Рішення № 105271553, 13.07.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/206/22

провадження № 2/136/78/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), через свого представника, звернувся з позовом до Липовецької міської ради (далі відповідач) з вимогою:

- визнати за позивачем у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в КСП "Переможець" с. Богданівка, Вінницька обл., розміром 3,57 умовних кадастрових гектарах, яка згідно сертифікату ВН №024932, зареєстрованого за №583 від 21.11.1996, належала ОСОБА_3 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , а після його смерті відкрилась спадщина на певне майно, в тому числі й на право на земельну частку (пай) в КСП "Переможець" с. Богданівка, Вінницька обл., розміром 3,57 умовних кадастрових гектарах. Таку спадщину фактично прийняв його син ОСОБА_2 , оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, однак за життя не встиг оформити спадщину свого батька і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 його спадщину прийняв позивач, який є його сином та вчасно подав заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Через відмову нотаріуса, позивач не може оформити право на земельну частку пай, що належала діду і не була оформлена за життя батьком.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 18.03.2022 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також, було витребувано матеріали спадкових справ ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник у своїй письмовій заяві визнав позов та просив про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, однак останній у своїй заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

З оглядуна те,що впідготовче судовезасідання сторонине з`явились,суд вважає,що зарезультатами підготовчогопровадження можливоухвалити рішення,тому розглядсправи проводитьу даномусудовому засіданні,на підставінаявних усправі доказів,за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Як визначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

Суд зауважує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. За життя ОСОБА_3 отримав право на земельну частку (пай) в КСП "Переможець" с. Богданівка, Вінницька обл., розміром 3,57 умовних кадастрових гектарах, яка згідно сертифікату ВН №024932, зареєстрованого за №583 від 21.11.1996. Згідно з відповіді на запит суд спадкова справа на ОСОБА_3 не виявлено. Згідно з свідоцтва про народження ОСОБА_2 його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За відомостями з довідки, виданої виконкомом Липовецької міської ради ОСОБА_2 прийняв спадщину його батька ОСОБА_3 оскільки фактично вступив в управління та володіння його майном. Відомо, що ОСОБА_2 не встиг оформити спадщину свого батька та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Згідно зі свідоцтва про народження позивача, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Згідно з матеріалами спадкової справи ОСОБА_2 заповіту не залишав, а його спадщину прийняв лише син - позивач, й дружина від спадщини відмовилась на користь сина. Однак, через відмову нотаріуса, позивач не може оформити право на земельну частку пай, що належала його діду і не була оформлена за життя його батьком.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд зауважує, що раніше, до дня набрання чинності ЦК України - 01.01.2004, за ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР передбачалася можливість для спадкоємців прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, якщо зазначені дії були вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 набув право на земельну частку (пай) за сертифікатом серії ВН №024932, зареєстрованого за №583 від 21.11.1996, і яке надалі успадкував його син ОСОБА_2 , який протягом шести місяців від дня смерті доглядав за майном покійного, фактично прийнявши спадщину в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.

Разом з тим, ОСОБА_2 не встиг оформити спадщину свого батька та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судом встановлено, що за матеріалами спадкової справи ОСОБА_2 заповіту не залишав, а його спадщину прийняв лише син - позивач, й дружина від спадщини відмовилась на користь сина. Однак, через відмову нотаріуса, позивач не може оформити право на земельну частку пай, що належала його діду і не була оформлена за життя його батьком.

Суд зауважує, що згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як визначено в ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку. З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Позивач не може в нотаріальному порядку оформити право на земельну частку пай, що належала його діду і не була оформлена за життя його батьком, а тому обґрунтовано звернувся до суду з позовом про визнання права на спадкове майно.

Як визначено у ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач будучи сином померлого ОСОБА_2 і спадкоємцем першої черги за законом, єдиний прийняв його спадщину до складу якої, в тому числі увійшло право на земельну частку (пай) в КСП "Переможець" с. Богданівка, Вінницька обл., розміром 3,57 умовних кадастрових гектарах, яка згідно сертифікату ВН №024932, зареєстрованого за №583 від 21.11.1996, що належала ОСОБА_3 .

В силу припису ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, а також представником відповідача було подано заяву про визнання позову.

У відповідності до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону й порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач. Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в КСП "Переможець" с. Богданівка, Вінницька обл., розміром 3,57 умовних кадастрових гектарах, яка згідно сертифікату ВН №024932, зареєстрованого за №583 від 21.11.1996, належала ОСОБА_3 , ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258259, 263265, 273279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Мадану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в КСП "Переможець" с. Богданівка, Вінницька обл., розміром 3,57 умовних кадастрових гектарах, яка згідно сертифікату ВН №024932, зареєстрованого за №583 від 21.11.1996, належала ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО