Рішення № 105278603, 13.07.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/19/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності по спадщині за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) через свого представника ОСОБА_3 (далі представник позивача) звернулась до суду з вищевказаним позовом до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі відповідачі 1), ОСОБА_2 (далі відповідачі 2) про визнання права власності на частку нерухомого майна у порядку спадкування.

Підставність позову обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом вчиненим спадкодавцем 23.10.2020, відповідно до якого спадкодавець розпорядилась належним їй майном у вигляді квартири, що розташована в АДРЕСА_1 , заповівши її позивачеві, остання спадщину прийняла шляхом подачі заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини, в межах визначеного законодавцем строку, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості, оскільки правовстановлюючий документ в частині одного із співвласників на вказане майно містить закреслення, які не застережені в установленому діючим законодавством порядку, а також вказаний об`єкт нерухомого майна належав кільком співвласникам на праві спільної сумісної власності, частки яких не було визначено. Крім цього, було встановлено наявність неповнолітнього спадкоємця після смерті одного із співвласників, у зв`язку із чим нотаріус відмовив у видачі нотаріального акту на ім`я позивача, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідачами відзиву на позов до суду не було подано.

Ухвалою судувід 09.02.2022розгляд справипризначено заправилами загальногопозовного провадження,призначено підготовчесудове засідання,за клопотаннямпредставника позивачавитребувано з нотаріальних установ матеріали спадкових справи до майна померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

11.05.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак остання надала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи у її відсутність та позивача, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, за підписом селищного голови до суду було надано заяву, відповідно до якої він просив про розгляд справи за відсутності їх представника, при вирішенні справи поклались на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про дату, час і місце судового засідання за адресою зареєстрованого місця проживання.

Судом встановлено, що копія позовної заяви з додатками та судовими повістками про виклик повернулась на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомленим.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, що визначені ст.223 ЦПК України, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, за відсутності сторін та їх представників, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.8). Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом.

Із матеріалів спадкової справи №64/2021 до майна померлої ОСОБА_4 (а.с.47-57) слідує, що своїм правом на спадкування скористалась позивач ОСОБА_1 , подавши заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Судом встановлено, що 23.10.2020 ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила особисте розпорядження, відповідно до якого заповіла належну їй квартиру за АДРЕСА_2 , позивачеві - ОСОБА_1 . Вказаний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Рудик Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №2795. Заповіт за життя спадкодавця не змінено та не скасовано по відомостях органу місцевого самоврядування.

Із матеріалів спадкової справи встановлено, що інші спадкоємці за наявності цього заповіту, тобто ті, що мають право на обов`язкову частку у спадщині та наявності іншого заповіту від 05.12.2014 посвідченого приватним нотаріусом Врублевською Ю.В., та зареєстрованого за № 710 (а.с. 54), який є чинним, своїм правом на спадкування після смерті ОСОБА_4 не скористались.

За відомостями органу місцевого самоврядування (а.с.50) слідує, що ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 , інші особи, які проживали чи були зареєстровані відсутні.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, отож вона їй належить з часу відкриття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Вінницького районну Вінницької області Башта-Бєляєвої М.О. від 17.11.2021 №198/02-31, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на квартиру за АДРЕСА_2 , у зв`язку із тим, що майно, що увійшло до складу спадкової маси належало до спільної сумісної власності кількох власників, які померли, а частки їх не було визначено, отож встановити, яка частка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 нотаріусу не представилось за можливе. Крім цього, вказаний правовстановлюючий документ містить закреслення в частині зазначення одного із співвласників, які ніким не застережено. Водночас нотаріусу стало відомо, що після смерті одного з співвласників - ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_2 на час смерті батька була неповнолітньою, отож фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 (а.с. 14).

Пунктом 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування"роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 17.02.1994 (а.с. 9), власниками квартири в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Право власності на вказане майно зареєстроване в установленому діючим законодавством порядку, на час такої реєстрації (а.с.9 на звороті).

Також судом встановлено, що зазначений правовстановлюючий документ містить закреслення в частині зазначення одного із співвласників ОСОБА_6 .

Суд враховує,що начас виникненняданих правовідносинвидача свідоцтва про право власності здійснювалась органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об`єкти, а БТІ лише за дорученням вказаних органів проводять підготовку документів для видачі свідоцтв. Тобто свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Суд враховує,що свідоцтвопро правоособистої власностіна спірнийоб`єкт нерухомогомайна невизнано недійсним,право власностіза ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано в установленому законом порядку на час його видачі органами, що здійснювали державну реєстрацію, отож сумнівів не виникає, що таке майно належить вказаним особам.

Відповідно до Інформаційної довідки (а.с. 15) встановлено, що АДРЕСА_3 , згідно рішення 2 сесії 7 скликання від 24.11.2015.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.55) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із матеріалів спадкової справи №157/2009 до майна померлого ОСОБА_5 (а.с.58-73) слідує, що після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_4 , будучи рідною матір`ю спадкодавця, а відтак спадкоємцем першої черги спадкування, в підтвердження чого додано свідоцтво про народження (а.с.92), записи про одруження (а.с.93), шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в підтвердження чого слугує довідка Турбівської селищної ради (а.с.95).

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_5 відсутні, отож ОСОБА_4 , за матеріалами спадкової справи є єдиним спадкоємцем після смерті рідного сина, яка спадщину прийняла, на частку майна їй видано нотаріальні акти, отож усе майно, що увійшло до складу спадкової маси, у тому числі частка спірної квартири по АДРЕСА_3 , належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер інший співвласник ОСОБА_6 , в підтвердження чого є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 (а.с.56). Після його смерті відкрилась спадщина.

Із відомостей наданих Липовецькою державною нотаріальною конторою (а.с.37) встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заведена.

Із довідки виданої Турбівською селищною радою 08.10.2021 за №5781 (а.с.56 на звороті) слідує, що на день смерті ОСОБА_6 з ним постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , мати - ОСОБА_4 , інші особи відсутні.

Факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтверджується доданим до справи доказами (а.с.50 на звороті).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про народження (а.с.72), ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зібрані у справі докази підтверджують, що на час смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , його дочка ОСОБА_2 була неповнолітньою.

Відповідно до приписів ч.4 ст.1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу.

Із матеріалів справи не встановлено, що ОСОБА_2 скористалась своїм правом на відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 ..

Аналізуючи зібрані у справі докази, слід констатувати, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли дві особи мати ОСОБА_4 та його дочка ОСОБА_2 , отож вона належить їм у рівних частках, тобто по Ѕ кожному.

На підставі ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст. 369 ЦК України).

В силу ст.. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними (ч.1 ст.372 ЦК України).

У разі поділу майні, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч.2 ст.370 ЦК України)).

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.4 ст.372 ЦК України).

На підставі ч.3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками, право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Зібрані у справі докази вказують на те, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності трьох осіб. У даному об`єкті власності наявний факт відсутності існування ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпоряджатися нею. Здійснити поділ нерухомого майна (квартири) за домовленістю між його співвласниками неможливо, оскільки згідно матеріалів справи встановлено, що усі співвласники - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 померли, а за їх життя договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, укладеним не був. Так як у разі поділу майна частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними й інше не встановлено домовленістю між співвласниками та законом, суд вважає, що кожному із співвласників належить по 1/3 частці спірного об`єкта нерухомості.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 за життя була власником 5/6 частки спірної квартири (1/3 частка, що належала їй відповідно до свідоцтва про право власності + 1/3 частка прийнята нею у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 + 1/6 частка прийнята нею після смерті ОСОБА_6 у порядку спадкування).

Отож зібрані у справі докази підтверджують, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_4 у вигляді 5/6 частки спірної квартири в АДРЕСА_1 , прийняла, отож вона їй належить, утім в нотаріальному порядку позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права за вказаних обставин вище підстав, що не залежать від її волі.

З урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

З огляду на викладене суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, отож порушені права позивача підлягають захисту судом.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, які доведені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що вони підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.200,206,258-259,263-265ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місце знаходження: вул. Миру, 42, смт. Турбів, Вінницького району, Вінницької області, ЄДРПОУ 04326230, 22513), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомо, НОМЕР_5 ) про визнання права власності по спадщині за заповітом, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Світлана ШПОРТУН