Рішення № 105308320, 20.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Справа № 280/5575/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.

представників:

позивача-Загорського Д.М.,

відповідача-Школової Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА» (вул. Каліброва, буд. 15-а, м.Запоріжжя, 69008), в особі представника адвоката Загорського Дениса Дмитровича (вул. Валерія Лобановського, буд 7, м. Запоріжжя, 69006) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА» (далі позивач, ТОВ «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА»), в особі представника адвоката Загорського Дениса Дмитровича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 18.06.2021 №00086570902, винесене відповідачем.

Крім того, просить покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки ДПС встановлено порушення позивачем вимог п. 230.1.2 ПК України, а саме не обладнання резервуара рівнеміром-лічильником. На підставі зазначеного порушення було винесено спірне податкове повідомлення-рішення. Однак, позивачем, як під час проведення перевірки, так і своїх запереченнях на акт перевірки, наголошувалося, що цистерна підземна ємністю 4,2 куб. м, зав. № 662,1965 р.в. не використовується для зберігання чи відпуску пального. В зв`язку з чим вважає, що висновки перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 07.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 03.08.2021.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх.№43213 від 29.07.2021), в якому посилається на те, що під час проведення перевірки, а також під час розгляду заперечень позивачем не було надано документів, що підтверджували відсутність нарахування амортизації на цистерну підземну ємністю 4,2 куб. м тиском 1,0 МПа, виведення з консервації ємності або фактичне використання її в інших цілях. В зв`язку з тим, що позивачем до перевірки не були надані підтверджуючі документи та дані бухгалтерського обліку, щодо виведення з експлуатації даного резервуару або використання в інших цілях, то висновки Акту перевірки є обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення було винесено законно. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

03.08.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою від 03.08.2021 судове засідання було відкладено до 15.09.2021.

28.08.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді позивач зазначив, що використання підземної ємності у технологічних цілях для зливу важких залишків підтверджується усіма необхідними документами. Також вказує на те, що саме по собі знаходження за однією адресою з резервуарами, що призначені для відпуску або зберігання пального, ємностей, що використовуються у інших технологічний цілях, будь-яким чином не може свідчити про те, що інші ємності також задіяні у процесі зберігання або відпуску пального. Питання використання обладнання, що не задіяне при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального, не входило до предмету перевірки, а тому у позивача був відсутній обов`язок надання документів, що підтверджують напрямки використання обладнання, що не пов`язане з предметом перевірки.

06.09.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь, в яких він повторно звертає увагу суду на те, що позивачем не надавались підтверджуючі документи та дані бухгалтерського обліку, щодо виведення з експлуатації резервуару (цистерну підземну ємністю 4,2 куб. м тиском 1,0 МПа) або використання його в інших цілях.

15.09.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він вважає, що у ГУ ДПС у Запорізькій області взагалі були відсутні підстави, у контексті п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 8.2 ст. 80 ПК України, для проведення фактичної перевірки позивача.

Протокольною ухвалою від 15.09.2021 судове засідання було відкладено до 23.09.2021.

22.09.2021 від відповідача надійшов відзив на додаткові пояснення, в якому він додатково обґрунтовує підстави проведення перевірки позивача.

23.09.2021 від позивача надійшла заява в якій він зазначає, що у випадку задоволення позову ним будуть надані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Протокольною ухвалою від 23.09.2021 в судовому засіданні була оголошена перерва до 05.10.2021.

04.10.2021 від відповідача надійшла заява, в якій він додатково обґрунтовує свої заперечення щодо задоволення позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 05.10.2021 в судовому засіданні була оголошена перерва до 20.10.2021.

20.10.2021, у судовому засіданні, представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 20.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

В період з 13.05.2021 по 21.05.2021 була проведена фактична перевірка ТОВ «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА».

За результатами перевірки складена Акт №3702/08/01/09/20471888 від 24.05.2021 про результати фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів (далі Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.230.1.2 п.230.1 ст.230, пункту 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в частині не обладнання рівнеміром-лічильником та їх не реєстрації в Єдиному державному реєстрі на підземну ємність 4,2 куб. м;

- пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в частині несвоєчасного надання щоденно Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуски) та залишків пального на акцизному складі пального - 1005691 за звітну добу: 08.06.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 03.01.2021, 08.01.2021;

- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VІ (із змінами та доповненнями).

На підставі Акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 18.06.2021 за №00086570902, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 20000,00 грн.

Вважаючи, що висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать чинному законодавству України і є безпідставними, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

З Акту перевірки вбачається, що суть виявленого порушення полягала в не встановленні ТОВ «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА» рівнеміра-лічильника на підземному резервуарі: цистерна підземна ємністю 4.2 куб. м, зав. №662, 1965 р.в.

Отже, в даному випадку, підлягає правовому оцінюванню наявність обов`язку позивача встановити та зареєструвати рівнемір-лічильник на вищезазначену підземну ємність 4,2 куб. м.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. «б» пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Розпорядником акцизного складу є суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до абз.1 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Тобто, враховуючи вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, для обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками до уваги беруться місця відпуску пального паливом з акцизного складу та введені в експлуатацію стаціонарні резервуари, розташовані на акцизному складі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок).

Резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (пп. 3 п. 2 Порядку).

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку обіг пального - будь-які операції, що передбачають:

фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);

фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

У індивідуальній податковій консультації від 07.06.2019 за №2606/6/99-99-12-02-02-15/ІПК ДФС зазначено, що при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Суд зазначає, що використання підземної ємності 4,2 куб. м, зав.№662, 1965 р.в. саме у технологічних цілях, для зливу важких залишків, підтверджується наступними письмовими доказами:

1). Висновком експертизи №23.04.04-0113.16 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання від 16 травня 2016 року, виконаної ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці».

На сторінці 5 висновку зазначено наступне: «Також на території АГЗС в окремій будівлі розташований газонаповнювальний пункт (дачі - ГРН) для наповнення балонів промислового та побутового призначення зрідженими вуглеводним и газами, з наступним устаткуванням підвищеної небезпеки:

1. установка для наповнення балонів зрідженим газом, зав. №447, 1982 р.в., СРСР.

2. цистерна підземна для зливання залишків, що не випаровуються, ємністю 4,2 куб. м тиском 1 МПа, зав. №662, реєстр. №46538, 1965 р.в., СРСР.»

2). Дозволами Держгірпромнагляду. У дозволі №752.13.30, виданому на підставі зазначеного вище висновку експертизи №23.04.04-0113.16, зазначено право позивача викопувати роботи підвищеної небезпеки, а саме роботи з випробування посудин, що працюють під тиском.

3). Наказом директора ТОВ «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА» №9 від 25.11.2012, яким встановлено, що підземна ємність об`ємом 4,2 куб. м, зав. №662 використовується виключно у технологічних цілях в процесі випробування балонів для зливу важких залишків.

4). Виробничою інструкцією від 18.12.2012, якою регламентується порядок ремонту газових балонів. У розділі 2 інструкції зазначено наступне (мовою оригіналу): «Корпус баллона наполняется водой и подвергается давлению 2,5МПа не менее 5 мин, после чего давление уменьшается до 1,6Мпа и производится осмотр баллона. После чего использованная жидкость по трубопроводу сливается в подземный сосуд (рег.№46538), предназначенный для слива тяжелых остатков».

5). Актом від 28.05.2021 технічного огляду посудини, що працює під тиском зав. №662, рег. №46538 у якому зазначено, що «Дана ємність використовується при виконанні робіт по гідравлічному випробуванню балонів, а саме для зливу тяжких рідин».

Також слід зазначити, що про вказані обставини повідомлявся відповідач, що підтверджується: відповіддю за вих.№8/05 від 21.05.2021 на запит податкового органу, запереченнями позивача за вих. №2705 від 31.05.2021 на Акт перевірки, а також відповіддю від 16.06.2021 про результати розгляду заперечень.

Тобто, про те, що підземна ємності 4,2 куб. м, зав.№662, 1965 р.в. використовується для зливу тяжких рідин, відповідач був повідомлений ще під час перевірки та під час розгляду заперечень позивача.

Відповідно до п. 85.2. ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, предметом перевірки було додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального; виявлення порушень у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів. Таким чином, питання використання обладнання, що не задіяне при виробництві, обліку, обігу, зберіганні та транспортуванні пального, не входило до предмету перевірки, а тому у позивача був відсутній обов`язок надання документів, що підтверджують напрямки використання обладнання, що не пов`язане з предметом перевірки.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що ні в Акті перевірки, ні в відзиві, ні в запереченнях відповідач не зазначає та не надає суду жодного доказу використання ТОВ «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА» зазначеної цистерни у якості резервуару для зберігання палива та, відповідно, обов`язок позивача встановити на даній ємності рівнемір-лічильник, натомість надані позивачем докази свідчать про те, що ця ємність не використовується ним для зберігання палива (тяжкі рідини, які утворюються внаслідок проведення випробувань газових балонів, не є паливом, відповідачем не надано доказів на спростування цього).

Всі твердження відповідача гуртуються виключно на припущеннях.

ЄСПЛ у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті податкового повідомлення-рішення дотримано не було.

Також суд звертає увагу на позицію ЄСПЛ щодо захисту прав суб`єктів господарювання від незаконних дій контролюючого органу полягає у наступному:

Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03):

«...при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими» (п. 53).

Утім наведені в Акті перевірки висновки базуються лише на припущеннях відповідача та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Рішення по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97):

«...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» (п. 110).

У той же час відповідач не довів правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд не приймає посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 29.05.2020 по справі №826/27811/15, від 23.10.2020 по справі №816/2932/15 оскільки в даних справах йде мова про інші обставини, які не аналогічні з обставинами даної справи. Так, Верховним Судом переглядалися справи у яких було встановлено певний факт: наявність на складі підакцизного товару, постачання товару, отримання податкового кредиту, що не знаходили своє підтвердження належними документами бухгалтерського обліку під час здійснення перевірки. Однак, справа, що розглядається є діаметрально протилежною. Єдиною обставиною, що не оспорюється сторонами, є наявність підземної ємності, що саме но собі не свідчить, що вона використовується для зберігання пального.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА».

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА» (вул. Каліброва, буд. 15-а, м. Запоріжжя, 69008), в особі представника адвоката Загорського Дениса Дмитровича (вул. Валерія Лобановського, буд 7, м. Запоріжжя, 69006) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 18.06.2021 №00086570902, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «КОЗАЦЬКА ПЕРЕПРАВА» судовий збір у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «19» липня 2022 року.

СуддяР.В. Кисіль