Ухвала суду № 105270980, 03.03.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6516/22

Провадження № 1-кс/761/3927/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участю секретаря судового засідання Никифорової Т.В., прокурора Сватка А.Г., захисника Бєжанової А.В., участь якої забезпечена шляхом застосування відеоконференцзв`язку, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання тримання під вартою у кримінальному провадженні№ 120 181 100 300 028 03 від 22.06.2018, у якому

гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шубранець Чернівецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий.

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст.190 КК України,

у с т а н о в и в:

Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110030002803 від 22.06.2018за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами громадян під приводом надання різного роду послуг, продажу товарів, без мети виконання взятих на себе зобов`язань.

Для досягнення кінцевого результату підозрюваний розробив детальний план злочинних дій, які формально носили характер господарської діяльності та цивільно-правових відносин. Так, з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 укладались цивільно-правові договори поставки товарів, надавались боргові розписки, при цьому взяті на себе обов`язки завідомо підозрюваний не виконував, а отримані грошові кошти використовував на власний розсуд.

Встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами громадянки ОСОБА_2 під приводом надання послуг та поставки дитячих товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей у грудні 2016 року ОСОБА_2 передала грошові кошти в сумі 40 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1 095 757 грн. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того, ОСОБА_1 під приводом надання послуг щодо поставки товарів з Китаю отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 102 860 Євро, згідно курсу НБУ становить 3 385 122 грн. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того, встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , під приводом надання послуг та поставки товарів з закордону. Після досягнення всіх домовленостей 06.04.2018 року громадянин ОСОБА_4 перебуваючи в Київській області у м. Біла Церква, траса Київ-Одеса поруч з зупинкою загального транспорту за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про укладання договору поставки товару, а саме: AsicAntiminerS9 13.5 TH/s та блоків живлення до нього передав грошові кошти в сумі 626 400 грн., через знайомого ОСОБА_1 .. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того, встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , під приводом надання послуг та поставки товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей 26.04.2018 року громадянин ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 про укладання договору поставки товару, а саме: AsicAntiminerS9 13.5 TH/s та блоків живлення до нього передав грошові кошти в сумі 4 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 105 080 грн.. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби..

Крім того, встановлено, що в невстановлений час та не встановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 під приводом надання послуг та поставки товарів з Польщі, а саме спец. авто-техніки «JCB», «MANITOU». Після досягнення всіх домовленостей в травні 2017 р. потерпілий ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Старокостянтинів, Хмельницька область вул. Попова передав підозрюваному ОСОБА_1 грошові кошти в сумі в якості авансу за спецтехніку у сумі 20 000 доларів США.

Крім того, встановлено, що в невстановлений час та не встановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на незаконно заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 під приводом надання послуг та поставки товарів з Польщі, а саме автомобілів «BMW», Mersedes-Benz. Після досягнення всіх домовленостей потерпілий ОСОБА_6 перебуваючи на території Польщі передав підозрюваному ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12 000 доларів США.

07.08.2018 ОСОБА_1 склав боргову розписку про отримання вищевказаних грошових коштів на загальну суму 32 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 868 160 грн.

Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Крім того, встановлено, що в невстановлений час та в невстановленому місці у громадянина ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 під приводом наданняпослуг та поставки товарів з Китаю. Після досягнення всіх домовленостей 14.03.2019 року громадянин ОСОБА_7 перерахував в якості авансу на банківський рахунок грошові кошти в сумі 2 000 гривень.. Взяті на себе вищевказані обов`язки ОСОБА_1 не мав наміру виконувати, не виконав та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень підтверджується показаннями свідків, потерпілих іншими матеріалами досудового розслідування.

23квітня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, шляхом направленням копії повідомлення про підозру за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_1 .

24.04.2019 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

03.09.2019 підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

04.10.2019 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

11.01.2021 відповідно до інформації Національного центрального бюро Інтерполу Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 затримано в місті Мюнхен.

13.12.2021 компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина видано ОСОБА_1 для подальшого притягнення його до кримінальної відповідальностіна території України.

14.12.2021 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2022.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:

-Заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 ;

-Договором поставки №06/04-1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

-Скріншотами переписки між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ,відповідно до яких між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 ведеться розмова щодо поставки ОСОБА_4 товару: AsicAntminerS9, однак у переписці підозрюваний ОСОБА_1 постійно переносить дату поставки та в кінцевому результаті зникає з коштами потерпілого.

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ,де він зазначив, що 06.04.2018 він з ОСОБА_1 домовився про поставку з КНР обладнання, а саме, «AsicAntminerS9 13.5 TH/s» у кількості 20 штук, та блоків живлення до них, на загальну суму 626 400 грн. В подальшому ОСОБА_4 передав грошові кошти у сумі 626 400 грн. особі на ім`я ОСОБА_8 , як зазначав ОСОБА_1 це його довірена особа, але після отримання грошових коштів ОСОБА_1 обладнання ОСОБА_4 не передав, а коштами розпорядився на власний розсуд.;

-Протоколом додатковогодопитупотерпілогоОСОБА_4 ;

-Протоколом оглядудокументів (інтернетпосилання), де відображена переписка ОСОБА_1 з ОСОБА_10 ;

-Заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_6 ;

-Договором позики від 07.08.2017 року;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ,де він зазначив, що в червні 2017 року домовився з ОСОБА_1 про поставку йому обладнання виробників JCB та Manitou а також автомобіля марки MercedesE-class 2014 року випуску, за що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 35 000 доларів США, але своїх зобов`язань не виконав, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.;

-Заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_5 ;

-Договором поставки №26/04-1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

-Борговою розписка від ОСОБА_1 про те що він отримав від ОСОБА_5 4000 доларів США;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ,де він зазначив, що 26.04.2018 домовився з ОСОБА_1 про поставку з КНР обладнання а саме, «AntminerS9 13.5 TH/s» у кількості 65 штук, на загальну суму 37050 доларів США. Після чого, в якості завдатку ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 4000 доларів США, але останній своїх зобов`язань не виконав, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ,який у своїх показах зазначає, що перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 9800 доларів США, за поставку останнім товарів з КНР, однак ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань не виконав, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд;

-Заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_2 ;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ,яка у своїх показах зазначає про обставини заволодіння грошовими коштами потерпілої у сумі 40 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1 095 757 гривень, підозрюваним ОСОБА_1 ;

-Борговою розписка від ОСОБА_1 про те що він отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 40 300 доларів США;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ,який повідомив, що ОСОБА_1 дійсно отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 44 000 доларів США, за поставку товарів з КНР, а саме: дитячих колясок. Згідно показів ОСОБА_12 . ОСОБА_1 жодним чином не виконав власні зобов`язання та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

-Заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_13 ;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 , який у своїх показах зазначає про обставини заволодіння грошовими коштами потерпілого у сумі 97500 гривень підозрюваним ОСОБА_1 ;

-Договором поставки №21/05-1, який був відправлений ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_13 ;

-Скріншотами переписки між потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_1 ,відповідно до яких між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 ведеться розмова щодо поставки ОСОБА_13 товару, однак у переписці підозрюваний ОСОБА_1 постійно переносить дату поставки та в кінцевому результаті зникає з коштами потерпілого.

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , який у своїх показах зазначає про обставини заволодіння грошовими коштами потерпілого у сумі 102 860 Євро, що згідно курсу НБУ становить 3 385 122 гривень, підозрюваним ОСОБА_1 ;

-Договором позики №2018/02-13/1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ,в якому вказано, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти потерпілого у сумі 102 860 Євро, що згідно курсу НБУ становить 3 385 122 гривень;

-Борговою розписка від ОСОБА_1 про те що він отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 102 860 Євро;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що ОСОБА_1 дійсно отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 102 860 євро, за поставку товарів з КНР, а саме: комп`ютерного обладнання для майнінгу. Згідно показів ОСОБА_14 ОСОБА_1 жодним чином не виконав власні зобов`язання та не вчинив жодних дій для надання вищевказаних послуг, грошові кошти витратив на власні потреби.

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , відповідно до якого ОСОБА_1 домовився про поставку ОСОБА_7 обладнання «AsicAntminerS15» за ціною нижче ринкової, просив в якості завдатку 10000 доларів США, однак ОСОБА_7 грошові кошти не передав ОСОБА_1 так як дізнався що останній здійснює шахрайські дії відносно своїх клієнтів.

-Протоколом огляду переписки між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ;

-Іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудовогорозслідування.

Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 06 березня 2022 року,01.03.2022 органом досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику відкрито матеріали досудового розслідування

Результати зазначеної слідчої дії та процесуальної дій мають важливе значення для кримінального провадження, адже можуть бути використані як докази обставин, що встановлюють під час досудового розслідування, а окремі процесуальні дії, які слід виконати, зможуть забезпечити дотримання правої процедури, встановленої КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктом 3 частини другої статті 219 цього Кодексу до шести місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на вірогідну причетність ОСОБА_1 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, щопідозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність продовженнявідносноОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_1 є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12-ти років, з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зареєстрований в м. Чернівці, періодично проживає в м. Івано-Франківськ та неодноразово відвідував інші країни. Свідкам та потерпілим при спілкуванні повідомляє неправдиву інформацію, щодо свого місця знаходження. Крім того, 11.04.2019 розуміючи що відносно нього проводиться досудове розслідування, виїхав за межі України через пункт пропуску Шегені , та більше не повертався. В подальшому відповідно до інформації Національного центрального бюро Інтерполу Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.01.2021 затримано в місті Мюнхен.

Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує продовження підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що заявлений ризик не зменшився.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази; отримано не всі дані щодо місць проживання невстановлених осіб, причетних до вчинення злочину, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.

З урахуванням викладеного в органу досудового розслідування наявні всі підстави вважати, що без продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 може вжити заходів, які в подальшому унеможливлять затримання та притягнення до кримінальної відповідальності невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, потерпілих, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього та інших учасників організованої ним банди, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків, потерпілих та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел. Таким саме чином підозрюваний з метою залякування потерпілих може впливати на останніх.

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_1 , отже заявлений ризик не зменшився.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 веде антигромадський спосіб життя та має схильність до вчинення злочинів, про що вказує характер його злочинної діяльності. Окрім цього, ОСОБА_1 , працює приватним підприємцем, однак його офіційний дохід відповідно до відомостей з Державної фіскальної служби за 2018 рік становив 520 гривень, а тому зазначені вище злочини вчинялися ним з корисливих мотивів, метою яких було неправомірне отримання від потерпілих грошових коштів, у зв`язку з цим слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_1 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, 4 ст. 190 КК України;

- підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з конфіскацією майна, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;

- підозрюваний ОСОБА_1 працює приватним підприємцем, вид діяльності: 52.62.0 - роздрібна торгівля з лотків на ринках;

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_1 ,розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним діяння, знаючи про чисельність вчинених ним інших злочинів, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності.

Ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місцесвого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини проти власності, волі, честі та гідності особи та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об`єктивно необхідним є продовження щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 199 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу до особи, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою ст. 211 КПК України, - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.

З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Захисник покладалася на рішення суду.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідуванняматеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованих злочинів.

Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу та продовження його строку. Так, у рішеннях «Тірон проти Румунії», «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало чотири основні причини продовження строку триманні під вартою: ризик, що підозрюваний не прибуде до суду, ризик, що після звільнення особа вчинить дії, спрямовані на переховування від правосуддя, вчинить інше кримінальне право рушення та буде причиною суспільного безладу.

Викладене покладає на слідчого суддю обов`язок при розгляді клопотання продовження строку тримання особи під вартою встановити наявність наведених ЄСПЛ ризиків не процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, зокрема, його переховування за межами України, слідчий суддя вважає доведеним ризик подальшого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Крім того, відповідно до рішення «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що про реальне існування вказаного вище ризику свідчить те, що ОСОБА_1 не має вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи, що інкриміновані злочини вчинені з корисливих мотивів, що ОСОБА_1 офіційного та стабільного джерела доходів не має, тобто не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом заробітку останнього, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Однією з обставин, з якою закон пов`язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого ОВС СУ ГУ НП в Київській області Токарєва О.А. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою по 01 травня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 182 (сто вісімдесят два) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 451 542 (чотириста п`ятдесят одна тисяча п`ятсот сорок дві) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строк досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч