Рішення № 105308362, 19.07.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 липня 2022 року Справа № 280/2952/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ПрудивусаО.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)

про:визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

10.05.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач із урахуванням уточнень просить:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та повідомлення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 27.01.2020 № 25;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996, призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 27.01.2020;

вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Алексеєнком В.П., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1013514 від 07.09.2021.

Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивач має необхідний страховий (трудовий) стаж для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, у період з 29.03.1991 по 14.10.1997 позивач працював на посаді механізатора у колгоспі «Промінь» (КСП «Промінь»). Однак, за позицією відповідача, вказаний період роботи не може бути зарахований до страхового стажу позивача, оскільки період роботи у колгоспах може підтверджуватись відповідними документами (трудова книжка колгоспника, архівні довідки) із зазначенням встановленого колгоспом річного мінімуму трудової участі, результатів його виконання тощо. Натомість, у трудовій книжці позивача та архівних довідках подібні відомості відсутні.

З даного приводу представник позивача зазначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази. На переконання представника позивача, позивач має відповідні записи у трудовій крижці щодо спірного періоду роботи, вказані записи є належним та допустимим доказом підтвердження його трудового стажу. Окремо у позові зазначено, що відповідач не здійснив дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, показань свідків, на підставі яких можна було б додатково підтвердити спірний період стажу позивача. З огляду на викладені обставини, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем було усунено недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

16.06.2022 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№22111 від 16.06.2022), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки згідно з вимогами діючого законодавства період роботи у колгоспах має підтверджуватись відповідними документами (трудова книжка колгоспника, архівні довідки) із зазначенням встановленого колгоспом річного мінімуму трудової участі, результатів його виконання тощо. Представник відповідача зазначив, що у трудовій книжці позивача зазначені відомості відсутні. У довідці від 08.06.2018 № 332, виданій Проміневською сільською радою Мелітопольського району, є часткові відомості про трудову діяльність (вихододні) в КСП «Промінь», а саме за період з квітня по грудень 1991 року. При цьому, як зазначено у даному документі, в Промінівський трудовий архів книги обліку трудової участі і розрахунків з членами колгоспу трудової бригади № 1-2-3 за 1992, 1994-1995, 1997 не поступали (відсутні). Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996 немає. Відповідачем, як вказує його представник, надсилався запит до Державного архіву Запорізької області (обласний архів) щодо витребування архівних документів (інформації), довідки про підтвердження колгоспного стажу позивача за період його роботи у КСП «Промінь» з 29.03.1991 по 14.10.1997. Однак, підтвердження колгоспного стажу так і не було отримано. Правом на досудове врегулювання спору позивач не скористався. Окремо у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом. Стосовно стягнення судових витрат на користь позивача представник відповідача зауважив, що відповідні витрати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, повинні відшкодовуватись з Державного бюджету України органами Казначейства. З огляду на викладені вище обставини, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу орган державної влади 27.06.2002.

У зв`язку з досягненням пенсійного віку позивач 15.01.2020 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Повідомленням від 27.01.2020 № 25 відповідач поінформував позивача про відмову у призначенні йому пенсії за віком. Зокрема, як вказано у Повідомленні, страховий стаж позивача відповідно до наданих документів складає 23 роки 5 місяців 19 днів. Право на призначення пенсії за позицією відповідача у позивача виникне лише щ 28.01.2023. Як наслідок, відповідач запропонував позивачу скористатись правом добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (а.с.8).

22.12.2021 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом №2212.1, в якому просив останнього видати позивачу копію рішення про відмову у призначенні пенсії за віком за його заявою від 15.01.2020 № 425, а також просив повідомити про підстави не зарахування до загального стажу позивача періоду роботи механізатором у КСП «Промінь» за період з 29.03.1991 по 14.10.1997 (а.с.17).

Листом від 23.12.2021 № 0800-0217-8/89566 відповідач направив представнику позивача повідомлення (рішення) про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 24.01.2020 № 084650004007. Стосовно вимог позивача про зарахування до загального страхового (трудового) стажу періоду його роботи з березня 1991 року по жовтень 1997 року у колгоспі «Промінь» відповідач у вказаному листі зауважив, що згідно з вимогами діючого законодавства період роботи у колгоспах має підтверджуватись відповідними документами (трудова книжка колгоспника, архівні довідки) із зазначенням встановленого колгоспом річного мінімуму трудової участі, результатів його виконання тощо. У наданій трудовій книжці позивача зазначені відомості відсутні. В довідці від 08.06.2018 № 332, виданій Промінівською сільською радою Мелітопольського району, є часткові відомості про трудову діяльність (вихододні) в КСП «Промінь», а саме за період з квітня по грудень 1991 року. При цьому, як зазначено у даному документі, в Промінівський трудовий архів книги обліку трудової участі і розрахунків з членами колгоспу трудової бригади № 1-2-3 за 1992, 1994-1995, 1997 не поступали (відсутні) (а.с.18).

10.01.2022 позивач у порядку ст. 23 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України від 09.07.2003 №1058-IV) подав до Пенсійного Фонду України скаргу на рішення відповідача від 24.01.2020 № 084650004007 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового (трудового) стажу. У вказаній скарзі позивачем було зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (а.с.20-21).

Також, позивач зауважив, що питання встановлення факту наявності трудового стажу повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. У свою чергу, відповідач здійснив запит лише до Державного архіву Запорізької області та, отримавши відповідь про відсутність архівних документів щодо підтвердження колгоспного стажу роботи позивача, дійшов висновку про відсутність законних підстав для його зарахування до загального страхового (трудового) стажу.

Інших дій, передбачених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», відповідачем не здійснювалось. З огляду на викладені обставини, позивач просив Пенсійний Фонд України зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з дати досягнення пенсійного віку, а саме з 27.01.2020, зарахувавши до його страхового стажу період роботи у КСП «Промінь» з 01.01.1992 по 16.02.1996 (а.с.20-21).

Листом від 11.02.2022 Пенсійний Фонд України повідомив позивачу, що за наданими останнім документами підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 29.03.1991 по 14.10.1997 у КСП «Промінь» немає. У зв`язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу (27 років) право на призначення пенсії за віком за заявою позивача від 15.01.2020 також відсутнє (а.с.22).

Оцінюючи правомірність рішення відповідача від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та повідомлення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 27.01.2020 № 25, суд виходить із такого.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституціївизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років.

Слід зазначити, що Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з п. «а» ст. 3 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Разом з цим, у ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII законодавець регламентував, що до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, віднесено, серед іншого, роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Дана норма кореспондується з положеннями ст. 48 Кодексу законів про працю України та п. 1 Порядку.

Зокрема, п. 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

За приписами п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що трудова книжка є основним документом який підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Поряд із цим, слід відзначити, що Постановою від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» Рада Міністрів СРСР затвердила Основні положення про порядок видачі трудових книжок колгоспників. Так, згідно з п. 1 вказаного нормативно-правового акту трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Відповідно до п.п. 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Отже, документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

При цьому, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, їх обік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа (п. 13 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників).

Так, судом встановлено, що 15.01.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.18). Рішенням відповідача від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та Повідомленням відповідача від 27.01.2020 № 25 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком з огляду на недостатність у останнього загального страхового (трудового) стажу (замість необхідних 27 років у позивача наявні лише 23 роки 5 місяців 19 днів) (а.с.8). Зокрема, до загального стажу позивача не був зарахований період його роботи з 29.03.1991 по 14.10.1997 механізатором у КСП «Промінь». 22.12.2021 представником позивача на адресу відповідача був направлений адвокатський запит №2212.1, в якому затребувалась безпосередньо копія рішення про відмову у призначенні пенсії за віком за заявою позивача від 15.01.2020 № 425, а також інформація про підстави не зарахування до загального стажу позивача вказаного вище періоду роботи (а.с.17).

23.12.2021 відповідач у порядку реагування на адвокатський запит представника позивача склав лист № 0800-0217-8/89566, в якому роз`яснювалось, що згідно з вимогами діючого законодавства період роботи у колгоспах має підтверджуватись відповідними документами (трудова книжка колгоспника, архівні довідки) із зазначенням встановленого колгоспом річного мінімуму трудової участі, результатів його виконання тощо. Натомість, у наданій трудовій книжці позивача зазначені відомості відсутні. В довідці від 08.06.2018 №332, виданій Проміневською сільською радою Мелітопольського району, є часткові відомості про трудову діяльність (вихододні) позивача в КСП «Промінь», а саме за період з квітня по грудень 1991 року. При цьому, книги обліку трудової участі і розрахунків з членами колгоспу трудової бригади № 1-2-3 за 1992, 1994-1995, 1997 в Промінівський трудовий архів не поступали (відсутні) (а.с.18). Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком позивач звернувся з відповідною скаргою до Пенсійного Фонду України (а.с.21). Листом від 11.02.2022 Пенсійний Фонд України повідомив позивачу, що за наданими останнім документами підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 29.03.1991 по 14.10.1997 у КСП «Промінь» немає. Право на призначення пенсії за віком за заявою позивача від 15.01.2020 також відсутнє через нестачу у позивача необхідного страхового стажу (а.с.22).

У контексті оцінки досліджуваних правовідносин суд виходить із того, період роботи позивача на посаді механізатора у КСП «Промінь» з 29.03.1991 по 14.10.1997 підтверджується даними його трудової книжки (записи № 11-12). Вказані записи у трудовій книжці не містять неправдивих або недостовірних відомостей, у зв`язку з чим зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996.

Крім того, суд приймає до уваги зміст архівних довідок від 10.03.2020 № 135 (а.с.15) та від 10.03.2020 № 136 (а.с.16), виданих Промінівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, в яких чітко вказано, що позивач значиться в книгах обліку труда та розрахунків з членами КСП «Промінь» нарахування заробітної плати. Зокрема, як вбачається з довідки Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 10.03.2020 № 135, в ній містяться відомості щодо нарахування позивачу заробітної плати у грошовому виразі за 1991. 1993 та 1996 роки (а.с.15). Надання відповідної інформації за 1992, 1994-1995, 1997 роки не видається за можливе, оскільки в Промінівський трудовий архів книги обліку труда та розрахунків з членами трудової бригади № 1-2-3 КСП «Промінь» за цей проміжок часу не надходили.

За змістом п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» (далі Постанова КМУ від 27.04.1993 № 301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, суд робить висновок, що неотримання позивачем трудової книжки колгоспника та ненадання її відповідачу не може бути самостійною підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. У свою чергу факт роботи позивача на посаді механізатора у КСП «Промінь» у період з 29.03.1991 по 14.10.1997 є беззаперечним. За таких обставин, відповідач, на переконання суду, повинен був зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996 та, відповідно, призначити позивачу пенсії за віком, однак, протиправно відмовив у вчиненні відповідних дій. Належних та достатніх доказів зворотнього представником відповідача не надано.

Стосовно доводів представника щодо пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

Системний аналіз зазначеного вище законодавства дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Відповідна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов`язаних із правом особи на соціальний захист, викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та від 9 липня 2019 року у справі 676/1557/16-ц, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 30 січня 2020 року у справі №554/5119/16-а та ін.

Отже, доводи представника відповідача у відповідній частині суд оцінює як неспроможні.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та повідомлення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 27.01.2020 № 25 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду

Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенню відповідача від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та повідомленню відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 27.01.2020 № 25, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких просить представник позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996.

Поряд із цим, вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 27.01.2020, суд виходить із такого.

Оскаржувані рішення відповідача від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та повідомлення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 27.01.2020 № 25 були обґрунтовані відсутністю необхідного страхового стажу.

Відтак, вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 27.01.2020, суд оцінює як передчасні, оскільки відповідачу слід перевірити сукупну достатність у позивача страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, з урахуванням попередніх висновків суду щодо зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996. А тому, у цій частині позову слід відмовити.

У досліджуваному аспекті слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 9 КАС України та, відповідно, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2020 про призначення пенсії за з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996, призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 27.01.2020, підлягають частковому задоволенню, а саме у зазначеній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтована протиправність рішення відповідача від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та повідомлення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком від 27.01.2020 № 25, а також наявність правових підстав для зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996. Натомість, підстави для зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 27.01.2020, відсутні.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме у зазначеній вище частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 18.02.2022 № 9583-8751-2419-1498 (а.с.7) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 992,40 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 10, 14, 90, 139, 143, 241 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б) про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.01.2020 №084650004007 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком від 27.01.2020 № 25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи у колгоспі «Промінь (КСП «Промінь») з 01.01.1992 по 16.02.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2020 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 19 липня 2022 року.

Суддя О.В. Прудивус