Ухвала суду № 105303244, 19.07.2022, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/868/22

Провадження № 1-кп/366/141/22

У Х В А Л А

19 липня 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченко Ю.В., за участю секретаря судових засідань Морозовій Я.Р., за участю учасників провадження: прокурора Левченка Р.М., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_3 , представника служби у справах дітей та сім`ї Нестеренко Т., захисників Семака А.Я., Працюка В.Л., представника потерпілого Пособчука О.В., розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022111150000305 від 09 квітня 2022 року, які надійшли від Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури по обвинуваченню

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні прокурор Левченко Р.М. заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з посиланням на те, що строк дії ухвали слідчого судді Іванківського районного суду від 20.06.2022 року, якою ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою та який закінчується 20.07.2022 року. Також залишилися існувати ті підстави і ризики, в зв`язку з якими обвинуваченому раніше було обрано вказаний запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував протизаявленого клопотання,просив судобрати йомузапобіжний західне пов`язанийз позбавленнямволі.Пояснив суду,що докінця нерозумів,що підчас іспитовогостроку неможна вчинятинові злочини.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_3 просила суд застосовувати до її сина запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник СемакА.Я. просив суд застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі, при цьому врахувати, що ОСОБА_2 є неповнолітнім.

Представник служби у справах дітей та сім`ї ОСОБА_4 просила суд врахувати особу неповнолітнього та по можливості застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Представник потерпілого Пособчук О.В. наполягав на задоволенні даного клопотання, оскільки обвинувачені проникли до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції. Частину речових доказів знищили, решту забрали з собою, з яких частину повернули, а інша частина не відомо де знаходиться.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки інших учасників процесу, суд при вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст.315КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 20.06.2022 року ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали закінчується 20.07.2022 року.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На даний час, обставини, які послужили підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання від вартою не відпали, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Так,необхідно врахувати тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим негативно впливати на хід судового розгляду.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Оцінивши вищевказані обставини в їх сукупності, дані про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу, а саме, у вигляді тримання під вартою.

При цьому,суд вважає,що обранняобвинуваченому вказаногозапобіжного заходуне суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки застосування до обвинуваченого жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України, які хоча і зменшилися, але продовжують існувати на даний час, не забезпечить виконання процесуальних обов`язків. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що беззаперечно свідчить про наявність ризиків, та що під впливом тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, він може переховуватись від суду і у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Запропонований прокурором відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, який йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

У відповідності до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихст.194 КПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, особу обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, те, що він не має постійного місця роботи, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5ст. 194 КПК Українипокласти на нього такі обов`язки:

-Прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти прокурора групи прокурорів та суд про зміну місця проживання та роботи.

Відповідно до ч. 4ст. 202 КПКпідозрюваний звільняєтьсяз-підварти післявнесення застави,визначеної уданій ухвалі,якщо вуповноваженої службовоїособи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 314 - 316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Датою закінчення дії ухвали вважати 16вересня 2022року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов`язків, визначенихКПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібу сумі198480 грн.(сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступнийдепозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: отримувач коштів: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Державна казначейська служба України , м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-Прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти прокурора групи прокурорів та суд про зміну місця проживання та роботи;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до16 вересня 2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ Державної судової адміністрації в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Іванківський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинуваченим ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 19 липня 2022 року

Суддя : Ю.В. Ткаченко