Рішення № 105324308, 18.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2022Справа № 910/16027/21Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуб О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 48 369, 90 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.07.2022.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 48 369, 90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 було відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк який становить п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п`ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

05.11.2021 від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшов відзив на позовну заяву.

12.11.2021 від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» надійшла відповідь на відзив разом з клопотанням про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

24.11.2021 від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшли заперечення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2022.

07.02.2022 від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 07.02.2022 представник відповідача надав усні пояснення по справі, інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 28.02.2022

Судове засідання, призначене на 28.02.2022, не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

Ухвалою Господарського суду від 18.05.2022 було перепризначено розгляд справи на 27.06.2022.

У судовому засіданні 27.06.2022 представник відповідача надав усні пояснення по справі, на рахунок закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті не заперечував.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 27.06.2022 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.07.2022.

Уповноважені представники сторін у судове засідання 18.07.2022 не з`явились, хоча були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (далі - Позивач/Страховик) та Вищим антикорупційним судом (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту № 011101/4615/0000062 від 15.12.2020 (Далі - Договір).

Предметом вищезазначеного договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Строк дії договору з 18.12.2020 року по 17.12.2021 року.

11.05.2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 та «МАЗ» д/н НОМЕР_2 , який належить Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Відповідач), яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ПрАТ «УПСК» згідно полісу №АР/9054189.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2021р. у справі №759/4831/21 водія транспортного засобу «МАЗ» д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА», транспортний засіб «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності.

Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку-фактура ТОВ «Саміт Моторз Україана» №СМУ00015601 від 18.05.2021 року склала 178 369,90 грн. з ПДВ.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 00427108 від 20.05.2021 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 178 369,90 грн. (виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №221602 від 20.05.2021)

Так, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Відповідно до лімітів полісу № АР/9054189 ліміт за шкоду, завдану майну в результаті ДТП, становить 130 000,00 грн.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про ОСЦПВ» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до умов полісу ОСЦПВ № АР/9054189 розмір франшизи становить 0,00 грн.

ПрАТ «СК «УНІКА» зверталося до ПрАТ «УПСК» із заявою на виплату страхового відшкодування №30124 від 03.06.2021 року за вих. №1599, в свою чергу ПрАТ «УПСК» сплатило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» 130000,00 грн. страхового відшкодування за автомобіль д/н НОМЕР_1 , що підтверджується вхідним платіжним дорученням №17503 від 16.08.2021.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензією №30125 вих. №00427108 від 21.07.2021р., який листом повідомив, що усіх документів, пов`язаних із страховим випадком не надано, не конкретизуючи яких саме документів недостатньо для розгляду претензії про відшкодування шкоди, що стало причиною звернення з вказаним позовом до суду.

Так, з метою захисту своїх законних прав та інтересів позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача матеріальної шкоди в розмірі 48 369, 90 грн. (178 369,90 грн. - 130 000,00 грн).

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи та положень ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Прехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Хоч і регрес, і суброгація виникають на підставі закону, проте вказані підстави є різними. Так суброгація виникає, зокрема, на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", а регрес, зокрема, на підставі ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Між поняттями суброгації та регресу існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

У спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України №6-112цс13 від 25.12.2013р.

За ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частинами 1-3 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, страховик (позивач) набув права зворотної вимоги до страховика винної особи (відповідача у справі) у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

ПрАТ «СК «УНІКА» зверталося до ПрАТ «УПСК» із заявою на виплату страхового відшкодування №30124 від 03.06.2021 року за вих. №1599, в свою чергу ПрАТ «УПСК» сплатило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» 130000,00 грн. страхового відшкодування за автомобіль д/н НОМЕР_1 , що підтверджується вхідним платіжним дорученням №17503 від 16.08.2021.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 00427108 від 20.05.2021 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 178 369,90 грн. (виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №221602 від 20.05.2021)

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 48 369, 90 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що транспортний засіб «МАЗ», державний номер НОМЕР_2 належить Відповідачу, зокрема відповідно до до Розширеної Довідки.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2021р. у справі №759/4831/21 водія транспортного засобу «МАЗ» д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність трудових правовідносин між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 .

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу наведених положень законодавства, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 , має нести відповідач як юридична особа, з винних неправомірних дій водія якої сталася ДТП.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди, відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в сумі 48 369, 90 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, ЄДРПОУ 40538421) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» (Україна, 04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літера В; ідентифікаційний код 20033533) суму відшкодування в розмірі 48 369(сорок вісім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.07.2022. Суддя І.В. Алєєва