Ухвала суду № 105306533, 19.07.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 1-кс/759/2006/22

ун. № 759/8047/22

19 липня 2022 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., прокурора Соколюка О.В., захисника підозрюваного - адвоката Стороженка Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Токарєва О.А. про продовження, запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шубранець, Чернівецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 12018110030002803 від 22.06.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

18.07.2022 р. слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Токарєв О.А. звернувся до суду із клопотанням, в якому просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці для виконання вимог ст. 290 КПК України, з визначенням застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 гривень.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110030002803 від 22.06.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений слідством час та місці, у ОСОБА_1 виник умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами громадян під приводом надання різного роду послуг, продажу товарів, без мети виконання взятих на себе зобов`язань.

Для досягнення кінцевого результату - заволодіння грошовими коштами громадян, підозрюваний ОСОБА_1 розробив чіткий план злочинних дій, які формально носили характер господарської діяльності та цивільно-правових - відносин. Так, з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 укладались цивільно-правові договори поставки товарів, надавались боргові розписки, при цьому взяті на себе обов`язки завідомо підозрюваний не виконував, а отримані грошові кошти використовував на власний розсуд.

Встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами громадянки ОСОБА_2 , під приводом надання послуг та поставки дитячих товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей грудні 2016 року громадянка ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про поставки товарів з Китаю, а саме: дитячих колясок передала грошові кошти в сумі 40 300 долларів США, що згідно курсу НБУ становить 1 095 757 грн. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того встановлено, що в невстановлений час та в невстановленомі місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , під приводом надання послуг та поставки товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей 13.02.2018 року громадянин ОСОБА_3 перебуваючи в м. Івано-Франківськ, по вул. Є. Коновальця за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про укладання договору поставки товару, а саме: Asic Antiminer S9 та блоків живлення до нього в кількості 62 шт. передав грошові кошти в сумі 102 860 Євро, згідно курсу НБУ становить 3 385 122 грн.. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Також встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , під приводом надання послуг та поставки товарів з закордону. Після досягнення всіх домовленостей 06.04.2018 року громадянин ОСОБА_4 перебуваючи в Київській області у м. Біла Церква, траса Київ-Одеса поруч з зупинкою загального транспорту за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про укладання договору поставки товару, а саме: Asic Antiminer S9 13.5 TH/s та блоків живлення до нього передав грошові кошти в сумі 626 400 грн., через знайомого ОСОБА_1 .. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того встановлено, що в невстановлений час та в невстановленомі місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , під приводом надання послуг та поставки товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей 26.04.2018 року громадянин ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про укладання договору поставки товару, а саме: Asic Antiminer S9 13.5 TH/s та блоків живлення до нього передав грошові кошти в сумі 4 000 долларів США, що згідно курсу НБУ становить 105 080 грн.. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того, встановлено, що в невстановлений час та не встановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 під приводом надання послуг та поставки товарів з Польщі, а саме спец. авто-техніки «JCB», «MANITOU». Після досягнення всіх домовленостей в травні 2017 р. потерпілий ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Старокостянтинів, Хмельницька область вул. Попова передав підозрюваному ОСОБА_1 грошові кошти в сумі в якості авансу за спецтехніку у сумі 20 000 долларів США.

Крім того встановлено, що в невстановлений час та не встановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на незаконно заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 під приводом надання послуг та поставки товарів з Польщі, а саме автомобілів «BMW» Mersedes-Benz. Після досягнення всіх домовленостей потерпілий ОСОБА_6 перебуваючи на території Польщі передав підозрюваному ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12 000 доларів США.

07.08.2018 року ОСОБА_1 склав боргову розписку про отримання вищевказаних грошових коштів на загальну суму 32 000 долларів США, що згідно курсу НБУ становить 868 160 грн.

Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , під приводом надання послуг та поставки товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей 14.03.2019 року громадянин ОСОБА_7 перебуваючи в Київській області, в с. Петропавлівська - Борщагівка, за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про укладання договору поставки товару, а саме: Asic Antiminer та блоків живлення до нього перерахував в якості авансу на банківський рахунок грошові кошти в сумі 2 000 гривень.. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Допитаний в якості свідка громадянин ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_1 дійсно отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 44 000 долларів США, за поставку товарів з Китаю, а саме: дитячих колясок. Згідно показів ОСОБА_8 громадянин ОСОБА_1 жодним чином не виконав власні зобовязання та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Допитаний в якості свідка громадянин ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_1 дійсно отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 102 860 євро, за поставку товарів з Китаю, а саме: компютерного обладнання для майнінгу. Згідно показів ОСОБА_9 громадянин ОСОБА_1 жодним чином не виконав власні зобов`язання та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

23 квітня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, шляхом направленням копії повідомлення про підозру за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 .

24.04.2019 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

03.09.2019 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

04.10.2019 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

11.01.2021 року відповідно до інформації Національного центрального бюро Інтерполу Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_1 затримано в місті Мюнхен.

13.12.2021 року компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина видано ОСОБА_1 для подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності на території України.

14.12.2021 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2022 року по 18 год. 20 хв.

01.02.2022 року постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури Ткаленка О.В. строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 06.03.2022.

03.02.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.03.2022 року.

01.03.2022 року підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника повідомлено про закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та відкрито матеріали досудового розслідування стороні захисту.

03.03.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2022 року.

27.05.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 року продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 25.06.2022 року.

23.06.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 року продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 22.07.2022 року.

У зв`язку із вищевикладеним в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому останньому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор, підтримав дане клопотання з зазначених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат Стороженко Д.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та заперечував щодо задоволення клопотання слідчого.

Окрім того, адвокатом Стороженко Д.О. подано клопотання про спрямування до Київського апеляційного суду подання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для визначення підсудності у справі №759/8047/22.

Подане клопотання адвокат Стороженко Д.О. обґрунтовує тим, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018110030002803 від 22.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.15,ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, є СУ ГУНП в Київській області, яке відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МЮУ, а також офіційного сайту ГУНП в Київській області має місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Володимирська,15, що відноситься до Шевченківського району м. Києва і таким чином перебуває під територіальною юрисдикцією Шевченківського районного суду м. Києва.

Крім того, адвокат Строженко Д.О. подане клопотання обґрунтовує тим, що Київським апеляційним судом в порядку ст. 34 КПК України 20.06.2022 року у справі №11п/824/227/2022 визначено підсудність судового контролю у кримінальному провадженні №12018110030002803 за підозрою ОСОБА_1 за Шевченківським районним судом м. Києва. Тому, судовий контроль у кримінальному провадженні №12018110030002803 від 22.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.15,ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, відповідно до вимог чинного законодавства та відповідного визначення Київським апеляційним судом у цьому провадженні територіальної підсудності, повинен здійснювати саме слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва.

Також адвокат Стороженко Д.О. в обґрунтування клопотання зазначає, що ним 21.06.2022 року до Київського апеляційного суду в порядку ст.ст. 34,132 КПК України надіслано клопотання про визначення підсудності клопотання сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №12018110030002803 від 22.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст.15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою (справа №759/6522/22). Так, Київським апеляційним судом дане клопотання сторони захисту зареєстровано та призначено колегію суддів для розгляду. На підставі викладеного, адвокат Стороженко Д.О. просив клопотання задовольнити та направити клопотання сторони обвинувачення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу з приводу згаданого клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до положень ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання, а саме: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до ч.1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Оскільки наказом Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Київській області №1248 від 12.06.2018 року «Про визначення адреси місця знаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління», визначено місце знаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління в Святошинському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул.. Святошинська, 2а, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для повернення слідчому та передачі справи за підсудністю для розгляду до іншого суду.

Щодо надісланого клопотання адвокатом підозрюваного про визначення підсудності клопотання сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №12018110030002803 від 22.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою (справа №759/6522/22), суд до уваги дану обставину не бере, оскільки по даному клопотанню сторони захисту, Київським апеляційним судом не вирішено питання, щодо визначення саме судового контролю у кримінальному провадженні №12018110030002803 про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, справа №759/6522/22 за Шевченківським районним судом м. Києва.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозри, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

23 квітня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, шляхом направленням копії повідомлення про підозру за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 .

24.04.2019 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

03.09.2019 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

04.10.2019 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

11.01.2021 року відповідно до інформації Національного центрального бюро Інтерполу Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_1 затримано в місті Мюнхен.

13.12.2021 року компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина видано ОСОБА_1 для подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності на території України.

14.12.2021 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2022 року по 18 год. 20 хв.

01.02.2022 року постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури Ткаленка О.В. строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 06.03.2022.

03.02.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.03.2022 року.

01.03.2022 року підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника повідомлено про закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та відкрито матеріали досудового розслідування стороні захисту.

03.03.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2022 року.

27.05.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 25.06.2022 року.

23.06.2022 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 року продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 22.07.2022 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 22.07.2022 року, 01.03.2022 органом досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику відкрито матеріали досудового розслідування.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_1 не підтвердив ознайомлення з матеріалами кримінального провадження взагалі з жодним аркушем, з приводу чого слідчим складено відповідні Акти.

Адвокатом підозрюваного Стороженко Д.О. згідно протоколу ознайомлення з матеріалами досудового слідства від 13.07.2022 року ознайомлено з 1 томом до 155 аркуша.

У зв`язку з цим, органом досудового розслідування, 08.06.2022 року до Святошинського районного суду м. Києва, подано клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороні захисту. Однак, у зв`язку з тим, що захисники підозрюваного ОСОБА_1 , на кожному засіданні, піднімають питання про відкладення судового засідання по розгляду клопотання, його розгляд перенесено.

Передача обвинувального акту до суду є неможливою без надання доступу підозрюваному та захисникам до матеріалів досудового розслідування і достатнього часу для ознайомлення з цими матеріалами. Ураховуючи обсяг матеріалів для виконання вимог ст. 290 КПК України необхідно витратити строк до двох місяців.

Без надання підозрюваному та захисникам доступу до матеріалів досудового розслідування судовий розгляд є неможливим, що в свою чергу унеможливлює передачу обвинувального акту до суду.

Таким чином обов`язок надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороною обвинувачення було виконано.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на закінчення досудового розслідування, про які вказував прокурор зі слідчим.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, а тому являє собою значну суспільну небезпеку. Також слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність його соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому при винесенні обвинувального вироку, та його спроби переховування від органів досудового слідства.

Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інший злочин.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись статтями 177, 178, 197, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 діб, а саме до 17.08.2022 року включно але в межах строку досудового розслідування з правом внесення застави.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480, 00 грн. (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

Визначити місячний термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Ключник А.С.