Рішення № 1052911, 19.10.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2007 р.

Справа № 2/264

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В. розглянув справу N 2/264 за позовом

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Кіровоград

до відповідача: обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кіровоград

про стягнення 12 375 128, 92 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Григоренко В.В. , довіреність № 163/07 від 23.01.07 ;

від відповідача - Слюсар О.В. , довіреність № 470/21 від 17.07.07

від відповідача - Омелькін О.М., довіреність № 471/21 від 17.07.07;

Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" подано позов до обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" про стягнення 12375128,92 грн., з яких 4686211,55 грн. боргу по оплаті за спожиту електричну енергію в період з 01.11.2005р. по 01.06.2007р., 556313,18 грн. пені, 426888,61 грн. інфляційних збитків, 119086,28 грн. - 3% річних та 6586629,30 грн. п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії та потужності в липні - грудні 2004 року та січні - травні 2005 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.09.2007р. за № 626/21 визнав позовні вимоги частково. В частині стягнення боргу по оплаті за спожиту електричну енергію на суму 4686211,55 грн., 426888,61 грн. інфляційних збитків та 119086,28 грн. - 3% річних заборгованість відповідач визнав повністю. В частині стягнення пені за період з липня 2006 року по січень 2007 року включно відповідач просить суд відмовити, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності на її стягнення.

В частині стягнення пені за період з лютого по липень 2007 року згідно поданого позивачем розрахунку відповідач просить суд зменшити розмір нарахованої неустойки до 1% від пред'явленої до стягнення суми.

Позовні вимоги в частині стягнення 6586629,30 грн. п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії та потужності в липні - грудні 2004 року та січні - травні 2005 року заперечив повністю, оскільки позивач пропустив строк позовної давності на стягнення зазначених штрафних санкцій.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між сторонами укладено договори №1 від 29.12.2002р., від 1.10.2004р., та 12.01.2006р. про постачання електричної енергії. Зазначеним договором визначені умови поставки електроенергії позивачеві, умови користування і оплати за використану електричну енергію.

Відповідно до договорів позивач зобов”язувався поставляти електроенергію відповідачеві, а останній, зобов”язувався проводити розрахунки за спожиту електроенергію до 25 числа місяця перед розрахунком та остаточно провести розрахунки за перевитрату договірних величин електричної енергії та ін., оформлені рахунками позивача, самостійно в 5денний термін з моменту виписки рахунків.

Відповідно до ст.ст. 275-277 Цивільного кодексу України електрична енергія відпускається за договором, умови якого повинні бути дотримані сторонами, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного типу.

Згідності. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Із матеріалів справи / а.с. 64-83 т.1 /вбачається, що позивачем виписані рахунки на оплату електроенергії , використаної за період з листопада 2004р. по травень 2007р. Строк оплати вказаних рахунків зазначено в останніх.

Відповідач несвоєчасно проводив оплату виставлених рахунків. Залишок боргу за використану активну електроенергію за вказаний період становить 4 686 211 грн. 55 коп.

Доказів сплати боргу в зазначеній сумі відповідачем суду не подано. Отже позовні вимоги про стягнення 4 686 211 грн. 55 коп. боргу за активну електроенергію є обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач хоча і проводив оплату боргу, але несвоєчасно.

На підставі ст. ст. 258, 549, Цивільного кодексу України, ч.6 ст. 232 ГК України, враховуючи умови п.4.2.1 договорів в частині нарахування пені за весь час прострочення, враховуючи день фактичної оплати, та вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” відповідач повинен сплатити позивачеві пеню.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача / а.с. 84-85 т. 1/ пеня за прострочення відповідної суми боргу становить 556313 грн. 18 коп. та могла бути стягнути з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, при вирішенні спору суд враховує специфіку діяльності підприємства відповідача, як єдиного спеціалізованого підприємства по транспортуванню та очищенню води в Кіровоградській області для населення та юридичних осіб, в т.ч. закладів охорони здоров’я, освіт і т.д. а також складний фінансовий стан підприємства відповідач.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість змешення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, яі мають істотне значення.

Враховуючи викладене та вимоги п.3.ч.1. ст.. 83 ГПК України, суд зменшує пеню, що підлягає стягненню до 1 відсотка та стягує її з відповідача на користь позивача в сумі 5563 грн. 13 коп. В задоволенні позову в частині стягнення 550750 грн. 05 коп. пені необхідно відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача / а.с.86-89, т.1 / 3 % річних та збитки від інфляції з простроченої суми за період з 1.12.2005р. по 30.06.2007р., становлять відповідно 119086 грн. 28 коп. та 426888 грн. 61 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При вирішення спору в частині стягнення п’ятикратної вартості перевищення договірної величини електроенергії за липень-грудень 2004р. та січень – травень 2005р., суд виходить із наступного.

Сторони у взаємовідносинах керуються вимогами договорів та Закону України „Про електроенергетику”, постановами Кабінету Міністрів України в частині надання та постачання електроенергії споживачам та розрахунків за електроенергію, а також роз’ясненнями та правилами НКРЕ.

Позивач посилається на Правила користування електричною. енергією, у відповідності з яким при перевищенні договірних величин споживання енергії чи потужності за розрахунковий період споживач має оплатити постачальній організації додаткову плату у відповідності з вимогами діючого законодавства України.

В обгрунтування вимоги позивач зазначає, що на підставі Постанови КМУ № 441 від 24.03.1999р. , N 475 від 9 квітня 2002 року він як постачальник має право на коригування за підсумками місяця граничної величини споживання до рівня оплаченого об’єму електроенергії. Весь неоплачений об’єм спожитої енергії має бути оплачений в п’ятикратному розмірі.

Сторони обумовили граничні величини споживання енергії на 2004-2005р.р. додатками до договору - помісячно. В договорах (та доповнення до договорів) погоджено, що платежі за електроенергію здійснюються в порядку передоплати в обсязі 100% договірних величин споживання наступного розрахункового періоду.

Відповідач не заперечує факту несвоєчасної оплати рахунків за використану активну електроенергію. Спору в частині кількості спожитої електроенергії немає.

В договорах / п.5. / сторони передбачили необхідність доведення договірних величин споживання електроенергії та величину граничного споживання потужності ... письмовим повідомленням, що є невід’ємною частиною договору. Сторони передбачили , що за підсумками розрахункового періоду договірна величина ... коригується постачальником... до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії.

Із матеріалів справи / а.с. 115-150 т. 1, а.с.1-18 т. 2 / вбачається, що позивачем, оговорені сторонами лімітні повідомлення направлені відповідачеві з зазначенням, що вони є невід’ємною частиною договору.

Відповіднодо п. 13 Порядк постачання електричної енергії споживачам, у разі перевищення встановлених як договірні граничні величини споживання електроенергії та потужності, споживачі несуть відповідальність, що визначена, часинами 5 та 6 ст. 26 Закону України “ Про електроенергетику”.

Статтею 27 цього Закону передбачено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, що може мати цивнльний, адміністративний та кримінальний характер. Згідно ч. 7 цієї статті відповідальність, передбачену ч.5. ст. 26 вказаного Закону визначено як санкцію.

Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнпння штрафних санкцій застосовуються штрафна санкція в один рік. / постанова Вищого господарського суду України N12/1013 ід 10.10.006р./

За змістом ст. 275-277 ГК України правовідносини у сфері енергопостачання та зобов’язання, що виникають з них, є господарсько-правовими.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушеників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими заонами та договором.

Види правових засобів відповідальності у сфері господарювання / господарські санкції/ визначено у ст. 217 ГК України як заходи впливу на правопорушеника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/ або правові наслідки. Такими засобами є відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

З 23.07.2005. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику”, яким передбачено стягнення з споживачів у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахуновий період двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії.

Враховуючи положення ст.58 Конституції України, ч.2. с. 5 ЦК України, що передбачать зворотну дію у часі акта цивільного законодавства разі пом’якшення ним відповідальності, при застосуванні п.4.2. договорів необхідно застосувати двократну, а не п’ятикратну вартість фактично спожитої та договірної в6личини електроенергії / постанова Дніпропетровського апеляйного госодарського суду N 4/20 вы 20.06.2007р. / , що становить, в даному випадку, 3 293 314 грн 65 коп. за вказаний позивачем період.

Отже позовні вимоги стосовно стягнення п’ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії за липень-грудень 2004р. на суму 3 293 314 грн. 65 коп. є не обгрунтованими і задоволенню не підлягають в зв’язку безпідставністю їх нарахування.

Разом з тим, враховуючи що рахунок N1/1 від 1.06.2005р. на сплату санкцій за травень 2005р. / останній період нарахування санкцій а перевищення граничних величин електроспоживання / з терміном оплати до 8.06.2005р. / а.с. 114 т. 1/ був виданий 1.06.2005р., а позовна заява наравлена до господарського суду 27.02.2007р. позивач пропустив річний строк позовної давності, в межах якого могла бути стягнута спірна сума 3 293 314 грн. 65 коп. За вказаних обставин позовні вимоги про стягнення 3 293 314 грн. 65 коп. задоволенню не підягають в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Згідно до ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, враховуючи максимальний розмір сплати цих витрат, покладаються на відповідача в повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 526, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, п.3 ч. 1 ст.83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з обласного комунального виробничого підприємства “Дніпро-Кіровоград” м. Кіровоград вул. 50 років Жовтня,19а / ідент. Код 03346822 п.р. 600530070526 в КОФ УСБ МФО 323293 / на користь відкритого акціонерного товариства “ Кіровоградобленерго” м. Кіровоград, проспект Комуністичний,15 (р/р 26008302331850 в ЦВ ПІБ м. .Кіровограда МФО 323301 код 23226362) 4 686 211 грн. 55 коп. боргу, 426 888 грн. 61 коп. збитків від інфляції, 119086 грн. 28 коп. 3 процентів річних, 5563 грн. 13 коп. пені, 25500 грн. державного мита та 118 грн. вартості витрат по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати позивачеві після набрання рішенням законної сили для пред’явлення до виконання відділенню державної виконавчої служби.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 550750 грн.05 коп. пені та 6 586 629 грн. 30 коп. п’ятикратної вартості різниці фактичного споживання електроенергії та потужності в липні-грудні 2004р. та січні – травні 2005р. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя Л. Деревінська