Постанова № 10531203, 22.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5737/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старової Н.Е.

при секретарі Пшик Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до приватного підприємства «Бон» про стягнення штрафу

В С Т А Н О В И В:

Прокурор з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області (далі прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України (далі позивач) з позовом про стягнення з приватного підприємства «Бон» (далі відповідач) фінансової санкції в сумі 1700,00 грн. до Державного бюджету України.

Представник позивача та прокурор звернулись до суду з клопотаннями, якими підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили розглянути справу за їх відсутності.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності

Відповідач, належно повідомлений про розгляд справи, до судового засідання не зявився, із клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався, про причини неявки суд не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

За даних обставин суд вважає, що повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи здійснено належним чином та наполягає на можливості розгляду справи за його відсутності.

Всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що д окументами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є, зокрема, для водія: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення 24.02.10р. посадовими особами Т ериторіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Київській області, під час перевірки автотранспортного засобу марки СПВ - 17, номерний знак АІ 6798 СВ, серія і номер свідоцтва про реєстрацію АІС № 105466, який використовується відповідачем для автомобільних перевезень, виявлено надання послуг з регулярних автомобільних перевезень за маршрутом Київ Переяслав-Хмельницький без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 38 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме ліцензійної картки, квитково-касового листа, маршрутного листа, розкладу руху, таблиці вартості проїзду.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 003456 від 24.02.2010 року.

Як вбачається з акта № 003456 від 24.02.2010 року водій з даним актом ознайомлений, порушення визнав.

Про час і місце розгляду справи про порушення, вказане в акті перевірки, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення (а.с. 10).

На підставі акта перевірки позивачем прийнято постанову від 18.03.2010р № 003109 про застосування фінансових санкцій, згідно якої до відповідача на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано фінансові санкції у розмірі 1 700,00 грн.

Зазначену постанову було направлено відповідачу згідно п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за додержанням, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 № 1567 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 28 Порядку, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Суду не надано відомостей щодо оскарження вказаної постанови.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Державного бюджету України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов п рокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Бон» (ідентифікаційний код: 32458635) фінансову санкцію (штраф) в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. до Державного бюджету України.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя