Ухвала суду № 105308566, 19.07.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2022 року Київ № 320/6064/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до ГУ ПФУ у Київській області, просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати його пенсії на підставі довідки, виданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України" про розмір грошового забезпечення №277 від 09.06.2022 та зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно на підставі вищевказаної довідки з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявникові десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:

кінцевої дати спірного періоду перерахунку та виплати пенсії; викладення обставин, якими обгрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, якими ці вимоги підтверджені, зокрема. але не виключно, час та підстави взяття позивача на облік як пенсіонера із наданням суду розпорядження про призначення пенсії на момент взяття на облік; надання витягу з Реєстру застрахованих осіб на ім`я позивача; розрахунку суми виплати, на яку претендує зяавник у помісячному розмірі із визначенням всіх складових розрахунку. При цьому, суд вказує, що розрахунок спірної суми передбачає обчислення величини із визначенням методики та кожної складової розрахунку; зазначення загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період та підтвердження отримання суми виплат (довідка про рух коштів банківської картки позивача, копія платіжної відомості; довідка з відділення поштового зв`язку) тощо; подання листа-відповіді ГУ ПФУ у Київській області від 01.07.2022 №1000-0203-8/58972 у повному обсязі (на 2 сторінках); зазначення місця- знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; подання заяви про поновлення строку звернення до суду; всіх документів, які вказані в додатках до позовної заяви в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).

Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд урахував наступне:

відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків звернення до суду, якими чинне законодавство регулює таке право особи звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження строків визначено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 передбачено, що держава може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що «вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання листа-відповіді з органу Пенсійного фонду (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла іншого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

До того ж Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі».

Суд зауважує, що пенсія є регулярним щомісячним платежем, тому позивач при одержанні пенсії з грудня 2019 року повинен та міг знати про порушення його права на отримання виплати у повному розмірі.

З вищезазначеного суд констатує, що позовна заява ОСОБА_1 подана із суттєвим порушенням строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення.

Крім того, статтею 161 КАСУ встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 4 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАСУ зазначається, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Однак, додана до позову копія листа-відповіді ГУ ПФУ у Київській області від 01.07.2022 №1000-0203-8/58972 (додаток 6 до позову) надана позивачем не в повному обсязі (відсутній текст 2 сторінки листа-відповіді), що виключає можливість для суду встановити його зміст.

Окрім того, відповідно до частин 4, 5 статті 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також суд звертає увагу позивача, що порядок засвідчення копій документів, визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або певний пакет документів шляхом скріплення (прошиття) з відповідним написом «прошито та пронумеровано» на звороті копій. На зміст напису ставиться печатка «Згідно з оригіналом» із вказівкою - найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості «доказів» заявником до позову додано копії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Відтак позивачеві необхдіно надати копії документів

Частиною 1 статті 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.