Постанова № 1052845, 31.08.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31.08.07 Справа № 8/412ад.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції (в особі Новоайдарського відділення), смт Новоайдар Луганської області,

до Дочірнього підприємства «Новоайдарська нафтобаза»Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт», смт Новоайдар, -

про звернення стягнення на активи на суму 7222 грн. 55 коп.,

при секретарі судових засідань Монастирському Д.Д.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Войтеко Н.Г. –начальник юридичного відділу, - довіреність №391/8/10 від 24.01.07 року;

від відповідача –не прибув, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на активи відповідача на суму 7222,55 грн. у зв’язку з наявністю у нього податкового боргу з податку на землю у сумі 7021,01 грн. (основний платіж) та пені у сумі 201,54 грн., який мається за станом на 20.06.07 року за період з 2006 по 2007 рік включно.

Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 31.08.07 року.

Відповідач до цього засідання не прибув, але звернувся до суду з листом (вих. №19 від 29.08.07 року) про повне визнання позову та про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача, керуючись частиною 3 ст. 121 КАСУ, звернувся до суду з заявою про розгляд спору по суті у цьому ж судовому засіданні; крім того, ним подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Враховуючи, що перше клопотання відповідає вимогам ч. 3 ст. 121, а друге - вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, їх задоволено судом.

Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.

І. 30.01.1997 року Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області Дочірнє підприємство «Новоайдарська нафтобаза»Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт»(далі –ДП «Новойадарська нафтобаза», - відповідач), ідентифікаційний код 24204227, зареєстроване в якості юридичної особи, про що до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис №214.

Відповідно до п. 3.1 Статуту підприємство є юридичною особою.

04.02.97 року Новоайдарським відділенням Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції підприємство зареєстроване в якості платника податків, реєстраційний №3.

ДП «Новоайдарська нафтобаза»на виконання вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ) надало до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області (далі –МДПІ, - позивач) податкові розрахунки земельного податку за 2006 та 2007 роки, - у такий спосіб самостійно узгодивши свої податкові зобов’язання з цього виду податку.

Факт наявності у відповідача за станом на 20.06.07 року самостійно узгодженого, але не сплаченого у повній сумі податкового боргу та вжиття ДПІ заходів, спрямованих на його погашення боржником, підтверджується наступними доказами:

довідками про динаміку суми податкового боргу платника податку на землю та нарахування штрафних санкцій станом на 20.06.07 року;

першою (№1/96 від 21.09.05 року на суму 1583,69 грн.) та другою (№2/108 від 21.12.05 року на суму 4132,59 грн.) податковими вимогами, факт отримання яких відповідач не заперечує та не оспорює;

рішенням МДПІ №11/24 від 11.09.2005 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу;

відзивом на позов (вих. №19 від 29.08.07 року) про повне визнання позову;

обліковими картками платника податку;

актом звірення стану податкового боргу з податку на землю станом на 29.08.07 року, підписаним обома сторонами;

іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з наявних у справі доказів, платником податку до цього часу не вжито заходів до погашення цього податкового боргу у вигляді самостійно узгоджених зобов’язань з ПДВ.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

1.Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина 1 ст. 67 Конституції України).

Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Пунктом 8 частини 1 ст.14 цього Закону податок на землю віднесено до загальнодержавних податків.

Пунктом 2 частини 1 ст. 9 названого Закону до числа обов’язків платників податків віднесено подання до державних податкових органів… відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а пунктом 3 тієї ж частини ст. 9 на них покладено обов’язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

2.Право вживати заходів до примусового стягнення податкового боргу органам державної податкової служби України надано п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

3.Як сказано у п. 1.3 ст.1 ЗУ №2181-ІІІ, - податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Матеріалами справи належним чином доведено, що спірні податкові зобов’язання платник податку узгодив самостійно, тобто у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ.

Згідно підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, платник податків, який самостійно узгодив свої податкові зобов’язання, повинен сплатити іх до бюджету протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з податку на землю, а також факт його ухилення від його сплати до бюджету, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Керуючись частиною 4 ст.94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного, частини 1 ст. 67 Конституції України; ст.9,14 та Закону України від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, пункту 5.1 та підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись ст.ст.40, 49, 51, ч. 6 ст. 71, ст.ст. 86, 158-163 та 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Новоайдарська нафтобаза»Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт», ідентифікаційний код 24204227, яке знаходиться за адресою: Новоайдар, вул. Жовтнева, 28-а Луганської області, - на користь місцевого бюджету:

Новоайдарської селищної ради Луганської області на р/р 33210811600208 у Новоайдарському відділенні Державного казначейства ГУ ДКУ у Луганській області, банк: ГУ ДКУ У Луганській області, МФО 804013, код –24048247, - податковий борг з податку на землю у сумі 7084 (сім тисяч вісімсот чотири) грн. 30 коп., - звернувши стягнення на активи боржника;

Бахмутівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області - р/р 33210811600210 у Новоайдарському відділенні Державного казначейства ГУ ДКУ у Луганській області, банк: ГУ ДКУ У Луганській області, МФО 804013, код –24048247, - податковий борг з податку на землю у сумі 148 (сто сорок вісім) грн. 25 коп., - звернувши стягнення на активи боржника.

Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представника позивача у судовому засіданні 31.08.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 04.09.2007 року.

Суддя А.П.Середа