Рішення № 105315001, 08.07.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1259/21

Провадження № 2/375/38/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсним договору позики, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтня 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати договір позики, укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») недійсним.

В обґрунтування позову зазначено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено договір позики, відповідно до якого позивачем було отримано позику.

Позивач вважає вказаний договір недійсним, оскільки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, проте ним не було підписано даний договір.

Разом з тим, зазначає, що договір суперечить принципам справедливості та розумності.

Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначення не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів.

У відповідності до повторного розподілу справи, згідно ст. 14 ЦПК України, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021, заяву розподілено судді Рокитнянського районного суду Київської області Чорненькій О.І.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 25.03.2022 прийнято справу до провадження та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Копію ухвали від 25.03.2022 було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками.

Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

У судове засідання сторони не прибули.

Однак, 26.05.2022 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.

У відзиві, зокрема, зазначено, що згідно позовної заяви, клопотання про

витребування документів, позивачем не зазначено та в свою чергу відсутня інформація щодо ідентифікації кредитного договору (номер договору, дата укладення, сума кредиту і т.д.), що укладений між сторонами.

Звертає увагу суду, що між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено 4 (чотири) кредитні договори. Дані договори укладені в різний час, містять свій номер, відповідну суму кредиту, строк договору та в свою чергу не є єдиним договором.

Вказує, що з поданої ОСОБА_1 позовної заяви з додатками не можливо визначити (встановити), який кредитний договір позивач оскаржує та вважає недійсним.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач не зміг виконати ухвалу суду про витребування доказів, зокрема надати договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», через відсутність будь-якої інформації щодо ідентифікації договору позики.

Дослідивши матеріали справи суд виходить з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено договір позики, відповідно до якого позивачем було отримано позику.

Позивач вважає вказаний договір недійсним, оскільки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, проте ним не було підписано даний договір.

Позивач зазначає, що оскаржуваний договір позики укладено з порушенням чинного законодавства, оскільки при його укладенні, йому як позичальнику, не було надано договір для підписання та не поінформовано про істотні умови кредиту, зокрема: тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку та інше.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону,дане визначення поняттю «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна

встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При прийнятті рішення суд погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві про те, що подана позивачем позовна заява та додані до неї документи не містять інформації щодо ідентифікації кредитного договору (номер договору, дата укладення, сума кредиту і т.д.), що укладений між сторонами. З цих причин відповідачем не надано до суду витребовуваний спірний кредитний договір, так як між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено 4 (чотири) кредитні договори, дані договори укладені в різний час, містять свій номер, відповідну суму кредиту, строк договору та в свою чергу не є єдиним договором.

В свою чергу позивач будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду справи, у судове засідання не прибув та не скористався своїм процесуальним правом на надання відповіді на відзив та доповненням матеріалів справи інформацією щодо ідентифікації кредитного договору (номер договору, дата укладення, сума кредиту і т.д.), що укладений між сторонами .

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача, як споживача, на нього покладаються судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 908,00 грн на користь держави.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 626-628, 638, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» ст. ст. 2, 4, 12, 13, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захистправ споживачівта визнаннянедійсним договорупозики- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень, який сплатити на рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

р/р: UA908999980313111256000026001;

Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 08 липня 2022 року.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄРДПОУ 38548598, юридична адреса: 01133, м. київ, бульвар Лесі Українки, № 26. офіс 407;

представник відповідача: Омельчук Павло Ігорович, діє на підставі довіреності № 30 від 02.12.2021.

Головуюча суддяОлена ЧОРНЕНЬКА