Ухвала суду № 105257094, 04.07.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3963/22

Провадження № 1-кс/761/2548/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників власника майна адвокатів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України у складі міжвідомчої слідчої групи за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами ПрАТ «Інгулецький ГЗК» (код ЄДР 00190905) за період 2018-2021 років умисно занижено податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами на суму, яка в п`ять тисяч і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

01-02.02.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2022 по справі №757/2602/22-к проведено обшук у офісному (адміністративному) приміщенні ПрАТ«Інгулецький ГЗК» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47 та вул. Рудна, буд. 47-05, де фактично виявлено договори, додаткові угоди та специфікації до них, що стосуються реалізації концентрату залізорудного, накази по підприємству, баланси (звіти про фінансовий стан), а також інші предмети та речі, які містять відомості щодо обставин провадження вказаним суб`єктом господарювання господарської діяльності.

02.02.2022 постановою Детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42021000000002525, виявлені та вилучені в ході обшуку речі.

З метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, в зв`язку з чим прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.

Прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, вказав, що на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук та вилучено майно, постановою слідчого вилучені документи були визнанні речовим доказом, а відтак виникла необхідність звернутись до суду з клопотанням, оскільки дані документи мають вагоме значення для досудового розслідування та встановлення істини у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_7 клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити із наведених у ньому підстав. Зазначив, що органом досудового розслідування встановлено, службовими особами даного підприємства занижено податкові зобов`язання на понад 1 мільярд гривень, за допомогою документі, вилучених в ході обшуку, можна встановити місце, час, спосіб, а також причетність осіб до вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що наразі призначено експертизу, за результатами якої можливо буде встановити істину в ході досудового розслідування. Долучив письмові доповнення.

Прокурор ОСОБА_8 підтримав позицію колеги.

В подальшому після відкладення судового розгляду клопотання, прокурор в судове засідання не з`явився.

Представники власника майна - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, оскільки необхідності в арешті тимчасово вилученого майна немає, додатково долучили письмові заперечення з додатками.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України у складі міжвідомчої слідчої групи за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

01-02.02.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2022 по справі №757/2602/22-к проведено обшук у офісному (адміністративному) приміщенні ПрАТ«Інгулецький ГЗК» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47 та вул. Рудна, буд. 47-05, де фактично виявлено договори, додаткові угоди та специфікації до них, що стосуються реалізації концентрату залізорудного, накази по підприємству, баланси (звіти про фінансовий стан), а також інші предмети та речі, які містять відомості щодо обставин провадження вказаним суб`єктом господарювання господарської діяльності.

Під час проведення вказаного обшуку у офісному (адміністративному) приміщенні ПрАТ«Інгулецький ГЗК» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47 та вул. Рудна, буд. 47-05, було виявлено та вилучено, а саме: копія наказу №18-к від 21.01.2022 на 1 арк.; копії наказу №118-к від 04.04.2017 на 1 арк.; копія наказу №120-к від 02.04.2018 на 1 арк.; копія наказу №127-к від 02.04.2019 на 1 арк.; копія наказу №94-к від 02.04.2020 на 1 арк.; копія наказу №65-к від 05.04.2021 на 1 арк.; лист до інвентаризації контакти секретарів та номера телефонів на 1 арк.; копія статуту ПрАТ «Інгулецький гірнично-збагачувальний комбінат» (код 00190905, нова редакція, 2016 рік) на 22 арк.; завірена копія статуту ПрАТ «Інгулецький гірнично-збагачувальний комбінат» (код 00190905, нова редакція, 2019 рік) на 23 арк.; завірена копія статуту ПрАТ «Інгулецький гірнично-збагачувальний комбінат» (код 00190905, нова редакція, 2018 рік) на 22 арк.; завірена копія статуту ПрАТ «Інгулецький гірнично-збагачувальний комбінат» (код 00190905, нова редакція, 2017 рік) на 22 арк.; завірена копія статуту ПрАТ «Інгулецький гірнично-збагачувальний комбінат» (код 00190905, нова редакція, 2016 рік) на 22 арк.

02.02.2022 постановою Детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42021000000002525, виявлені та вилучені в ході обшуку речі.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому, на переконання слідчого судді, у клопотанні прокурора не наведено достатніх даних та підстав для накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення обшуку ПрАТ«Інгулецький ГЗК» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47 та вул. Рудна, буд. 47-05.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на суто формальний характер постанови детектива від 02.02.2022, копія якої долучена до матеріалів клопотання, яка також не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України.

Також, клопотання прокурора про арешт майна не містить жодного посилання на наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України, запобігання яких є завданням такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Не містить клопотання прокурора і жодних доказів того, що такий обсяг втручання у господарську діяльність ПрАТ«Інгулецький ГЗК» виправдовує завдання кримінального провадження.

Таким чином, ініціювання прокурором питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Так, як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

У свою чергу, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх правових підстав для задоволення клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладення арешту на майно, вилученого у період з 01 лютого 2022 року по 02 лютого 2022 року під час проведення обшуку офісних приміщень ПрАТ«Інгулецький ГЗК» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47 та вул. Рудна, буд. 47-05.

Керуючись ст.ст.131,132,170173,395КПК України,слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 року, яке було вилучено 01-02.02.2022 р. під час проведення обшуку у офісному (адміністративному) приміщенні ПрАТ«Інгулецький ГЗК» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47 та вул. Рудна, буд. 47-05.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя