Рішення № 105324414, 13.07.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2957/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ»

до Фізичної особи-підприємця Говорун Людмили Анатоліївни

про стягнення 22 406,15 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: Мордатенко К.Л.;

від відповідача: Поліщук С.М.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Говорун Людмили Анатоліївни про стягнення 22 406,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм кодексу ГРС та умов Типового договору, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом підписання Заяви-приєднання № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), а саме: перевищення діапазону обчислення вузла обліку та виявлення замість лічильника G-4 лічильника G-2,5, про що було складено Акт про порушення № 981 від 15.03.2018 р. та донараховано відповідачу суму збитків на необлікований об`єм природного газу 1 541,20 куб. м. за період з 07:00 год. 01.03.2018 по 12:00 год. 15.03.2018 р. на суму 22 406,15 грн. У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 22 406,15 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2019 відкрито провадження по справі № 911/2957/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

11.12.2019 та 03.01.2020 від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що Говорун Людмила Анатоліївна не підписувала документи, на підставі яких позивачем подану зазначену позовну заяву, а саме: Акт про усунення порушення від 15.03.2018, Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 15.03.2018, Акт про порушення від 15.03.2018 та Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову чи експертну повірку.

09.01.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло повідомлення для суду про ненадходження відзиву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2020 розгляд справи № 911/2957/19 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі № 911/2957/19 на 04.03.2020.

04.03.2020 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 04.03.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 25.03.2020.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 та від 25.03.2020, якою встановлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), перевезення пасажирів метрополітенами м. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.

З наведених обставин, судове засідання, призначене на 25.03.2020 не відбулось, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 20.03.2020

Згідно з рекомендаціями Ради суддів України, затвердженими рішенням від 17.03.2020 № 19, громадянам та сторонам, які є учасниками судових процесів рекомендовано утриматися від участі в судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової їх присутності.

З матеріалів справи слідує, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а тому суд вбачав за можливе подальший розгляд справи здійснювати за відсутності представників учасників справи, у разі наявності відповідного клопотання. Необхідні матеріали, заяви по суті справи та з процесуальних питань можуть надаватися із використанням підсистеми «Електронний суд».

Щодо наявності технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, запровадженої Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 № 540-IX яким доповнено ст. 197 Господарського процесуального кодексу України частиною 3-1, учасники справи будуть повідомлені додатково.

Враховуючи вищенаведене, ухвалою суду від 14.05.2020 судом було призначено підготовче судове засідання у справі на 10.06.2020.

05.06.2020 та 09.06.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про порушення ГПК України відповідачем при поданні відзиву та пояснення щодо питань, які виникли у підготовчому засіданні.

10.06.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про слухання справи в підготовчому засіданні без учасників сторін.

10.06.2020 у судове засідання учасники судового процесу не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 10.06.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено відкласти підготовче судове засідання на 02.07.2020.

З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, судом 11.06.2020 складено ухвалу-повідомлення та направлено на адреси-місцезнаходження сторін.

02.07.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

02.07.2020 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; у судовому засіданні представником відповідача підтримано подане раніше клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи; суд повідомив сторін, що клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи буде розглянуто в наступному судовому засіданні. Ухвалою суду від 02.07.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, судом вирішено відкласти підготовче судове засідання на 09.07.2020.

09.07.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.07.2020 у судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 09.07.2020, яка занесена до протоколу судового засідання відкладено підготовче судове засідання на 26.08.2020.

З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, судом складено та направлено на адресу останнього ухвалу-повідомлення від 13.07.2020.

26.08.2020 у судове засідання прибули представники сторін та відповідач; надали усні пояснення по справі; представник відповідача та відповідач підтримали раніше подане клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи; представник позивача проти проведення судово-почеркознавчої експертизи не заперечував, однак заперечував проти експертної установи, яка буде проводити судово-почеркознавчу експертизу; суд запропонував представнику позивача викласти заперечення щодо експертної установи, яка буде проводити експертизу у письмовому вигляді. Ухвалою суду від 26.08.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 10.09.2020.

07.09.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло пояснення щодо клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи, заява № 1 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів у зв`язку із клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи та заява № 2 про надання суду оригіналів документів у зв`язку із клопотанням відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

10.09.2020 у судове засідання прибули представники сторін та відповідач; надали усні пояснення по справі; представник позивача підтримав раніше подані заяву № 1 та № 2 та просив суд долучити їх до матеріалів справи; представник відповідача не заперечував щодо долучення до матеріалів справи заяв позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2020 судом задоволено клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі № 911/2957/19; було призначено судову почеркознавчу експертизу по справі № 911/2957/19, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Супровідним листом матеріали справи було направлено на адресу експертної установи.

07.10.2020 на адресу господарського суду надійшов рахунок від 02.10.2020 № 2328 за проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2020 у справі № 911/2957/19 зобов`язано фізичну особу-підприємця Говорун Людмилу Анатоліївну сплатити вартість проведення судової почеркознавчої експертизи.

19.10.2020 на адресу господарського суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових документів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі № 911/2957/19 поновлено провадження у справі № 911/2957/19; задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи; призначено судове засідання у справі № 911/2957/19 на 11.11.2020; зобов`язано відповідача надати до суду наступні документи: - оригінали документів, які містять умовно-вільні зразки підпису та почерку Говорун Л.В., які можуть міститися у заявах, клопотаннях, матеріалах справи тощо, а також перелік всіх документів в оригіналі, в яких містяться достовірні зразки почерку та підпису Говорун Л.В., які можна використовувати експертам при проведенні експертизи; - вільні зразки підпису Говорун Л.М. за останні 7-10 років, які містяться в офіційних документах (заяві про отримання паспорта, паспорт, різного роду посвідчення тощо).

11.11.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про вилучення з матеріалів справи документів та повернення їх позивачу.

11.11.2020 в судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у той час, як про дату та час розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 05.11.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 26.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2020 відповідача повідомлено про дату та час наступного судового засідання у справі.

26.11.2020 на електронну адресу суду від відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання та проведення в подальшому судові засідання дистанційно в режимі відеоконференції в порядку передбаченому ст. 197 ГПК України.

26.11.2020 у судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення; представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд повідомив поданим раніше клопотанням; у судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача від 26.11.2020 про відкладення розгляду справи та просить відмовити в повному обсязі; представник позивача надав усні пояснення щодо заяви про вилучення з матеріалів справи документів та повернення їх позивачу; суд залишив без задоволення дану заяву позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2020 у справі № 911/2957/19 клопотання відповідача в частині відкладення судового засідання задоволено; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення в подальшому судових засідань дистанційно в режимі відеоконференцій в порядку передбаченому ст. 197 ГПК України; визнано явку відповідача обов`язковою; повторно зобов`язано відповідача надати до суду документи, витребувані ухвалою суду від 23.10.2020.

16.12.2020 на адресу господарського суду надійшло клопотання судового експерта про залишення ухвали без виконання.

16.12.2020 у судове засідання прибули представники сторін та відповідач та надали усні пояснення по справі; у судовому засіданні відповідач надав усні пояснення щодо надання доказів для проведення почеркознавчої експертизи; представник позивача усно клопотав про залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 16.12.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 14.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2020 у справі № 911/2957/19 вирішено виправити описки, допущені в ухвалі від 26.11.2020 та вважати вірним по тексту ухвали ім`я відповідача Говорун Л.А..

14.01.2021 у судове засідання прибули представник сторін та відповідач та надали усні пояснення по справі; у судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про долучення оригіналів документів на виконання вимог ухвали суду та просив долучити їх для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2021 у справі № 911/2957/19 зупинено провадження у справі № 911/2957/19 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.09.2020 та направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вільні, умовно вільні, експериментальні зразки підпису Говорун Людмили Анатоліївни, а також оригінали документів, на яких містяться оригінали підпису Говорун Л.А..

25.03.2021 на адресу господарського суду надійшло клопотання судового експерта про уточнення поставлених перед експертами питань та надання додаткових пояснень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2021 у справі № 911/2957/19 поновлено правдження по справі № 911/2957/19; призначено підготовче судове засідання у справі на 21.04.2021; викликано у судове засідання судового експерта КНДІСЕ Ярославу Полтавську для надання пояснень стосовно обставин, викладених у клопотанні експерта, якому доручено виконання судової почеркознавчої експертизи № 3454-3456/21-32 від 15.03.2021; визнано явку учасників справи та експерта обов`язковою.

09.04.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява із доказами сплати вартості проведення судової почеркознавчої експертизи у справі № 911/2957/19 згідно з рахунком № 2328 від 02.10.2020 у розмірі 10 075,20 грн.

21.04.2021 у судове засідання прибули представники сторін та експерт та надали усні пояснення по справі; експерт надав пояснення стосовно обставин, викладених у клопотанні експерта, якому доручено виконання судової почеркознавчої експертизи № 3454-3456/21-32 від 15.03.2021; представник позивача заперечував щодо клопотання експерта про уточнення питань, поставлених перед експертами; представник відповідача проти клопотання позивача не заперечував.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2021 у справі № 911/2957/19 клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задоволено; зупинено провадження у справі № 911/2957/19 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.09.2020; матеріали справи надіслані до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

24.06.2021 до Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання № 3454-3456/21-32 від 03.06.2021 про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2021 по справі № 911/2957/19 було поновлено провадження у справі № 911/2957/19; підготовче засідання у справі призначено на 18.08.2021 о 16:20; викликано у судове засідання судового експерта КНДІСЕ Ярославу Полтавську для надання пояснень стосовно обставин, викладених у клопотанні експерта, якому доручено виконання судової почеркознавчої експертизи № 3454-3456/21-32 від 03.06.2021.

18.08.2021 у судове засідання прибули представники сторін, експерт та надали усні пояснення по справі; у судовому засіданні експерт КНДІСЕ надав усні пояснення щодо клопотання про надання додаткових матеріалів; представники сторін надали усні пояснення щодо клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2021 клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задоволено; зупинено провадження у справі № 911/2957/19 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2020; матеріали справи № 911/2957/19 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

02.12.2021 до Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 23.11.2021 № 3454-3456/21-32/32772-32781/21-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по справі № 911/2957/19.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2021 по справі № 911/2957/19 поновлено провадження у справі № 911/2957/19 та призначено підготовче судове засідання на 20.01.2022.

19.01.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

20.01.2022 у судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 20.01.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання у справі на 03.02.2022.

З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, судом складено та направлено на адресу-місцезнаходження останнього ухвалу-повідомлення від 25.01.2022.

03.02.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; у судовому засіданні представник позивача усно клопотав про відкладення підготовчого судового засідання для ознайомлення з висновком експерта. Ухвалою суду від 03.02.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 24.02.2022.

24.02.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом голови Господарського суду Київської області № 3 від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану», зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 03.03.2022 по 15.04.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.04.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи № 911/2957/19 у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження 24.02.2022 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 було призначено підготовче судове засідання у справі № 911/2957/19 на 19.05.2022.

19.05.2022 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.05.2022 у судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 19.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи № 911/2957/19 до судового розгляду по суті на 09.06.2022.

З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, судом складено та направлено на адресу-місцезнаходження останнього ухвалу-повідомлення від 20.05.2022.

09.06.2022 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату через неможливість представляти інтереси позивача.

09.06.2022 у судове засідання прибув представник відповідача та надав усні пояснення по справі; представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 09.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 06.07.2022.

З метою повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 10.06.2022. У зв`язку із відсутністю фінансування зазначена ухвала суду не була направлена поштою на адресу позивача. Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення зазначеної ухвали суду на електронну адресу позивача.

06.07.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору. У судовому засіданні 06.07.2022 представник позивача усно клопотав про обов`язкову участь в наступному судовому засіданні відповідача; представник відповідача проти усного клопотання заперечував; суд протокольно відхилив усне клопотання позивача. В судовому засіданні 06.07.2022, суд заслухав вступне слово сторін, також з`ясовані обставини справи та досліджені докази; суд оголосив перерву в судовому засіданні на 13.07.2022, про що занесено до протоколу судового засідання, з метою підготовки сторін до дебатів.

13.07.2022 у судове засідання прибули представники сторін та виступили з промовами (заключними словами).

13.07.2022 у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм кодексу ГРС та умов Типового договору, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом підписання Заяви-приєднання № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), а саме перевищення діапазону обчислення вузла обліку та виявлення замість лічильника G-4 лічильника G-2,5, про що було складено Акт про порушення № 981 від 15.03.2018 р. та донараховано відповідачу суму збитків на необлікований об`єм природного газу 1 541,20 куб. м. за період з 07:00 год. 01.03.2018 по 12:00 год. 15.03.2018 р. на суму 22 406,15 грн. У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 22 406,15 грн.

У свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю. Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 не підписувала документи, на підставі яких позивачем подану зазначену позовну заяву, а саме: Акт про усунення порушення від 15.03.2018, Акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 15.03.2018, Акт про порушення від 15.03.2018 та Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову чи експертну повірку. Крім того, за ствердженням відповідача, несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу спростовується Актом № 782-е експертизи лічильника газу від 22.03.2018 р., а будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 позивачем не надано.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 13.07.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі позивач) є оператором газорозподільної системи, що на підставі ліцензії АГ № 507469 від 01.09.2015 здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільної системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу газопровідних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (далі Оператор ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

01.01.2016 Фізичною особою-підприємцем Говорун Людмилою Анатоліївною (далі відповідач) було підписано заяву-приєднання № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), якою остання приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498 (далі договір).

30.09.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затверджено Постанову № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу», відповідно до п. 1 якої затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 Типового договору розподілу природного газу, типовий договір розподілу природного газу (далі договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п. 1.2 Типового договору, умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2494.

Відповідно до п. 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 1.4 типового договору визначено, що: заява-приєднання це письмова заява-приєднання споживача до умов цього договору, складена відповідно до вимог Кодексу ГРС, що містить персоніфіковані дані щодо споживача та його об`єкта та є невід`ємною частиною цього договору; послуга з розподілу природного газу послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вже було встановлено судом, 01.01.2016 відповідач підписав Заяву-приєднання № 09428QBG3WEP016 до умов Типового договору з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Зазначена заява відповідає додатку 2 до договору та підписана споживачем без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

Отже, підписавши заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, відповідач приєднався і взяв на себе зобов`язання виконувати умови, викладені у вищевказаному Типовому договорі, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498, та розміщений на офіційному сайті відповідного органу.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору визначено, що за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.

Відповідно до п. 2.3 договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно із п. 3.2 договору, споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансової належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Позивач у позовній заяві стверджує, що Типовий договір розподілу природного газу укладений на об`єкт (точка комерційного обліку) с. Синява, вул. Шевченка, 13А, ЕІС-код 56XО0008QBG3W00E; Перелік комерційних вузлів обліку: лічильник/звужуючий пристрій: GALLUS G-4, величина приєднаної потужності точки ком. обл. суб`єкту 4,1974 куб.м/год.. 1. Найменування газоспоживаючого обладнання, встановленого в точці комерційного обліку суб`єкта: Котел Junkers 1шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 2,87 куб.м/год., режим роботи 24 год/добу); Плита ПГ-4 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 1,19 куб.м/год., режим роботи 24 год/добу); Плита ПГ-4 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 1,19 куб.м/год., режим роботи 24 год/добу). 2. Вихідні дані: газове обладнання між вузлом обліку та точкою балансового розмежування: розподільчий газопровід-ввід, діаметр 40 мм, довжина 20 п.м, тиск газу 0,005 МПа, розподільчий газопровід-ввід, діаметр 20 мм, довжина 3 п.м, тиск газу 0,005 МПа.

Судом встановлено, що у Заяві-приєднанні № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р. у графах 1, 2, 3, 4, 5, 6 вказано персоніфіковані дані споживача за договором, а саме: персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу 56XО0008QBG3W00E; назва та опис об`єкта згідно додатків; адреса об`єкта згідно додатків; величина приєднаної потужності об`єкта «прочерк»; параметри вузла обліку згідно додатків; інша інформація, передбачена вимогами чинного законодавства згідно додатків (копія зави наявна в матеріалах справи). Крім того, додатками до договору, які додаються до заяви-приєднання є: Додаток № 3 «Інформаційний лист» та Додаток № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача».

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не додано до матеріалів справи жодних додатків з персоніфікованими даними споживача, на які міститься посилання у Заяві-приєднанні № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р. Отже, інформації щодо назви та опису об`єкта, адреси об`єкта, величини приєднаної потужності об`єкта та параметрів вузла обліку Заява-приєднання № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р. не містить.

Додатку № 3 «Інформаційний лист» та Додатку № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» до договору та які мають додаватися до заяви-приєднання, матеріали справи також не містять.

За умовами пунктів 5.1, 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між позивачем та відповідачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим договором.

Відповідно до аб. 3-4 п. 5.5 типового договору, оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу споживача. Оператор ГРМ зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об`єм розподілу та споживання природного газу по Споживачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Згідно пункту 7.2 договору оператор ГРМ, зокрема, має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до пп. 5, 7 п. 7.4 договору відповідач взяв на себе зобов`язання не допускати несанкціонованого відбору природного газу та дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 договору).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір розподілу природного газу № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р., як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг у сфері постачання газу.

Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб`єктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. Положення вказаних актів цитуються судом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 глави 5 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача / несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення (п. 2 Глави 5 Розділу ХІ).

Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

15.03.2018 під час проведення працівниками позивача за адресою об`єкта споживання газу (точки комерційного обліку): с. Синява, вул. Шевченка виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ; сумарна номінальна потужність приладів перевищує діапазон вимірювання ЗВТ, про що представниками ГРМ за участю споживача складено Акт про порушення № 981 від 15.03.2018 р.; суть порушення: газопровід в будівлі не відповідає виконавчо-проектній документації (копія наявна в матеріалах справи).

Актом про порушення № 981 від 15.03.2018 п. встановлено, що покази лічильника на дату складання акта № 981 від 15.03.2018 р. про порушення складали 8 900,231 куб.м.; порушення на дату складання акта № 981 від 15.03.2018 р. усунуто шляхом припинення газопостачання шляхом опломбування та встановлення глушки на лічильнику R22575301 (опуск). В графі «Інша необхідна інформація та вимоги» зазначено: встановити лічильник G-4 згідно проекту. До акта про порушення додається акт демонтажу лічильника.(п. 7 акту). Зазначений акт підписаний двома представниками позивача, а в графі «з актом про порушення ознайомлений» зазначені прізвище та ініціали Говорун Л.М. та підпис.

Пунктом 7 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, на дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення. Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

15.03.2018 провідним фахівцем позивача Чубко А.О., складено Акт про усунення порушення в присутності споживача газу Говорун Л.А. за адресою АДРЕСА_1 , яким усунули виявлене порушення: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) та несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); порушення усунуте шляхом зняття лічильника на позачергову експертизу про що складено акт про порушення; на момент складання акту на об`єкті був встановлений лічильник газу, завод-вир. Gallus; типорозмір G-2,5; зав. № U04012980; дата виг. 2009 р.; номер пломби № R11061932; показники 8 900,231 м. куб. Вказаний акт підписаний працівником позивача та споживачем (копія наявна в матеріалах справи).

Крім того, 15.03.2018 працівником позивача складено Акт № б/н демонтажу лічильника газу для проведення експертизи згідно з актом про виявлені порушення від 15.03.2018; лічильника газу Gallus; типу G-2,5; зав. № U04012980; з показами: 8 900,231 куб. м.; дата виготовлення 2009 р.; дата проведення повірки: (дані відсутні), пломба: № R11061932; який встановлено за адресою: нас. пункт с. Синява, вул. Шевченка, буд. 13А.

В акті № б/н демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 15.03.2018 р. зазначено назву організації та місце проведення експертизи; в п. 2 зазначено, що для захисту лічильника від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи представник газопостачальної (газотранспортної) організації додатково опломбував пакет пломбою газопостачальної (газотранспортної) організації пломбою № R22575302. Зазначений акт підписаний працівником позивача та споживачем, а копія долучена до матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 1 глави 11 розділу X Кодексу ГРС, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) ініційована позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових, сторони мають виходити з вимог цієї глави.

Згідно з положеннями пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу ГРС, якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці монтажу комерційного ВОГ, оператор ГРМ має забезпечити зняття власних охоронних пломб (що відображується в акті), а власник комерційного ВОГ, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття відповідного ЗВТ.

Після зняття ЗВТ в присутності сторін ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою спожива (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ; сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціального уповноваженого органу.

15.03.2018 провідним фахівцем позивача Чубко А.О. складено Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову чи експертну повірку, що підписаний оператором та споживачем (копія долучена до матеріалів справи).

22.03.2018 було проведено експертизу лічильника газу за наслідками якої складено Акт № 782е експертизи лічильника газу від 22.03.2018 р. В результаті експертного дослідження встановлено: 1. Результати зовнішнього огляду лічильника газу: пломба відповідає заводу виробнику; відліковий механізм без пошкоджень; корозія приєднувальних штуцерів. 2. Результати позачергової повірки: втрата тиску 14,20 мм вод ст. при Qmax; герметичний; похибка лічильника за об`ємної витрати Qmax=0,32%, Qmax=0,44%, Qmin= 98.07%. Покази лічильника газу після повірки 8 900 кум. м. Висновок комісії: втручання не виявлено. Лічильник повернуто в ФЕГГ для передачі абоненту. Акт підписаний членами комісії, з боку споживача акт не підписаний (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно з п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (в редакції на момент виявлення порушення), акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Відповідно до пункту 11 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

13.09.2018 комісією з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем за наслідками розгляду Акта про порушення № 981 від 15.03.2018 р. прийнято рішення про задоволення його в повному обсязі зі складанням акта-розрахунку необлікованого об`єму природного газу і його вартості за період з 7:00 год. 01.03.2018 р. по 12:00 год. 15.03.2018 р. За наслідком розгляду акту про порушення складено Протокол № 981 від 13.09.2018 р. Згідно з описом розрахунку за вказаний період вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу склала 22 406,15 грн. (копії долучені до матеріалів справи).

Одночасно, на засіданні комісії не був присутній споживач або його представник. Відомостей щодо повідомлення відповідача про засідання комісії з розгляду актів про порушення матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

При цьому, твердження позивача, що 13.09.2018 р. на засіданні комісії з розгляду акта про порушення був присутній представник споживача чоловік Говорун Л.А., але відмовився підписувати і отримувати будь-які документи, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами (доказами посвідчення представника споживача, відміткою на протоколі № 981 від 13.09.2018 про відмову від підписання тощо), а тому не можуть бути прийняті судом в якості доказів.

13.09.2018 на підставі Акта про порушення від 15.03.2018 р. № 981 складено Акт-розрахунок від 13.09.2018 р. необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно з яким до споживача СПД Говорун с. Синява, з приводу виявлених порушень, а саме: робота комерційного ВОГ та його складових в позаштатному режимі донараховано суму збитків, завданих порушенням споживача у розмірі 22 406,15 грн., які розраховані на необлікований об`єм природного газу за період з 12:00 год. 01.03.2018 р. по 12:00 год. 15.03.2018 р., що становить 1 541,20 куб. м.

13.09.2018 складено рахунок на оплату № 0001399 від 13.09.2018 на суму 22 406,15 грн. Рахунок направлений на адресу-місцезнаходження відповідача та отриманий останнім 22.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0960100622959 (копія рахунку та докази направлення наявні в матеріалах справи).

08.11.2018 відповідачем складено та направлено на адресу позивача гарантійний лист, яким відповідач зобов`язався сплатити нарахований штраф в сумі 22 406,15 грн. в найкоротші терміни (копія наявна в матеріалах справи). Однак, донарахований об`єм природного газу в сумі 22 406,15 грн. відповідачем сплачений не був.

З матеріалів справи вбачається, що 08.08.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № КV-750-080819 від 08.08.2019 р. про сплату заборгованості згідно акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, в якій позивач просив перерахувати суму боргу 22 406,15 грн. протягом 30 днів з дня отримання даної претензії. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив вартість необлікованого об`єму природного газу в розмірі 22 406,15 грн., розрахованого на підставі Акта про порушення № 981 від 15.03.2018, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми коштів.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Як було встановлено судом раніше та вбачається з матеріалів справи, у Заяві-приєднанні № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р. у графах 1, 2, 3, 4, 5, 6 вказано персоніфіковані дані споживача за договором, а саме: персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу 56XО0008QBG3W00E; назва та опис об`єкта згідно додатків; адреса об`єкта згідно додатків; величина приєднаної потужності об`єкта «прочерк»; параметри вузла обліку згідно додатків; інша інформація, передбачена вимогами чинного законодавства згідно додатків. Крім того, додатками до договору, які додаються до заяви-приєднання є: Додаток № 3 «Інформаційний лист» та Додаток № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача».

Суд зазначає, що позивачем не додано до матеріалів справи жодних додатків з персоніфікованими даними споживача, на які міститься посилання у Заяві-приєднанні № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р. Отже, інформації щодо назви та опису об`єкта, адреси об`єкта, величини приєднаної потужності об`єкта та параметрів вузла обліку Заява-приєднання № 09428QBG3WEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 р. не містить.

Додатку № 3 «Інформаційний лист» та Додатку № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» до договору та які мають додаватися до заяви-приєднання, матеріали справи також не містять.

Відтак, матеріали справи не містять доказів щодо встановленого на об`єкті за адресою: с. Синява, вул. Шевченка 13А, обладнання та визначених сторонами параметрів вузла обліку, які відповідно до умов договору (кількість, назва, номерні знаки тощо) були погоджені та встановлені.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в позовній заяві стверджує, що на об`єкті за адресою с. Синява, вул. Шевченка, 13А, споживача Говорун Л,А. було встановлено газоспоживаюче обладнання: Котел Junkers 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 2,87 куб.м/год., режим роботи 24 год./добу); Плита ПГ-4 2 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 1,19 куб.м/год., режим роботи 24 год./добу) та лічильник/звужуючий пристрій: GALLUS типорозміру G-4 згідно Типового договору розподілу природного газу № 56XО0008QBG3W00E від 01.01.2016 р.

Проте, господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що Типовий договір було укладено саме на газоспоживаюче обладнання, встановлене в точці комерційного обліку суб`єкта: Котел Junkers 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 2,87 куб.м/год., режим роботи 24 год./добу); Плита ПГ-4 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 1,19 куб.м/год., режим роботи 24 год/добу); Плита ПГ-4 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 1,19 куб.м/год., режим роботи 24 год./добу), а також не доведено встановлення на об`єкт споживача саме лічильник/звужуючий пристрій: GALLUS G-4, величина приєднаної потужності точки ком. обл. суб`єкту 4,1974 куб.м/год. Доказів на підтвердження вказаних відомостей позивачем до суду не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем 07.09.2020 подано до суду, зокрема Заяву № 1 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів у зв`язку із клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи, а також Заяву № 2 про надання суду оригіналів документів у зв`язку із клопотанням відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Так, згідно переліку додатків, що додаються до Заяви № 1, вбачається, що позивачем долучено, зокрема копії актів наданих послуг з транспортування природного газу за період з січня 2016 по березень 2017 року, а також в Заяві № 2 містяться оригінали вказаних актів.

Згідно усіх наявних в матеріалах справи актів наданих послуг з транспортування природного, споживачем (СПД фо Говорун Л.А.) прийнято, а Оператором ГРМ (ПАТ «Київоблгаз») розподілено споживачу природний газ за договором на розподіл природного газу від 01.01.2016 р. № 09428QBG3WEP016. В графі «номер лічильника» зазначено: 04012980; місцезнаходження об`єкта: кафе. Акти підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому, згідно Акту № б/н демонтажу лічильника газу для проведення експертизи згідно з актом про порушення від 15.03.2018 лічильник газу марки Gallus; типу G-2,5, зав. № U04012980, з показами 8 900,231 кум. м., дата виготовлення 2009 рік.

Крім того, згідно Акту 782е експертизи лічильника газу від 22.03.2018 р., комісією для проведення експертизи лічильника газу було проведено експертизу лічильника газу Gallus 2000-U зав. № 4012980, покази 8 900 кум. м., дата виготовлення 09.09.2009. При цьому, експертним дослідженням не встановлено втручання в роботу лічильника, а пломба відповідає заводу-виробнику.

Таким чином, актами наданих послуг з транспортування природного за період з січня 2016 по березень 2017 року. підтверджується, що розподіл природного газу відповідачу, згідно договору № 09428QBG3WEP016 від 01.01.2016 р. на об`єкті відповідача, газоспоживання на якому обліковувалось лічильником за № 04012980, здійснювався з відома та схвалення оператора ГРМ.

Відомостей про інші об`єкти відповідача, газоспоживання на яких обліковувалося іншими лічильниками газу матеріали справи не містять.

Отже, з 2016 року на об`єкті відповідача згідно договору № 09428QBG3WEP016 від 01.01.2016 р., споживач використовував лічильник за № 04012980 (що був виявлений під час перевірки працівників позивача) і зауважень оператора ГРМ щодо невідповідності системи газопостачання проектній та виконавчо-технічній документації не висловлювалось.

Крім того, згідно «ДСТУ 3336-96 Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги», на який посилається позивач, існують типорозміри лічильників G-1,6, G-2,5, G-4 G-6, G-10. Як вбачається з матеріалів справи, споживання відповідачем природного газу, згідно наявних в матеріалах справи актів наданих послуг з транспортування природного газу, відповідають об`ємним витратам в діапазоні вимірювань лічильника типорозміру G-2,5.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача на об`єкті був встановлений лічильник типорозміру G-2,5, а посилання позивача, що згідно проектної та технічної документації на об`єкті відповідача мав бути встановлений лічильник типорозміру G-4 не можуть бути прийняті судом в якості доказу, оскільки не підтверджені документально та ґрунтуються на його припущеннях.

Згідно з пп. 3 п. 4 глави 4 розділу Х Кодексу ГРС на дату первинного обстеження вузла обліку на місці його монтажу власником вузла обліку надається така документація: для комерційного ВОГ на базі стандартного звужуючого пристрою: - робочий проект на вузол обліку, погоджений Оператором ГРМ; - технічні умови щодо приєднання або реконструкції вузла обліку; - акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; - оригінали паспортів на ЗВТ, передбачені проектом (звужуючий пристрій, обчислювач або коректор об`єму газу, перетворювач(і) тиску, різниці тиску та температури, густиномір, потоковипрямляч тощо); - оригінали свідоцтв про повірку ЗВТ, передбачених проектом (звужуючого пристрою, обчислювача або коректора об`єму газу, перетворювача(ів) тиску, різниці тиску та температури, густиноміра тощо); - акти виміру геометричних розмірів камер усереднення та вимірювальних трубопроводів, затверджені і підписані представниками органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт; - оригінал паспорта витратомірної ділянки; - протокол розрахунку витратоміра змінного перепаду тиску зі стандартним звужуючим пристроєм; - оригінал паспорта на фільтр газу (за його наявності).

За вимогою представника Оператора ГРМ споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) має надати йому оригінал проектної документації на внутрішнє газопостачання та/або паспорта і експлуатаційну документацію на газове обладнання внутрішнього газопостачання.

Під час складання Акту про порушення № 981 від 15.03.2018 р. в графі «суть правопорушення» зазначено: газопровід в будівлі не відповідає виконавчо-проектній документації, а в п. 6 Акту зазначено: встановити лічильник G-4 згідно проекту.

Проектної документації на встановлення газового обладнання матеріали справи не містять. Доказів того, що згідно проектній документації на об`єкті споживача мав бути встановлений саме лічильник типорозміру G-4 жодною із сторін до суду не надано.

Враховуючи все вищевикладене, підстав вважати, що у споживача виявлено інший лічильник ніж це передбачено технічною документацією (проектом) на встановлення газового обладнання, відсутні, і позивачем протилежного документально не доведено.

Згідно п. п. 1, 2 глави 6 розділу X Кодексу ГРС, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.

Главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРС визначено види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування. Зокрема до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: 1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 2) фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об`єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо (пп. 4 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС).

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.

Порядок оформлення актів про порушення, визначених у главі 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, визначається главою 5 цього розділу.

Згідно пп. 5 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).

Так, відповідно до п. 1 глави 5 у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Проте, у пункті 2 акта про порушення № 981 від 15.03.2018 р. вказано про вид і суть порушення, однак не вказано обставини такого порушення, тоді як детальне зазначення обставин порушення є одним із реквізитів акта, форма якого наведена у додатку № 16 до Кодексу ГРС.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 2 глави 5 Кодексу ГРС акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача / несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Отже, Кодекс ГРС передбачає складання акта представником оператора ГРМ, споживача та незаінтересованої особи, а у разі складання акту без споживача представником оператора ГРМ та незаінтересованої особи.

Пунктом 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено, що представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Відтак, Кодексом ГРС розмежовується поняття «внести зауваження та заперечення» та «викласти мотиви своєї відмови від його підписання».

Відповідно до п. 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.

Позивач стверджує, що Акт про порушення № 981 від 15.03.2018 підписаний споживачем Говорун Л.А..

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо підписання Акту про порушення споживачем Говорун Л.А. та стверджує, що, зокрема, Акт про порушення № 981від 15.03.2018, Акт демонтажу, Акт про усунення правопорушення та Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову експертизу, підписані не відповідачем, а невідомою особою Говорун Л.М.

Крім того, задля підтвердження факту не підписання документів, які є безпосередньо підставами позову, відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Так, з метою підтвердження або спростування факту підписання відповідачем Говорун Л.А. Акту про порушення № 981 від 15.03.2018, Акту демонтажу, Акту про усунення правопорушення та Протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову експертизу, суд вирішив за необхідне задовольнити клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та призначити у справі № 911/2957/19 судову почеркознавчу експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у статті 1 Закону України «Про судову експертизу», як дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області судом було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту Міністерства юстиції України, за результатами якої складено висновок експертів від 23.11.2021 р. № 3454ч3456/21-32/32772ч32781/21-32.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У п. 18 Постанови № 4 від 23.03.2012 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової почеркознавчої експертизи, складений судовим експертом Потлавською Яною Романівною та старшим судовим експертом Тарасюк Іриною Миколаївною відділу почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних видів досліджень, встановлено, що експертам не виявилось за можливе встановити, чи виконаний підпис в акті про усунення порушення від 15.03.2018 р. у рядку: «Споживач» у графі «___(підпис)», Говорун Л.А. чи іншою особою; встановити чи виконані підписи в Протоколі щодо направлення ЗВТ та або пломб на позачергову чи експертну повірку від 15.03.2018, у рядку: «З протоколом ознайомлений споживач» у графі «___(підпис)» та акту № (о/р) демонтажу лічильника газу для проведення експертизи віл 15.03.2018 у графі: «Споживач» у рядку «___(підпис)» Говорун Л.А. чи іншою особою також не виявилося за можливе; встановити чи виконані підписи в акті про порушення № 981 від 15.03.2018, в графі: «З актом про порушення ознайомлений» у рядку «___(підпис)» Говорун Л.А. чи іншою особою також не виявилося за можливе.

Згідно ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Проте, всупереч вищенаведеним вимогам, судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, обґрунтовані та повні відповіді на питання, поставлені перед судовими експертами не надано. Зі змісту висновку експертів, суд не вбачає за можливе підтвердити або спростувати факт підписання відповідачем Говорун Л.А. Акту про порушення № 981 від 15.03.2018, Акту демонтажу, Акту про усунення правопорушення та Протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на позачергову експертизу.

За таких обставин, суд не приймає в якості доказів результати судової почеркознавчої експертизи, які викладено у висновку Київського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України № 3454ч3456/21-32/32772ч32781/21-32 від 23.11.2021 р.

Одночасно, з Акта про порушення № 981 від 15.03.2018 р. не вбачається, що його складено за присутності споживача, оскільки є підписи двох представників оператора ГРМ, а у графі: «з актом про порушення ознайомлені» містяться підпис, прізвище та ініціали Говорун Л.М., у той час як у графі: «з актом про порушення ознайомлений споживач (його представник)» не міститься ані підпис споживача (його представника), ані його прізвище та ініціали. При цьому, така графа передбачена додатком 16 Кодексу ГРС, яким встановлено форму акта. Докази посвідчення особи, що проставила прізвище, ініціали та підпис у графі «з актом про порушення ознайомлені» Говорун Л.М. позивачем до матеріалів справи не долучені.

Згідно з пунктом 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Відеозйомка для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, як це передбачено п. 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, не здійснювалась.

Таким чином, враховуючи, що будь-яких доказів підписання або відмови від підписання відповідачем Говорун Л.А. Акта про порушення № 981 від 15.03.2018 р. позивачем до суду не надано, а також враховуючи відсутність доказів посвідчення особи, що проставила прізвище, ініціали та підпис у графі «з актом про порушення ознайомлені» Говорун Л.М., господарський суд дійшов висновку, що Акт про порушення № 981 від 15.03.2018 р. складений представниками оператора ГРМ з порушенням вимог, встановлених п. п. 3 та 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС та не може вважатися судом дійсним.

Крім того, пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення.

При складанні Акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

В Акті про порушення № 981 від 15.03.2018 р. у пункті 8 не зазначено дати проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення, місця проведення такого засідання та контактного телефону.

Отже, інформація щодо дати та часу розгляду зазначеного Акта про комісією ПАТ «Київоблгаз» відсутня. Доказів належного повідомлення споживача про дату, час та місце засідання комісії з розгляду акта про порушення до суду не надано.

При цьому, твердження позивача, що 13.09.2018 р. на засіданні комісії з розгляду акта про порушення був присутній представник споживача чоловік Говорун Л.А., але відмовився підписувати і отримувати будь-які документи, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами (доказами посвідчення представника споживача, довіреністю на представництво інтересів ФОП Говорун Л.А., відміткою на протоколі № 981 від 13.09.2018 про відмову від підписання тощо), а тому оцінюються судом критично та не приймаються.

Таким чином, враховуючи, що при складанні представниками оператора ГРМ акта про порушення № 981 від 15.03.2018 р. не було дотримано встановлених Кодексом ГРС вимог, Акт про порушення № 981 від 15.03.2018 р. не може вважатися доказом фіксування порушення.

Відповідно до п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення; при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: 1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 2) фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об`єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.

Як вже зазначалося судом раніше, Акт про порушення № 981 від 15.03.2018 р. складено за порушення передбачене підпунктом 4 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме перевищення діапазону обчислення вузла обліку, в той час, як Акт-розрахунок від 13.09.2018 р. необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складено до споживача СПД Говорун з приводу виявленого порушення: робота комерційного ВОГ та його складових в позаштатному режимі, що передбачений підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Отже, Акт-розрахунок від 15.03.2019 р. необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості складено за інше порушення, передбачене пунктом 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, ніж порушення, зазначене в Акті про порушення № 981 від 15.03.2018 р.

Судом встановлено, що з Протоколу № 981 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС від 15.05.2019 р. вбачається, що комісією розглянуто акт про порушення та задоволено його, однак зі змісту протоколу не можна встановити, що комісією було перевірено невідповідність лічильника та обладнання за об`єктом споживача умовам договору та проектній документації.

При цьому, суд звертає увагу на опис розрахунку, що є технічним розрахунком спожитого природного газу за період з 07:00 год. 01.03.2018 р. по 12:00 год. 15.03.2018 р., що складений за наслідками розгляду комісією акту про порушення № 981 від 15.03.2018 р., відповідно до якого переліком газового обладнання є: ПГ-4; кількість: 2; номінальна витрата 1,20 куб. м.; котел Vaillant 24 кВт.; кількість: 1; номінальна витрата: 2,80 куб. м.

У той час, як позивач у позовній заяві стверджував, що Типовий договір було укладено на газоспоживаюче обладнання, встановлене в точці комерційного обліку суб`єкта: Котел Junkers 1шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 2,87 куб.м/год., режим роботи 24 год./добу); Плита ПГ-4 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 1,19 куб. м/год., режим роботи 24 год./добу); Плита ПГ-4 1 шт. (номінальні витрати природного газу на одиницю ГСО, 1,19 куб. м/год., режим роботи 24 год./добу).

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, відсутність в матеріалах справи доказів укладання Типового договору розподілу природного газу щодо саме такої кількості обладнання, як зазначено позивачем у позовній заяві, та комерційного вузла обліку саме типорозміру G-4 на об`єкті споживача, враховуючи недоведеність підписання відповідачем Акту про порушення № 981 від 15.03.2018 р., а також встановлення судом численних порушень вимог Кодексу ГРМ при складанні представниками оператора ГРМ Акта про порушення № 981 від 15.03.2018 р. та необґрунтованості розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, господарський суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для проведення нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму газу на підставі Акту про порушення № 981 від 15.03.2018 за період з 07:00 год. 01.03.2018 по 12:00 год. 15.03.2018 р. на суму 22 406,15 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд встановив, що позивачем не доведено в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 22 406,15 грн. нормативно та документально не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2022.

Суддя Л.В. Сокуренко