Ухвала суду № 105321416, 31.01.2022, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 694/2270/21

Провадження № 1-кп/690/46/22

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

27січня 2022 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шмельова О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Мельник В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Мотивуючи вказане клопотання прокурор вказав, що необхідність продовження строку дії найбільш суворого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 зумовлена тим, що наявні достатні докази вчинення ним інкримінованого тяжкого злочину, які зібрано у ході досудового розслідування та підлягають дослідженню під час судового розгляду, та, що на даний час продовжують існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики обумовлені тим, що ОСОБА_1 має не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, та, на даний час обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке є тяжким, за яке у разі доведення його вини передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна.

Крім того, ОСОБА_1 не має ні постійного джерела доходів, ні стійких соціальних зв`язків, постійного місця проживання.

Додатково вказав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе, оскільки не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду даного кримінального провадження у розумний строк.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Мотивів вказаного не зазначив.

Захисник Мельник В.В. не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_2 вирішення клопотання прокурора залишив на розсуд суду.

Заслухавши думки сторін судового провадження, врахувавши їх доводи, не вирішуючи питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 , а також правильність кваліфікації його діянь, виходячи лише з матеріалів обвинувального акту та клопотання прокурора, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Положеннями ч. 1, п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім іншого, може бути застосований, до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На даний час суд позбавлений можливості надати повну оцінку вагомості всіх наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, однак їх наявність не заперечувалася стороною захисту.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію зправ людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року в справі «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, та звільнений від призначеного покарання з випробуванням, а також не має ні міцних соціальних зв`язків, ні постійного місця роботи. У разі доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна. Тож вказане свідчить про реальність існування ризику переховування його від суду. Крім того, стороною захисту не надано доказів наявності обставин, які б хоча мінімізували вказаний ризик.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд вважає реальним, оскільки на даний час ОСОБА_1 має судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.11.2021 року. Крім того, ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, 09.10.2021 року, тобто під час судового розгляду кримінального провадження Звенигородським районним судом Черкаської області за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 185 КК України, що, в сукупності з низьким рівнем його майнового стану, свідчить про суттєвий рівень його суспільної небезпеки.

Обвинуваченому ОСОБА_1 виповнилося 36 років, доказів негативного стану його здоров`я, що унеможливлювало б його перебування в умовах тимчасової ізоляції, стороною захисту не надано.

З огляду на вказане, суд вважає, що ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час об`єктивно існують, тож наявні достатні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27.03.2022 року, включно, оскільки вказане нівелює існуючі ризики, забезпечить його належну процесуальну поведінку та участь в судових засіданнях.

З урахуванням вказаного та встановлених у підготовчому судовому засіданні обставин, суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми, оскільки не можуть запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Вказане обумовлено тим, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недостатнім з огляду на співмірність тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення з суворістю запобіжного заходу.

Передумови до застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відсутні, оскільки жодних клопотань такого змісту від осіб, які б заслуговували на довіру, до суду не надходило.

Відсутні також підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки відсутність у нього законних джерел до існування фактично унеможливлює дотримання ним його умов.

Тож з урахуванням вказаного та встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам переховування ОСОБА_1 від суду, незаконного його впливу на потерпілого та свідків, вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Водночас, у відповідності до ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи низький рівень майнового стану ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за можливе визначити йому заставу в мінімальному розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн., оскільки суд вважає, що внесення застави навість в мінімальному розмірі зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків з переліку, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожним викликом, здійсненим у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, у визначений дату та час; повідомляти Ватутінський міський суд Черкаської області про зміну свого місця роботи та проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 177-179, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27.03.2022 року, включно

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн., для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених судом обов`язків, з числа передбачених КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом строку її дії в національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ в м.Київ, з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 27.01.2022 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1.прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожним викликом, здійсненим у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, у визначений дату та час;

2.повідомляти Ватутінський міський суд Черкаської області про зміну свого місця проживання;

3.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 60 (шістдесят) днів, який слід рахувати з дня її внесення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки, обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виконання покладених на нього обов`язків, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Копію ухвали суду для виконання в частині утримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою надіслати до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» для відому та виконання, а також вручити прокурору та обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 31.01.2022 року о 15 год. 00 хв.

Суддя Линдюк В.С.