не виконане відповідачем.

Відповідно до п. 3 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Згідно п.4 даного Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів).

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.01 N 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

За таких підстав позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням часткової сплати відповідачем економічних санкцій у розмірі 3822,56 грн.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ «Сапфір», іден.код 30926710, 94000, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Фестивальна, б. 59, суму економічних санкцій відповідно до рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 18.06.07р. № 100 у розмірі 7645,12 грн. до Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28.09.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Г. Ворожцов