Рішення № 105270842, 12.07.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67669/21-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Литвиновій І. В.,

при секретарі судових засідань Орел А. О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив стягнути суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, суму інфляційних втрат та пеню на загальну суму 34 311, 08 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що 19 листопада 2001 року сторонами було укладено договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території. Разом з тим, відповідач не виконує покладені на неї договором зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 22 153, 24 грн за період з 01 вересня 2019 року по 01 листопада 2021 року. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, інфляційної складової боргу, 3 % річних та пені на загальну суму у розмірі 34 311, 08 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.

20 грудня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

24 грудня 2021 року на запит суду, поданий у порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, надійшла відповідь щодо актуальної адреси місця реєстрації відповідача.

26 січня 2022 року у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у судове засідання.

12 липня 2022 року представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Товариства, позов підтримує повністю і просить задовольнити.

Відповідач, яка належним чином повідомлялася про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження за відомою адресою місця проживання, не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому у силу частини восьмої ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі частини першої ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно частиною другою ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень позивача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі заочного рішення та задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 19 листопада 2001 року, укладеного ТОВ «Рада» Корпорації «Позняки-жил-буд» та власником квартири ОСОБА_1 , предметом договору є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , де на 9 поверсі знаходиться квартира АДРЕСА_3 , згідно з Угодою про внесення змін та доповнень до договору «Про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій», що належить власнику на праві приватної власності, за свідоцтвом про право власності від 29 серпня 2003 року, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 06 серпня 2003 року № 1342-С/КІ серії НОМЕР_1 /а. с. 6-7, 8, 9/.

Так, сторонами 19 листопада 2001 року укладено договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, відповідно до якого ТОВ «Рада 5» забезпечує виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку, прибудинкової території та створення необхідних умов мешкання у будинку, у тому числі співвласнику та мешкаючи з ним особам, згідно з вимогами «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій. У свою чергу, власник зобов`язується забезпечити оплату отриманих вищевказаних послуг у квартирі АДРЕСА_4 /а. с. 6, 8/.

Згідно п. 2.2.4 договору від 19 листопада 2001 року, встановлено, що платежі вносяться не пізніше 1-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок ТОВ «Рада 5» пропорційно його частині власності в будинку і в розмірах, визначених чинним законодавством, за надані послуги, а саме: диспетчеризацію і технічне обслуговування ліфтів, вивіз побутових відходів, обслуговування будинкових вузлів обліку, їх стандартизацію і метрологію, обслуговування водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло- та електропроводів будинку, дезінфекцію, дератизацію, послуги аварійної служби, підготовку будинку до експлуатації у зимовий період, електроенергію на роботу ліфтів, на освітлення сходових кліток, опалення місць загального користування, воду на миття та полив прибудинкової території, податок на землю, матеріальні витрати, витрати на утримання адміністративного приміщення та апарату управління Підприємства, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування, комунальні та інші платежі, передбачені чинним законодавством України.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 20, 21 Закону визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

За пунктом 6 частини сьомої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до «Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ № 572 від 08 жовтня 1992 року, Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 55, згідно з ст.ст. 151, 162 ЖК Української РСР та п. п. 5, 10 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», боржник зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, натомість ним порушуються зазначені положення нормативно-правові актів та умови договору.

Розпорядженнями КМДА № 386 від 03 квітня 2017 року затверджено тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 , у яких міститься розшифрування тарифів по складовим послуг, які надаються позивачем відповідачу як балансоутримувачем будинку /а. с. 10/.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що позивач є балансоутримувачем, який обслуговує будинок АДРЕСА_2 , у період часу, який досліджується судом - з 01 вересня 2019 року по 01 листопада 2021 року, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі відповідачу, проте за які оплату не було ним внесено.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача становить 22 153, 24 грн за період з 01 вересня 2019 року по 01 листопада 2021 року, 3 % річних - 583, 92 грн, інфляційна складова боргу - 2 793, 18 грн.

Частиною третьою ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 2.2.5 договору за несвоєчасне внесення платежів була нарахована пеня 8 780, 74 грн із розрахунку 1 % несплаченої суми за кожен день прострочки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 2 270, 00 грн, у відшкодування витрат з оплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1-16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (ЄДРПОУ 32070545, адреса: м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 3) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 22 153, 24 грн основного боргу, інфляційної складової боргу 2 793, 18 грн, 3 % річних 583, 92 грн, пені 8 780, 74 грн, а всього 34 311, 08 грн та суму судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення.

Суддя І. В. Литвинова